[]

Олена Пчілка. Вишукана аристократка і мати українського націоналізму

Олена Пчілка. Вишукана аристократка і мати українського націоналізму

17 липня 1849 року в Гадячі на Полтавщині народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф, учасниця українського культурного руху.

Її світлинами, а надто тією, де вона в намисті й традиційному волинському строї, сьогодні модно прикрашати різного штибу виставки, інсталяції, перфоманси. Особливо, якщо там не вистачає по-справжньому виразної ноти, найчіткішого акценту, якщо бракує впізнаваного національного маркера. На жаль, Олена Пчілка досі не здобула належного їй статусу в історії української культури, хоча вже сама її біографія (власне так досі й не написана) якраз і являла собою ту багату й героїчну історію. Але в нас заведено розглядати Ольгу Петрівну Косач насамперед як матір Лесі Українки, хай і Велику Матір. Навряд чи з цим би погодилась Леся, навряд чи цей статус прийняла б сама Олена Пчілка. Вона претендувала (і заслуговувала!) на значно більшу роль в історії, але її віками пишуть здебільшого чоловіки.

Народилася 1849 року в Гадячі на Полтавщині. Початкову освіту отримала вдома. Усі дослідники одностайні в тому, що любов до літератури, української пісні, звичаїв та обрядів їй прищепили батьки. 1866 року Ольга закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць». 1868 вийшла заміж за Петра Косача та виїхала на Волинь, до місця його служби. І замість власноруч гаптувати шовком і золотом гори подушок у затишній альтані, як більшість новоспечених дружин, кинулася збирати по селах зразки народних вишивок.

Її книжка «Український народний орнамент», яка побачила світ у 1876, являла собою таку ґрунтовну безпрецедентну працю, містила настільки багатий і систематизований матеріал, що принесла Олені Пчілці славу найпершого знавця української вишивки. Згодом Олена Пчілка стане першою в Україні (!) жінкою-академіком і заслужить першість ще в багатьох царинах науки, культури, мистецтва, але повсякчас (і за життя, і після смерті) матиме проблеми з визнанням.

Виховання своїх шістьох дітей Ольга Петрівна просто не могла довірити тодішній офіційній школі, надто вона була зрусифікована. Мала на меті оточити дітей «такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою». Тому разом з чоловіком навчали малечу вдома, наймали приватних викладачів. «Ох, та всіх нас ненатурально пригнітили «с детства!..», – напише згодом Леся Українка про ті педагогічні експерименти й навіть кинеться рятувати менших братів і сестер від материного виховання, впроваджуваного в життя з воістину «державним» розмахом. Узагалі стосунки з матір’ю для Лесі Українки були одним з центральних і найдраматичніших сюжетів у творчості.

Леся боялася матері. Боронилася, як могла, від її всеохопного, невсипущого, та й – що вже казати – майже всуціль успішного впливу. Леся називала матір «королевою-матір’ю», «Її величністю» – хіба глухий тут не вчує ноток іронії. Сама ж Олена Пчілка була про все іншої думки: «Так, я настояща Ніобея. Которе доростає – погибає. … Леся терпить, тобто мовчить і думає, що я не бачу її мук всякого рода, що я навіть не чую, а єї стан фізичний лучче бачу, ніж вона сама. Вона, може, ще трохи надіється на вилічення, а я не надіюсь ні крихти…»  Надто вже тверезий і раціональний погляд, як для матері, надто вже вироком звучить. Але Олені Пчілці ніколи не бракувало сміливості.

Про Олену Пчілку – письменницю дослідник Юрій Шерех висловився свого часу вкрай стисло й однозначно: застаріле, газетне, народницьке. Ніхто її не «реабілітував» і до сьогодні. Хоча навіть на перший погляд видно, що в творах Олени Пчілки все підкоряється високій педагогічній меті, а не художній цінності чи новизні. Письменниця, здається, не надто вже й прагне створювати мистецькі шедеври, часом нехтує стилістикою та лексикою, часто – технікою віршування. Але етичних і духовних канонів не просто дотримується – вона їх сповідує, як фанатичний чернець. Педагогічні принципи Олени Пчілки, закладені у твори, цілком годяться і для виховання сучасних дітей: шляхетність, національна свідомість, пристойна освіта, вільне від забобонів мислення – чим не сьогоднішні європейські стандарти?

Творчість Олени Пчілки так чи інакше формувала певну ціннісну систему для наступного покоління – у соціологічному, мистецькому, а насамперед у національному розумінні. Якщо прив’язати це навіть до одного лише імені Лесі Українки, то вже буде аж задосить для розуміння впливу Олени Пчілки на українську культуру й педагогіку. Але вплив насправді був набагато серйознішим. Донька Михайла Старицького, письменниця і громадський діяч Людмила Старицька-Черняхівська згадувала якось, що разом із Косачами й Лисенками у Києві вони «були першими українськими дітьми». Тобто саме Олена Пчілка (така начебто народниця-перенародниця, застаріла та наскрізь повчальна) сприяла формуванню кількох українських модерністів із непровінційною європейською ментальністю.

