Російські «тролі» торжествують — українці та поляки роблять за них всю руйнівну роботу

Він пояснив, що це спричинено алгоритмами роботи цих соцмереж, які опираються не на факти, а на емоції.

Зокрема, останні події з найменуванням підрозділу ЗСУ іменем «Героїв УПА» та рішення позбавити через це Ордена Білого Орла президента України Володимира Зеленського, викликала негативні коментарі у соцмережах, засновані на емоціях злості та ненависті, каже Федорович.

Звіт Res Futura

Звіт охопив публікації в соціальних мережах за період з 1 по 31 травня 2026 року. За цей час у мережі з’явилося понад 520 тисяч дописів про Україну, які загалом зібрали 7,76 мільйона реакцій і коментарів, кажуть в Res Futura.

Міхал Федорович заявив, що негативне ставлення до України в польському інформаційному просторі посилюється щотижня.

"Дуже динамічно зростає кількість негативних коментарів. Ми ніколи не бачили такого зростання за тижневий термін починаючи від лютого 2022 року,"— зазначив він.

За його словами, позитивні або захисні коментарі щодо України практично зникли з польського сегмента соцмереж.

«Практично вже не зустрічаються або трапляються в дуже невеликій кількості коментарі, які захищають Україну. Максимум — вони лише пом’якшують тон дискусії», — додав Федорович.

Кількість критичних коментарів збільшується

Згідно з аналізом, на початку травня критичним щодо України був кожен сьомий допис, а наприкінці місяця — вже кожен п’ятий. Водночас прихильні до українців повідомлення скоротилися з тисячі до одного за період аналізу.

Аналітики також дійшли висновку, що польських користувачів дедалі більше хвилюють не події війни, а питання історичної пам’яті та двосторонніх відносин.

Найбільший резонанс, згідно зі звітом, викликало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одній із військових частин почесне найменування на честь «Героїв УПА».

Після цього протягом одного тижня в мережі з’явилося близько 247 тисяч дописів на відповідну тему — більше, ніж за три попередні тижні разом.

Партійні вподобання користувачів

У звіті стверджується, що значну частину негативних емоцій щодо українців генерують політичні сили правого спрямування, насамперед партія «Конфедерація». За оцінкою авторів дослідження, саме вона регулярно виносить у публічний простір теми, які викликають найбільше обурення серед користувачів.

Федорович також звернув увагу на зміну поведінки політиків у соціальних мережах.

"Політики правого спрямування добре бачать, що антиукраїнська тематика приносить їм охоплення та перегляди. Використовуючи її, вони отримують більше вподобань, більше коментарів і більше поширень," — сказав він.

За словами експерта, алгоритми соцмереж також сприяють поширенню такого контенту.

«З серпня 2025 року ми спостерігаємо ще один тренд: якщо будь-який автор у Польщі хоче отримати більше лайків, взаємодій і ширше охоплення, достатньо публікувати антиукраїнський контент. Це однозначно призведе до зростання його аудиторії», — наголосив Федорович.

Новий тренд

Аналітики також відзначили появу нового поділу в польській політиці — між проукраїнськими та антиукраїнськими політиками.

"Це нове явище. Раніше такого не було. Воно свідчить про те, що цей конфлікт має значний потенціал для ескалації протягом наступних 12 місяців і може стати однією з головних ліній політичного протистояння в Польщі", — вважає представник Res Futura.

Водночас він зазначив, що суперечки навколо УПА вперше об’єднали різні політичні табори — від лівих до правих — у критиці України.

Міністр закордонних справ Сікорський розкритикував крайні праві угруповання, рейтинги яких, нагадав він, продовжують зростати.

Про російські інформаційні операції

Федорович заявив, що нині російським «тролям» уже не потрібно активно втручатися в польські соцмережі.

«У цих дискусіях беруть участь реальні користувачі з України та Польщі. Рішення президента Зеленського призвело до того, що тема УПА стала питанням, яке об’єднало обидві політичні бульбашки та водночас почало підживлювати антиукраїнські настрої», — підсумував експерт.

Федорович резюмував, що політики повинні «подумати про вирішення цієї ситуації з огляду на зростання динаміки та радикальних реакцій навколо неї».

Український Дощ писав раніше, що п'ять країн ЄС хочуть урізати права нових членів після вступу до блоку.