Рекордні доходи та інвестиції: Сокільницька громада на Львівщині як приклад фінансового успіху

У 2026 році бюджет Сокільників зріс на третину. Завдяки рекордним надходженням громада змінює стратегію - вкладає кошти в інфраструктурні об'єкти, які перетворять село на місто.

Сокільницька сільська рада затвердила бюджет на 2026 рік. Головний фінансовий документ громади демонструє зростання доходів порівняно з минулим роком, що дозволило збільшити фінансування капітальних видатків та соціальних програм.

Сокільницька сільська громада — територіальна громада в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Адміністративний центр — село Сокільники.

Суттєве збільшення доходів

Загальний обсяг бюджету громади на 2026 рік затверджено в розмірі 344,1 млн грн. Це на 33,8% більше, ніж у 2025 році (257,1 млн грн). Основою бюджету залишаються власні надходження, які зросли на 29,4%.

Найбільший приріст забезпечив акцизний податок з продажу пального, алкоголю та тютюнових виробів. Надходження за цією статтею збільшилися на 59,6% — з 54,8 млн грн до 87,5 млн грн. Таке зростання пов’язане з активною діяльністю торгівельних мереж та АЗС на території громади.

Також зафіксовано ріст податку на доходи фізичних осіб на 15,6%, що у 2026 році складе 142,7 млн грн. Збільшення надходжень дозволило громаді не лише покрити власні потреби, а й перерахувати до державного бюджету 48,2 млн грн реверсної дотації (+22,6% до показника минулого року).

Акцент на соціальній сфері

Видатки на соціальні програми у 2026 році збільшено на половину до 12,5 млн грн. Основну частину цих коштів — 10,6 млн грн — спрямовано на Програму підтримки ветеранів війни, військовослужбовців та сімей загиблих. Вона передбачає надання одноразової матеріальної допомоги та фінансування реабілітаційних заходів.

Також у громаді діє проєкт "Be Strong", спрямований на фізичне та ментальне відновлення мешканців. Пріоритет ініціативи — підтримка ветеранів та військовослужбовців, які можуть тут безплатно займатися спортом і проходити реабілітацію.

Окремими пунктами профінансовано заходи з безпеки та патріотичного виховання. Зокрема, 959 тис. грн виділено на утримання комунального закладу "Навчально-тренувальний центр національного спротиву "Сокіл"", а ще 300 тис. грн передбачено на профільну програму для молоді.

Загальний бюджет на освіту становить 68,6 млн грн. Серед нових ініціатив — затвердження Програми розвитку безбар’єрного простору з бюджетом у 1 млн грн. 

"Щодо інклюзивності: це питання перебуває на особливому контролі територіальної громади. Уже цього року громада планує облаштувати інклюзивні санвузли в школах і громадських об’єктах, адаптувати пішохідні переходи відповідним ознакуванням та понизити бордюри на зупинках громадського транспорту", — розповів голова ОТГ Тарас Сулимко.

Капітальні інвестиції: школи та каналізаційна мережа

Бюджет розвитку на 2026 рік складає 84,1 млн грн. Ці кошти розподілено між проєктами у сфері освіти та житлово-комунального господарства.

Найбільшим об'єктом капітального будівництва залишається школа на вул. Успенській. У 2026 році на продовження робіт виділено 25 млн грн (загальна кошторисна вартість — понад 518 млн грн). Також розпочинається реконструкція ліцею в с. Годовиця, на що передбачено 10 млн грн.

Значну увагу приділено інженерним мережам. На будівництво каналізації та очисних споруд сумарно закладено понад 35 млн грн: 8,2 млн грн — початок фінансування будівництва власних очисних споруд господарсько-побутових стоків (загальна вартість — близько 100 млн грн); понад 20 млн грн — будівництво каналізаційних колекторів на вулицях Черемшини, Сяйво, Франка та Пам’яті.

Як пояснив Тарас Сулимко, громада проєктує очисні споруди як відповідь на багаторічні екологічні проблеми та системну залежність від зовнішніх рішень. "Реалізація проєкту  має ліквідувати джерела екологічних проблем і дискомфорту для мешканців та забезпечити інфраструктурну автономність громади", —  прокоментував Сулимко.

Наступним етапом у громаді після завершення проєктування стане перевірка самовільних скидів нечистот у річки й водойми та запуск постійного екологічного моніторингу.

Раніше Тарас Сулимко в інтерв'ю пояснив, що це рішення продиктоване не лише санітарними нормами:

"Щодо інфраструктури: ми проєктуємо власні очисні споруди. Це дозволить нам стати незалежними від сусідів і уникнути будь-яких методів впливу чи навіть шантажу на нашу громаду".

Фактично, власні каналізаційні мережі дозволять ОТГ стати самостійними та не залежати від рішень Львова.

Український Дощ писав раніше, що змова на торгах за право видобувати бурштин: АМКУ оштрафував 4 компанії з Рівненщини.