Заради майбутнього Україна мусить подолати післякарантинну депресію

Ми не знаємо, коли економіка буде випущена на волю, коли будуть зкинуті пута, якими карантин зв’язав її по руках і ногах. Але вже час сказати, що нас чекає і що треба робити для відновлення нашого національного виробництва, яке потрапило у кризу через пандемію та карантин.

Перш за все маємо дати відповідь, якою буде глибина кризи і післяепідеміологічна депресія.
Падіння обсягів виробництва за два останні місяці через карантинні обмеження є неприродніми, необ’єктивними, не спричиненими економічними (структурними) обставинами. Обставини - силового плану. Я б порівняв карантинну економіку з автомобілем, який гальмує, поступово втрачає швидкість і з часом може повністю зупинитися, хоча дорога – вільна і не має ніяких перешкод. Чим довші дистанція і час такого гальмування, тим нижче впаде виробництво в країні. І тим довшою буде післякарантинна депресія з неясним шляхом подальшого руху.

За останні два місяці ми втратили сферу людського споживання товарів-послуг (статистики ще немає, але, думаю, що падіння обсягів обороту у цій сфері склало біля 75 %), нанесли шкоду аграрному комплексу, який запізнюється з посівною і не отримає у цьому році бюджетних субсидій. Через зменшення попиту на зовнішніх ринках металурги заявили про 30 %-не падіння виробництва сталі і 20 %-не – чавуну. Очевидно зменшення реальних обсягів ВВП України (думаю, що за рік до 15 %) при зростанні чисельності безробітних (як у зв’язку з депресією, та і через затримку вдома українських заробітчан) різко знизить частку ВВП на одного працездатного робітника. Ця питома частка ВВП впаде на 22-24 %. Можна передбачити, що з цієї причини впаде і реальна середня зарплата (приблизно на ті ж проценти), і реальні соціальні й пенсійні виплати (так вже було у 2014-2015 рр.).

Перші підтвердження тенденцій зменшення держбюджету вже об’явлені мінфіном. Так, останній заявив, що нестача бюджетних доходів лише у травні складе 100 млрд. грн. (більше 8 % річного обсягу видатків). Також пояснили, що нестача буде покрита наполовину кредитом МВФ, наполовину – емісійними позичками НБУ, які послужать для викупу банками облігацій - ОВДП. Але це тільки на найближчий місяць. До кінця року нестача доходів виросте мінімум до 700-800 млрд. грн. Покриття такої суми в основному за рахунок грошової емісії НБУ спричинить значно більшу (можливо вдвічі більшу) інфляцію цін, ніж прогнозує кабмін і центробанк - не 11, а 22-25 %. Урядові фінансисти себе заспокоюють, але вибрана ними тактика приведе до жахливих фінансових наслідків у другій половині року. Інфляцію, яка розкручується, може вийти з-під контролю.

Глибина кризи – шалена. Скільки ж треба часу, щоб викарабкатися з цієї глибини? І яким чином викарабкуватися після карантину? На мій погляд, включення підприємств і галузей повинно відбуватися у такій же послідовності, як відбувався і процес виключення. Нагадаю, що спочатку були зупинені об’єкти економіки, які надають товари і послуги кінцевим споживачам –людям (магазини, базари, кав’ярні, ресторани, готелі, спортивні і театральні заклади, літаки, комунальний транспорт, тощо). Зупинка роботи цих об’єктів в свою чергу спричинила падіння попиту і виробництва товарів і послуг проміжного призначення. І далі це вплинуло на обсяги виробництва у добувній промисловості і аграрному секторі.

Щоб відновити виробництво на усіх переділах – добувних, проміжних, кінцевого споживання – треба відновити попит перш за все на споживчі цінності. А попит на останні залежить від відновлення платоспроможності українських сімей. Нагадаю, що практично у всіх цивілізованих країнах Заходу підчас карантину держава виплачує додаткові грошові суми безробітним, низькодоходним сім’ям, пенсіонерам, відміняє орендні платежі підприємцям, відтерміновує сплату громадянами податків, призупиняє житлово-комунальні платежі, знижує облікову ставку центрального банку тощо і все для підтримки платоспроможності сімей.

У нас фінансова підтримка населення та підприємців не передбачена. До того ж в українців фактично відсутні критичні грошові заощадження. А банківський сектор орієнтується не на кредитування господарств і населення, а на інвестування своїх коштів у цінні папери уряду і Національного Банку. І до цього їх підштовхує, як сказано вище, влада. Тому рух економіки на понижених оборотах затягнеться.

Виходом з безгрошів’я мав би бути перегляд державного бюджету у квітні в напрямку зменшення безглуздих видатків на утримання бюрократичних структур, на погашення внутрішнього і зовнішнього державного боргу та на фінансування найбільш корумпованої діяльності влади по будівництву автошляхів – які, взагалі, автошляхи підчас суцільного провалля?! Думаю, що, не відкладаючи у довгий ящик, треба повернутися до реструктуризації і зменшення дефіциту бюджету, реструктуризації і відтермінування державного боргу, стримування грошової емісії НБУ та облігаційної агресії кабміну, аби забезпечити відносну фінансову стабільність в країні. І обов’язково виділити суми для додаткових матеріальних виплат, підвищення пенсій і соціальних допомог громадянам. Видатки ж на дороги та інші циклопічні будівлі (цим Зе-влада повторює сумний досвід донецького клану) скоротити до мінімуму.

Терміново також треба реформувати банківський сектор, повернути його обличчям до людей, до підприємців, забезпечити зниження процентних ставок і зростання депозитів. Невідкладним є й впорядкування митних внесків на кордонах та винищення шахрайства у податковій системі, що збільшить надходження до бюджету на десятки мільярдів гривень.

Усі ці дії необхідні для наповнення економіки платежами, що разом із скасуванням карантинних обмежень дозволить поступово збільшувати економічний оборот в країні. Вони не спрацюють миттєво, але все таки мають прискорити економічний підйом. В іншому випадку депресивний стан дуже затягнеться. Якщо в Штатах і у Європі говорять про річний термін виходу виробництва на передкарантинний рівень, то у нас треба очікувати приблизно вдвічі довший час. Це буде період зниження рівня життя в країні, недофінансування гуманітарних галузей, в тому числі й медицини, кволого просування у інноваційних секторах економіки і створенні нових робочих місць.
Не повинні допустити цього. Уряд в боргу перед українцями.