на фото: Олена Пчілка з донькою Лесею Українкою (Ларисою Косач) та творчою українською інтелігенцією

Олена Пчілка була справжньою українською націоналісткою – послідовною й непримиренною. Дмитро Донцов справедливо вважав її світлим винятком серед інших тогочасних інтелігентів, чиї «скалічені душі, замотеличені дурманом чужої думки і чужої столиці, боялися виступити за рідну націю і культуру». Сергій Єфремов зауважував, що не хто інший, а саме Олена Пчілка вперше (!) «категорично й рубом поставила питання, даючи на його відповідь не тільки теоретично, а й практично — своїми працями».

Власне, Олена Пчілка у своїй педагогічній, літературній і громадській діяльності (притомніше звучатиме – боротьбі) намагалася витворити новий світогляд, зрощений на національній ідеї. Якось різко виступила проти святкування в українських «Просвітах» ювілею Льва Толстого – «А чому ж не Шевченка?» А на шевченківському святі вийшла на сцену й обгорнула бюст Кобзаря жовто-блакитним прапором. Комісар Крамаренко зірвав прапор і кинув його на землю. Олена Пчілка підняла прапор і голосно крикнула «Ганьба Крамаренкові!», за нею ці слова скандував увесь зал. Чи багато чоловіків зважилися б на такий відкритий демарш?

Початок ХХ століття приніс Олені Пчілці втрати: 1903 року помер син Михайло, 1909 – смерть чоловіка, 1913 – відійшла Леся Українка. Однак письменниця не полишає ні пера, ні громадської роботи – організовує дитячий аматорський театр, пише для нього п’єси, редагує газету Гадяцького повітового земства.

Восени 1929 року до неї в двері постукали співробітники ГПУ. На той час Олена Пчілка вже не могла підвестися з ліжка. Вони шукали чогось у кімнаті, але не знайшли:

— Адєвайтєсь, пайдьом с намі!

— Я сама не можу йти. Я тепер ходжу, тільки як мене підтримують.

Ґебіст пішов дзвонити до вищого начальства:

— Старуха бальная і нє ходіт. Шта дєлать с арєстованнай?

Прийшов наказ: «Может аставацца».

Вона зосталася ненадовго. Померла в жовтні 1930 р. Земний шлях звершився, замкнувся, утворив коло. Прийшов час для ярликів і статусів. Мати Лесі Українки? Мати українського націоналізму? Для голосних заяв потрібні і мужність, і факти, один з яких простий та безперечний: Олена Пчілка залишила нащадкам українську націю геть в іншому вигляді, аніж прийняла.

Довідка

Олена Пчілка (справжнє ім'я Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова; 17 липня 1849, Гадяч — 4 жовтня 1930, Київ) — українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографиня, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925). Мати поетеси Лесі УкраїнкиМихайла КосачаОльги Косач-КривинюкОксани КосачМиколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, сестра професора Михайла Драгоманова, дружина Петра Косача.

Померла 4 жовтня 1930 р. Похована в Києві на Байковому кладовищі поруч з чоловіком, донькою і сином.

Олена Пчілка прожила яскраве, сповнено сенсом, життя і зуміла блискуче зіграти протягом свого буття так багато ролей, що її долю й діяльність дуже важко вловити якимось одним визначенням.

Аристократка української літератури. Велика мати українського націоналізму. Емансипантка, феміністка й організаторка жіночого руху.

Мати Лесі Українки. Чільна постать київської Старої Громади. Журналістка, видавчиня, політична діячка. А ще - красуня, законодавиця мод (нинішньою популярністю вишиванок, знанням про розмаїття орнаментів і фасонів ми великою мірою завдячуємо якраз їй), королева балів і невтомна збирачка пісень, узорів, зразків ужиткової народної культури. До згаданих характеристик можна додати ще багато: енергія й спрага самореалізації неймовірної жінки гідна хіба захопленого й шанобливого подиву. Аристократкою була і походженням, і стилем життя, і письменницькими творчими настановами.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Як росія робила з українців рабів: річниця закріпачення України імперськими колонізаторами
Історія
Як росія робила з українців рабів: річниця закріпачення України імперськими колонізаторами
14 травня 1783 року указом російської імператриці Катерини II закріпачено селян Лівобережжя та Слобожанщини...
8-ма річниця Битви за Одесу: 2 травня 2014 року росія вперше зробила спробу захопити місто
Історія
8-ма річниця Битви за Одесу: 2 травня 2014 року росія вперше зробила спробу захопити місто
В цей день зійшлися сили мирних громадян українського міста Одеса і сепаратистські угруповання та заслані російські провокатори. Битва була не на життя, а на смерть...
8 років одному з найвідоміших українських мемів - візитка Яроша
Історія
8 років одному з найвідоміших українських мемів - візитка Яроша
Сьогодні вісім років, як з'явився один з найвідомійших постмайданних мемів - «візитка Яроша»...
19 квітня - дата першої анексії Кримського півострову імперською росією
Історія
19 квітня - дата першої анексії Кримського півострову імперською росією
19 квітня 1783 року, через кілька днів після зречення престолу хана Шахін Герая, імператриця Катерина II підписала «Маніфест про анексію Кримського півострова...
Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською
Історія
Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською
16 квітня 1710 року, на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер була прийнята перша в світі Конституція...