Невідомий Шевченко: що спільного у Кобзаря, Рембранта і Ван Гога?

Слова або фарби: з чого починалась творчість Шевченка? Дослідники художньої спадщини великого Кобзаря називають його українським Рембрандтом, а в творчій манері бачать схожість з особливостями живописного стилю Гогена, Делакруа, Ван Гога, за рівнем своїх спроб в скульптурі він не поступався Родену.

Поет цілої нації на протязі декількох століть і видатна постать в історико-культурному процесі України, приклад для наслідування для багатьох поколінь. Живописець, майстер офорту і графіки, прозаїк і поет, ілюстратор, талановитий представник епістолярного жанру, на додачу до всього був людиною широких поглядів, філософом і просвітителем. Пропонуємо вашій увазі деякі цікаві факти і невідомі твори Шевченка-художника.

Слова або фарби: з чого починалося творчість Шевченка? Хоча Тарас Шевченко прославився як всесвітньо відомий український поет, першими його кроками в художніх спробах були малюнки. Дослідники життя Кобзаря відзначають, що з 1830 року починається становлення його як художника, а ранній період літературної творчості датується 1837 роком.

З кріпаків в художники за 45 кілограмів срібра.

Саме талант до малювання зіграв вирішальну роль у звільненні Кобзаря від довічного кріпацького життя. Поміщик Енгельгардт сам  віддав Шевченка учитися малюванню у Василя Ширяєва, який часто малював в Літньому саду Санкт-Петербурга скульптури – тоді модно було мати при своєму домі власного художника. Шевченка показали Брюллову. Великий художник відправився до його господаря, Павла Енгельгардта, поговорити "про відпускну". До справи також підключився художник Венеціанов і поет Евгеній Гребінка. З'ясувалося, що поміщик вимагає величезну суму за Шевченка - 2500 рублів. Навесні 1838 року Василь Жуковський та Карл Брюллов викупили молодого художника за 2500 рублів, що за курсом того часу становило 45 кілограмів срібла. 

Тарас обіймав посаду художника в Київської археографічної комісії, в зв'язку з чим виїжджав в Полтавську область і Волинь, де замальовував пам'ятники старовини. У цей період (1845 - 1847 РР.) Провідними мотивами живопису стають архітектурні композиції

Також Тарас прославився як талановитий ілюстратор. Серед ілюстрацій особливе місце займає портрет за поемою «Марія» А. Пушкіна. Героїня сюжету - Мотря Кочубей, дочка генерального судді при Івані Мазепі, яку з гетьманом пов'язували теплі романтичні почуття.

Відомий як засновник побутового жанру живопису України. Портрети в творчості Шевченка посідають чільне місце. Вони відрізняються вдалою композицією, насиченістю кольорів, герої картин зображені в природних, невимушених позах. Дослідники відзначають, що роботи поета в цьому жанрі особливо вдалі.

Майже все своє свідоме життя Шевченко присвятив живописі та графіці. Не забувайте, що саме талант до малювання відкрив йому дорогу на свободу, став перепусткою в художню еліту. Протягом 25 років кріпосного права і 10 років заслання він малював. Писав акварелями, олівцем, олією, тушшю. 835 творів - саме таку кількість творів налічує доробок Шевченка в образотворчому мистецтві. Загалом Кобзар створив понад 1000 живописних творів за 30 років (з 1830 по 1861 рік). Близько 278 картин вважаються втраченими

Малював у всіх жанрах, опанував усіма відомими на той час технічні прийоми офорта, живопису, малюнка. Він розпочав і став першим представником критичного реалізму в образотворчому мистецтві України. У Національному музеї Тараса Шевченка ми можемо побачити портрети і композиції на історичні, міфологічні та побутові теми, природні та архітектурні пейзажі, виконані маслом, аквареллю, сепією, тушшю, олівцем. Також до сьогодення дійшли численні зразки офортів, виконаних на папері, ескізи, етюди.

