[]

Левко Симиренко - вчений, практик, патріот

Левко Симиренко - вчений, практик, патріот

6 січня 1920 року від рук чекістів загинув Левко Симиренко, український учений у галузі садівництва.  Його натхненна праця і життя лишили світові на віки п'янкий аромат соковитих яблук, названих на його честь, смак яких ні з чим не сплутати - «Ренет Симиренка».

Народився Симиренко Левко Платонович 18 лютого 1855 року у селі Млієві, нині Городищенський район, Черкаська область, Україна (тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія). Був сином Платона Симиренка. У 1879 р. – закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879-1887 рр. за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником.

Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; попри ін. овочеві й ягідні рослини, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька[1]), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.

Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі». 1912 р. видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво.

За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.

За наявними даними, 6 січня 1920 р. Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів.

За загадкових обставин загинули в 1919 році двоє молодших братів Лева Платоновича — Микола й Олексій, які мешкали у Києві

Симиренки – рід українських патріотів

Володимир Левкович Симиренко , син знаменитого батька, український  помолог і  селекціонер  плодових культур в  Україні, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. Професор Київського політехнічного інституту, Уманського  і Полтавського сільськогосподарських інститутів.

Народився  29 грудня  1891 року в с. Млієві, нині Городищенський район,  Черкаська   область,  Україна (тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія) в сім'ї українського вченого-помолога Левка Симеренка. З 1904-1910 рр. – навчався в 7-й Київській гімназії. Після закінчення (1915 р. ) сільськогосподарського факультету  Київського політехнічного інституту працював у відділі садівництва Міністерства земельних справ. У 1920 р. – очолив секцію садівництва та городництва Всеукраїнського сільськогосподарського комітету. На його пропозицію, на терені створеного батьком помологічного розплідника було засновано Млієвську садово-городню дослідну станцію та Центральний державний плодовий розсадник України. Директором цих установ призначили В. Симиренка (1921–1930 рр.). У 1930–1933 роках –  організатор і директор Всесоюзного науково-дослідного інституту південних плодових і ягідних культур у Китаєві (передмістя Києва; нині Український науково-дослідний інститут садівництва).

Довгий час очолював створену в 1923 році Всеукраїнську помологічну комісію при Наркомземі УРСР (тепер Державна комісія для сортовипробування плодових, ягідних культур і винограду), що функціювала на науковому підґрунті Млієвської дослідної станції садівництва. У 1932–1933 роках – професор Уманського сільськогосподарського інституту. У 1933 р. –  заарештований і ув'язнений за участь у «антирадянській шкідницькій організації». У 1933 р. –  кінець грудня 1937 р. –  перебував у Херсонській виправно-трудовій колонії. Наприкінці 1937 року був звільнений з колонії з формулюванням  «за чесну працю і високі показники діяльності». У 1938 році – заарештований утретє. Постановою генерального прокурора НКВД СРСР від 2 вересня  1938 року засуджений до страти через розстріл. Місцем поховання Симиренка вважають урочище «Солянка» в міській зоні Курська.

На фото зверху - Платон Федорович Симиренко (1821–1863), український цукрозаводчик, меценат української культури. Був одним із керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренко», заснованої його батьком, Федором Степановичем Симиренком.

Симиренки походили з козацького роду Семиренких, тобто Семируких, від старовинного слова «ренка» – рука. Жили здавна на Платоновому хуторі між Млієвом і Городищем на Черкащині. Рід був козацьким, але за Катерини ІІ його закріпачили: позбавили маєтку і вольностей.

З кріпацтва родину викупив його батько Федір Симиренко, який працював на Вільшанських млинах і заробив на тому чималі гроші.

Більше про славетний рід Симиренків читайте нас сторінках Українського Дощу.

[]
Теги
Новини партнерiв
Схожi
Перша куля Майдана: в День Соборності України загинув Сергій Нігоян
Історія
Перша куля Майдана: в День Соборності України загинув Сергій Нігоян
Слідство у справі вбивства Героя України Сергія Нігояна має докази того, що його застрелили з далекої відстані, з рушниці, яка перебувала на озброєнні «Беркуту»...
242 дня оборони. 21 січня «кіборги» залишили Донецький аеропорт
Історія
242 дня оборони. 21 січня «кіборги» залишили Донецький аеропорт
За офіційними даними, загинули 109 українських бійців, 446 були поранені, 6 пропали безвісти...
19 січня: річниця Вогняного Хрещення на Майдані
Історія
19 січня: річниця Вогняного Хрещення на Майдані
19 січня 2014 року, після ухвалення пакету так званих «диктаторських законів» багатотисячна колона обурених активістів вирушила до будівлі ВР...
Історія інавгурацій Президента США у вінтажних фото і малюнках
Історія
Історія інавгурацій Президента США у вінтажних фото і малюнках
Слово «Інавгурація» насправді звучить трохи специфічно, на кшталт якогось медичного терміну, проте у буквальному перекладі з латини Іnauguro означає - посвячення до посади...
18 січня 1654 року Хмельницький скликав Переяславську раду заради союзу з Московією
Історія
18 січня 1654 року Хмельницький скликав Переяславську раду заради союзу з Московією
Якими б не були причини прийняття такого рішення, його наслідки у вигляді поневолення, зросійщення і голодомору українці розгрібають і по сьогодні...