Чи уявляє Путін, що його знижка це пшик порівняно з вартістю українського газу?

Путін, який би він не був самовпевнений, не знає, що в Україні природний газ продається населенню не по пільгових цінах, як в Росії. Зараз ціна там дорівнює 100 дол. (або 2400 гривень) за тис. куб. метрів. Ця ціна, очевидно, нижча за собівартість газу, а тому їх держава надає дотації виробнику, аби компенсувати збиток, що у нього утворюється.
У нас бюджетні дотації не роздаються, бо газ українцям у роздрібній мережі продається за ціною, яка значно перевищує його собівартість. Ціна, як відомо, - 8000 гривень, а собівартість разом з ПДВ – біля 2500 гривень за тис. куб. метрів.
Російський президент не знає, що надання Нафтогазу України 25% -ної знижки з європейської ціни при продажі російського газу (він про це сказав в Парижі) не принесе жодних вигод нашим кінцевим споживачам. Ця благоговійна знижка, яка роздувається ще з часів зустрічі у Москві Рабіновича і Бойка з Медведєвим підчас президентської компанії, лише принесе додаткові надприбутки постачальнику-монополісту (Нафтогазу України). За цієї знижки український монополіст буде купувати у Газпрома блакитне паливо за 3000 гривень (європейська ціна зараз не вище 4000 гривень, путінська знижка - 1000 гривень), а продавати людям, нагадую, за 8000 грн./ тис. куб. м. Надприбуток Нафтогазу – біля 5000 грн. або 160 % від собівартості.
Які висновки?
1)Середня собівартість видобутку разом з транспортуванням українського газу нижча за собівартість російського. Розгортання добутку в нашій країні принесе значно вищі прибутки, ніж отримує Газпром, а тому Україна могла б стати значно економічно сильнішою з усіма наслідками у обороноздатності, розвитку, конкурентоспроможності.
2)Роздрібна ціна на газ в Україні є абсурдною – вона більш ніж у 3 рази вища, ніж в Росії і у 2 рази вища, ніж в європейському хабі. Ніде у світі немає такої накрученої вартості монополістичного продукту, від якого споживачі не можуть відмовитися. Вона нічим не обгрунтована. Уся нація поставлена на коліна перед купкою газовщиків і енергетиків, які привласнюють надприбутки у 160 і більше відсотків. Невже це не бачить керівництво держави?
3) Можлива домовленість про пряму закупівлю газу у Росії зі знижкою у 25 % дає змогу заробляти лише посередникам-баригам. Надприбутки при цьому мотивують їх до гальмування розвитку газової промисловості в країні. Також відомо, що корупційний НАК «Нафтогаз» відмовляється звітувати уряду про свої фінансові плани і проекти. Безвідповідальність прокладає пряму стежку привласненню цих надприбутків коболевими та іншими відповідальними особами та їх посібниками.
Чи бажає В. Зеленський дізнатися про махінації державної НАК?
Коли вже влада розплющить очі і приведе ціни, тарифи, прибутки і зарплати в газовій сфері до ладу?
Скільки ще вона буде робити вигляд, що «нема проблем»? Усе таємне рано чи пізно стає явним.