Битва за скіфське золото триває

Винесення рішення по справі про скіфського золота відкладається в зв'язку з тим, що Україна повторно вимагає і наполягає на відводі одного з суддів. Про це повідомила офіційний представник Апеляційного суду Амстердама в Нідерландах Мелісса Зейлстра.

"В даний час дата винесення рішення по справі про скіфський золоті не визначена, оскільки відносно одного з суддів знову затребуваний відведення", - сказала вона. Офіційний представник уточнила, що мова йде про те ж саме судді, Д. Ораньє (згідно з усталеною практикою, імена суддів у Нідерландах не називаються. - ред.), об'єктивність якого поставлена ​​під сумнів українською стороною.

Зейлстра додала, що займатися розглядом вимоги про відвід буде Апеляційний суд Амстердама, а не Апеляційний суд Гааги. За її словами, дата слухань з даного питання може бути визначена через 2-3 тижні.

Минулого року Україна вже ставила під сумнів об'єктивність того ж самого Ораньє, який розглядає справу про скіфському золоту. Підстава для недовіри судді і його відводу є той факт, що Ораньє представляв інтереси російської компанії "Промнефтьстрой" в справі ЮКОСа і тісно працював з адвокатами Робом Мейером і Маріель Коппеноль-Лафорс, які в даний час захищають інтереси кримських музеїв у справі про скіфському золоті.

Апеляційний суд Гааги 1 листопада 2019 року відхилила цю вимогу, не знайшовши переконливих вказівок на упереджене ставлення до України з боку Ораньє. У винесеному рішенні зазначалося, що неупередженість судді може бути поставлена ​​під сумнів на основі конкретних дій або обставин, але не на підставі простого факту, що він працював адвокатом у справі ЮКОСа.

Довідка: скіфське золото - колекція експонатів із понад 2 тис. Предметів, які використовувалися для оформлення виставки "Крим: золото і секрети Чорного моря", що проходила з лютого по серпень 2014 року в Музеї Аллард Пірсона в Амстердамі. Конфліктна ситуація з колекцією виникла після окупаії Криму країною-агресором РФ в березні 2014 року. Свої права на експонати, вивезені з півострова, заявили тоді кримські музеї та Україна. У зв'язку з цим Університет Амстердама, який курирує роботу Музею Аллард Пірсона, призупинив процедуру передачі цінностей до досягнення домовленості між сторонами або вирішення питання в юридичному порядку.

У числі музеїв, експонати яких зараз знаходяться в Амстердамі, Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник та Національний заповідник "Херсонес Таврійський". Експонати Київського музею, які також були представлені на виставці, вже повернуті Україні.

Україна наполягаєна тому, що скіфське золото є частиною культурної спадщини країни, яке в даний час незаконно утримується Нідерландами. 

Договори про передачу експонатів на виставку уклав з організаторами виставки кожен музей окремо, проте оформлення дозволів на їх тимчасове вивезення з території України з цією метою оформляли відповідні державні органи, які підпорядковуються Мінкульту, і які відповідають за вчасне та повне повернення в належному стані саме в Україну усіх вивезених предметів.

Крім того згідно з українським законодавством всі експонати є власністю держави, і тому їх мають повернути Україні. Кримські музеї Україна розглядає лише як зберігачів музейного фонду, який все одно належить державі. Тому міністерство культури і вимагає повернути колекцію до Києва.

Кримські музеї, зі свого боку, вважають скіфське золото частиною своєї культурної спадщини. Вони побоюються, що якщо Музей Аллард Пірсона передасть експонати Україні, то вони ніколи не повернуться в їх колекцію. Кримські музеї заявляють, що експонати повинні бути повернуті музеям відповідно до договорів з Музеєм Аллард Пірсона про передачу предметів у тимчасове користування і відповідно до права на оперативне управління за українськими законами.

Окружний суд Амстердаму в грудні 2016 року прийняв рішення, що скіфське золото відповідно до голландських законами і нормами міжнародного права має бути повернуто українській стороні. При цьому інстанція відмовилася виносити рішення про приналежність, зазначивши, що це питання має вирішуватися вже після того, як колекція повернеться на Україну.

У березні 2017 року кримські музеї подали апеляцію на дане рішення. У березні 2019 року Апеляційний суд Амстердама виніс проміжну ухвалу, скасувавши рішення окружного суду. Однак при цьому інстанція не дала відповіді щодо належності експонатів, запитавши у сторін додаткові документи.

Раніше Апеляційний суд Нідерландів відклав розгляд справи по скіфському золоту з кримських музеїв через несприятливу ​​епідеміологічну ситуацію у зв'язку з поширенням коронавірусу.