Створив цілісний і символічний образ жінки в літературі і на картинах. Тема жіночої долі наскрізною лінією проходить через усі періоди літературної творчості. Не дивно, що і в образотворчому мистецтві жіноча драма знайшла відображення в знаменитих полотнах.

У 1842 році було створено відомий твір українського живопису - портрет «Катерина», написаний за мотивами однойменної поеми. Крім трагічного образу жінки, Шевченко малює і долю поневоленого народу. Композиція насичена символами - вершник у військовій формі солдата Російської імперії означає самодержавство монархії, що століттями гнобила український народ, закодований у вигляді босоногою дівчата з покірно похиленою головою. При цьому в правому нижньому кутку зображений селянин, в образі якого дослідники бачать уособлення волелюбного духу народу.

Історія на полотнах Шевченка

 Під час раннього періоду творчості цікавиться історією і створює композиції на сюжети з античної історії, історії Київської Русі та України.

Сюжетом для композиції послужив епізод міжусобної боротьби. Ми бачимо останні хвилини життя Олега, який загинув в 977 році від руки свого брата Ярополка, київського князя.

Як ви вже здогадалися в центрі сюжету - хворий Олександр Македонський поруч зі своїм лікарем. Додамо ще, що за історією, в цей час полководець отримав записку-попередження про лихі наміри лікаря його отруїти. Як бачимо, довіра виявилася міцнішою за сумніви і інтриги.

Інтерес до драматичних історій у Кобзаря відбилося не тільки в літературній творчості, а й в образотворчому мистецтві. З перших ранніх робіт стає зрозуміло, що художник любить зображати переломні моменти в долі людини, малювати психологічний портрет особистості, її настрою. Також його цікавлять важливі віхи в історії українського народу. Показовою в цьому плані є картина «Смерть Богдана Хмельницького», що написана протягом 1836 - 1837 років. За основу композиції взято народну думу про Хмельницького і доступну Шевченко історичну літературу

У перший період творчості Шевченка охопив майже всі жанри. Він створює кілька групових портретів побутової тематики, написані акварелями. Ці полотна відрізняються насиченістю барв, глибокої піхологічністю зображуваних. Серед відомих картин - «Сон бабусі та онуки», «Жінка в ліжку», «Перерване побачення», «Натурниця», «Циганка-ворожка».

Навчаючись в академії, він виявляє інтерес до екзотичного сходу і в 1843 році пише надзвичайно яскраве і технічно досконале полотно «В гаремі».

Але якими б яскравими і зачаровують не були сцени з східного побуту, справжнє захоплення викликав побут дорогих серцю селян на батьківщині поета. І під час подорожей по Україні він не раз бачив такий ідилічний сюжет, який зобразив олійними фарбами в композиції «Селянська родина».

Серія офортів «Мальовнича Україна»: що вдалося здійснити

В одному з листів до свого друга Тарас Шевченко писав:

«... хочу малювати нашу Україну (...) Я намалюю її в трьох книгах: в першій будуть види, що по красі своїй, чи по історії помітні, в другій справжній людський побут, а в третій - історію».

Цим планам не судилося здійснитися, оскільки в 1847 році Тараса Шевченка, як учасника таємного Кирило-Мефодіївського товариства (перша українська таємна організація визвольного руху) було заарештовано.

За задумом художника тематичні серії естампів «Мальовнича Україна» повинні містити в цілому 12 малюнків. Але через нестачу коштів і перешкоди в 1844 році вдалося випустити лише 6 офортів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Старости», «Судний рада», «Казка», «Дари в Чигирині +1649».

Графіка викликає захоплення талановитим виконанням, добре промальовані деталями, романтичним відображенням краси природи. Рідні, українські пейзажі з похиленими над водами Дніпра вербами, колодязь з кришталево чистою водою, дідусь, що лежить біля дороги - все картини українських літніх днів автор зобразив поетично і натхненно, а по іншому і бути не могло, адже на створення естампів його надихала любов до милого серцю краю, до батьківщини.

