В Києві пройшла нарада щодо захисту культурної спадщини в Криму

В Києві пройшла нарада щодо захисту культурної спадщини в Криму

В Києві в Інституті українознавства відбувся круглий стіл «Окупований Крим та археологічна спадщина». Заходи підготувала громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» спільно з громадською організацією «Євромайдан-Крим», Науково-дослідним інститутом українознавства Міністерства освіти і науки України, громадською організацією «Таврійська гуманітарна платформа», громадською організацією «Регіональний центр прав людини» та Інститутом археології Національної Академії наук України.

У коментарі Крим.Реалії представник організатора Андрій Щекун розповів, що цей круглий стіл – не перший захід, який проводять громадські організації українців Криму, і «Український дім» зокрема. Основним результатом спільних зусиль він назвав запровадження Україною санкцій відносно низки російських структур і осіб, а також зміна законодавства України, яке дозволило це зробити.

«Круглий стіл на тему культурної спадщини Криму – майданчик для обговорення поточної ситуації у сфері захисту культурної та, перш за все, археологічної спадщини, а також пошуку механізмів захисту інтересів України у зв'язку з тимчасовою окупацією Кримського півострова Росією після ратифікації Другого протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (1954 року – КР)», – підкреслив Андрій Щекун.У своєму виступі голова правління громадської організації Blue Shield Ukraine (2014-2020), член правління цієї структури і колишній виконувач обов'язків Міністра культури України (1994-1995) Микола Яковина заявив, що археологічна спадщина Криму становить одну десяту частину археологічної спадщини України, що є значущим показником. Він запропонував оновити попередній список кримських об'єктів культурної спадщини України (у цей список входять об'єкти, запропоновані країною-учасником організації для офіційного включення до списку всесвітньої культурної спадщини – КР), і задіяти механізми ЮНЕСКО щодо них.

«Росія після подій 2014 року звела в Криму і Севастополі понад 137 пам'яток архітектури в контексті просування ідеологічних наративів так званого «русского міра». При цьому окупаційна влада демонтувала пам'ятник гетьману України Сагайдачному і пам'ятний знак на честь 10-річчя Військово-морського Флоту України в Севастополі, ліквідовано закладний камінь пам'ятника Тарасу Шевченку в Новоозерному», – звернув увагу учасників круглого столу координатор громадської організації «Таврійська гуманітарна платформа» Андрій Іванець.

Експерт громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень» Ельміра Аблялімова у своєму виступі підкреслила, що Росія вкладає значні кошти в реалізацію агресивної інформаційної політики, і Україна перебуває у складній ситуації, коли необхідно долати інформаційні атаки. При цьому основна теза агресора зводиться до того, що Україна нібито «не відбулася і ненадійний партнер».

«На сьогодні відсутня єдина логіка та єдина позиція державних органів України в умовах, коли міжнародне право не здатне захистити нашу країну та її культурну спадщину», – повідомила Аблялімова.

Серед невикористаних можливостей вона назвала варіанти обрання держави-покровителя або представника України з конкретних проблемних питань. При цьому залишаються відкритими питання: як оцінити збитки, завдані культурній спадщині – і археологічній зокрема; а також – як подолати неоднозначність думок і дій в українському науковому співтоваристві.

«Культурна спадщина в Криму потребує захисту – культурної адвоакації», – зазначила Ельміра Аблялімова.

За результатами обговорення доповідей спікерів і проведених дискусій організатори обіцяють оприлюднити окрему резолюцію, в якій зафіксують виявлені факти і тенденції. У документі будуть запропоновані конкретні рекомендації міністерствам і відомствам України щодо підвищення ефективності взаємодії та посилення роботи щодо захисту об'єктів культурної та, зокрема, археологічної спадщини України в Криму.

У вересні заступник міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко повідомила, що Росія намагається внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО культурні об'єкти в анексованому Криму.

Раніше Світлана Фоменко повідомляла, що Україна має стратегію боротьби за музейні експонати, артефакти і пам'ятники в анексованому Криму.

Президент України Володимир Зеленський своїм указом включив Російський державний музей Ермітаж, «Російське географічне товариство», Інститут археології Російської академії наук та інші структури до списку санкцій, зокрема, за археологічні розкопки в анексованому Криму.

Колишній заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, виступаючи на 40-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі, заявив, що дії Росії в Криму несуть «серйозну небезпеку» для Херсонеса і Ханського палацу.

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

Раніше Український Дощ писав, як грабуються кримські музеї країною-окупантом та як Росія намагається присвоїти собі українську культурну спадщину - скіфське золото.

Теги
<
Новини партнерiв
Схожi
«Одиннарод», кажете?
Культура
«Одиннарод», кажете?
Письменник Павло Бондаренко презентував свою нову книгу, в якій виклав історичні та етнічні дослідження щодо відмінностей традицій і культури народів України і Московії...
Фільм про анексію Криму увійшов в конкурс австралійського кінофестивалю
Культура
Фільм про анексію Криму увійшов в конкурс австралійського кінофестивалю
Фільм «Черкаси» про cпротив українського тральщика в Криму під час російської анексії півострова увійшов до конкурсної програми австралійського кінофестивалю ...
Книжки українських авторів вилучають з бібліотек окупованого Донбасу
Культура
Книжки українських авторів вилучають з бібліотек окупованого Донбасу
На окупованих територіях Донецької області забороняють і вилучають із бібліотек книжки українських авторів, зокрема Оксани Забужко...
В Німеччині нагороду «Найкраща диригентка року» отримала українка
Культура
В Німеччині нагороду «Найкраща диригентка року» отримала українка
Українка Оксана Линів отримала нагороду «Найкраща диригентка 2020 року». Це спеціальна премія у Німеччині, присвячена винятково оперному мистецтву...
Більшість українців надають перевагу книжкам українською мовою, - дослідження
Культура
Більшість українців надають перевагу книжкам українською мовою, - дослідження
Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги...