[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Перемога, яку українці мають вибороти

Перемога, яку українці мають вибороти
Переможе не чисельність армії, а якість і наявність зброї, висока кваліфікація бійців, ефективність військового управління. Мобілізація ешелонами, як роблять у рф-ії, – безглузда. Сподіваюсь, що наше військово-політичне керівництво це розуміє і не піде шляхом повторення сумного досвіду ворога, який кидає у бій сотні тисяч ненавчених бійців.
 
У мордовії також вичерпуються ресурси комплектуючих компонентів і елементів зброї. Для задоволення потреб армії пу, як відомо, збільшує бюджетні витрати на війну на 30%, але чи будуть у наявності ці суми фінансово-грошових засобів, без яких зупиниться оплата продукції ВПК та зарплати військовим?
 
Китай не допоможе – його політична еліта ще й наділена непоганим інтелектом, щоб не шкодити самим собі – Піднебесна вибрала шлях нормальних відносин з Західним світом, в усякому разі на цьому історичному етапі. Живої сили рф-ії скоро також буде не вистачати: у бій кидають новачків як м’ясо для фаршу, а геометрична прогресія втрат людей проб’є махіну тотальної мобілізації і путін змушений буде дати задній хід. Інший вихід з цієї соціальної кризи – палацовий переворот. Цього не можна відкидати.
 
А як у нас? Поверну вас, читачу, на 12 місяців назад, коли я написав статтю про динаміку оборонних потенціалів (ОП) нашої армії та агресора («Динаміка оборонних потенціалів України та рф», ФБ, моя стор., 12 грудня 2022). Той прогноз говорив, що через 5-6 місяців відтоді наша перевага стане реальністю: інтегрований показник ОП України (5880 одиниць оборонної сили, од. ос) перевершить цей показник мордору – 4450 од. ос. Це при умові зростання нашої вогневої сили, що полягає перш за все у збільшенні поставок новітньої високотехнологічної зброї із Заходу.
 
Проте такі очікування у 2023 році не справдилися. В той же час мордор, як відомо, посилився завдяки додатковій закупівлі в Ірану дронів та снарядів, а також новій мобілізації людського матеріалу та покращенню військового управління (зокрема, ефект проявився у зведенні нових оборонних споруд, підриву Каховської ГЕС, форсованому розгортанню серійного виробництва дронів, що затримало наш наступ). Отже наш показник одиниць ос виявився нижчим, а агресора – вищим від прогнозованого. Сили фактично вирівнялися (на рівні приблизно 5000 од. ос), що й проявилося у гальмуванні наших локальних перемог.
 
Що надалі? У збройних силах ворога нагнітатиметься напруга із військово-технічним і фінансовим забезпеченням, яка закінчиться внутрішнім вибухом. Провал почнеться, на мій погляд, з дефолту по зовнішніх боргах Кремля (нагадаю, що Штати заборонили санкціями кредитувати і реструктуризувати його боргові папери). Дефолт викличе арешт усіх майнових активів держави-боржника за кордоном – це додатково до замороженої суми резервів центробанку мордору (останні перевищують 300 млрд. дол.), долю яких Євросоюз ніяк не може вирішити, але зараз пускати їх в оборот не треба (щоб не розікрали). Аби запобігти дефолту, рашисти мають урізати платежі на воєнні потреби, а тому закупівлі ними зброї за кордоном і зарплати військовим різко зменшаться. Невідворотніми стануть падіння оборонного потенціалу і морального духу рашистів.
 
Отже, або рашисти продовжать закидати грошима полки і бригади (це поки що входить у їх плани) і тоді буде глобальний дефолт. Або вони підуть на переговори із Заходом щодо реструктуризації боргу і відмовляться від війни! Не виключено також, що пу поступить як злодій – діятиме за своїми «поняттями», а не за законами – нікому нічого не платити і силою виштовхувати людей на війну. Це наблизить крах режиму разом з крахом його війська.
 
Те, що путіністи перевели, починаючи з 29 грудня, свої багнети з воєнних битв на мирні, цивільні, гуманітарні об’єкти у наших містах свідчить, по-перше, про обмеженість рашистського військового ресурсу і орки хоча б наостанок хочуть завдати нам болю, як можна сильніше вжалити нас, а по-друге – зблефувати своєю залишковою потугою, видаючи з себе воєнного гіганта, аби змусити Україну до здачі загарбаних територій. Так що це прояв слабкості, а не сили.
 
Наша ж вогнева сила обов’язково зросте. Проблеми фінансування зі США, Євросоюзу, Японії, Південної Кореї та інших країн будуть вирішені і вже почали вирішуватися. Новітня зброя поступає, підготовка наших воїнів за стандартами НАТО продовжується. Тільки цей контингент можна буде посилати на лінію фронту і, я сподіваюсь, нові доповнення до закону про мобілізацію цьому не стануть на заваді. Оздоровлення має відбутися і на рівні державного керівництва: допоможе зовнішній контроль іноземних фінансових та матеріальних витрат і відслідковування агентів кремля, які зараз розкрадають іноземну воєнну і гуманітарну допомогу та вносять розлад в нашу оборону.
 
Також не можна нехтувати інформаційною зброєю, в тому числі на полі бою з рашистською пропагандою за голови пересічних росіян. Ми тут програємо і в результаті правда не доноситься до їхніх пересічних громадян. Це допомагає зберегти відносну єдність навколо путінських наративів, ідеологічно обгрунтовувати загарбницьку війну і цим самим морально посилювати воєнний потенціал ворога. Україна нехтує цим полем бою і це недопустимо.
 
Наша сила у непоборній волі нашого народу, це бачить увесь цивілізований світ! Підступні удари ворога нас не зламають. Діятимемо з розумом, впевненістю у нашій перемозі і маємо вибороти її.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
Марнослів’я економічної політики чинної монобільшості
Країна дикого, злодійкуватого капіталізму або куди рухається Україна
Воєнна стратегія має розроблятися військовими професіоналами, а не політиками
Українці вміють бути вдячними за добро, але змушені віддячити ворогам за зло