Портрети жінок в імпресіоністичній манері

Шевченко задовго до імпресіоністів відступив від академічної манери живопису. Варто тільки один раз поглянути на його жіночі портрети, як в очі кидається свіжа, насичена квітами канва малюнка, тіло моделі на кшталт рухається, а сама композиція сповнена чуттєвості, жіночності. Яскравість фарб і особливості поєднання відтінків зближують Шевченко з Ван Гогом, особливо це помітно в «Одалісці» ( «Натурниця», 1840 р).

Майстер-портретист

Уже з перших творів на історичну тематику можна зрозуміти, що Шевченко не тільки у віршах проявляє неабияку майстерність, відтворюючи психічний стан, характер особистості. Він міг бачити самобутність кожної людини, із захопленням переносив її на полотно. Зображальність його починається «Портретом батька», приблизно датованим 1829 - 1830 роки. Останнім твором Кобзаря став також портрет - «Автопортрет 1861».

Загалом художник написав понад 150 портретів. Вважається, що в акварельних портретах Катерини Абази повно проявився талант портретиста. Дійсно, герої композицій як живі, ніби сидять зараз перед глядачем і ось-ось заговорять. В очах проглядається характер людини. В одному погляді звучить посмішка і зацікавленість, в іншому - звучить смуток ... Художник володів унікальним талантом заглянути в душу, в її потаємні куточки і перенести на полотно саму суть людини.

Шевченко написав понад півсотні автопортретів в самобутній манері. Крім Рембрандта і Ван Гога, напевно, більше ніхто не залишив стільки автопортретів.

Якщо все автопортрети зібрати разом в хронологічному порядку, ви легко зможете «прочитати» драматичну історію його життя. З одного полотна на нас дивиться повний енергії і творчих задумів людина, на іншому увагу привертає сповнений роздумів погляд очей розумного, а через десяток років бачимо постарілого сивого поета з глибоким сумом в очах.

Вище ми вже згадували про неординарний підхід Кобзаря до живопису, про його новаторські заходи. У портретному жанрі художник теж прагнув вийти за межі звичного. Вперше в українській портретного живопису він зображує людину на пленері в роботі «Портрет Олександра Коцебу» (1843 г.).

Окреме місце серед фігуративних композицій займає сепія «Казашка Катя» (1856 - 1857 РР.). Красива казашка в національному костюмі тримає свічку, прикриваючи полум'я долонею. Така композиція дає можливість реалістично зобразити розсіяне світло, що підкреслює красиві риси обличчя, додає картині романтичності і шарму. Саме за таке освітлення і манеру зображення Шевченка порівнюють з Рембрандтом.

Географія пейзажів

Географія малюнків, створених за більш ніж 30 років охоплює 3 країни - Україна, Казахстан, Росія.

Близько половини графічного і живописного спадщини Тараса Шевченка складають пейзажні замальовки. Ліричний зображення краси природи пронизує всі сфери творчості Кобзаря. Він був здатний помічати незвичайне, то, що викликає подив, змушує душу то завмирати, то співати на повні груди...

І, що найважливіше, мав талант перенести цю красу на полотно, папір, стіну будинку. Під час подорожей, на засланні, будинки - всюди він звертався до музи. Посилання в складі Аральської експедиції позначилося на його подальшій творчості.

Доленосне призначення на посаду художника, хоча і в неволі, дозволило малювати безперешкодно і відшліфувало майстерність художника як пейзажиста. Приаральських ландшафти - «Пожежа в степу», «Форт Кара-Бутаков», «Дустанова могила», «джангис-Агач» - видатні твори майстра.

В горах Каратау народилася ще одна видатна серія картин гірської тематики. Спостережливий художник знайшов справжню красу в суворих видах Мангишлаке, створив наповнені сонячним світлом композиції: «Акміш-Тау», «Туркменські аби в Каратау». Вражаючими вийшли і поетичні нічні пейзажі: «Місячна ніч серед гір», «Скала» «Чернець", «Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак».