22 квітня - було відкрито Українську господарську академію у Празі

У період між двома світовими війнами українська політична еміграція, причетна до процесів українського державотворення 1917–1921 рр., поставила за мету зберегти себе як частину українського етносу та заявити про українців у світі. Одним із шляхів досягнення цієї мети стало заснування на чужині навчальних та наукових закладів.

Роль і значення українських еміграційних наукових та навчальних осередків у справі виборювання незалежної України сформулював голова Директорії УНР Симон Петлюра:

«Наша боротьба не закінчилася відступом Уряду та Армії поза межі Батьківщини… Закон розподілу національних сил поклав на нас – тих, що живуть тепер на чужині, – певну пайку праці, яку тільки ми – і більше ніхто – й можемо виконати».

Симон Петлюра наголосив, що саме наукова діяльність, більш ніж будь-яка інша, здатна продемонструвати «нашу національну здібність до конструктивної праці і наявність за нами тих елементів державної творчості, що являються незаперечними доказами оправданности наших змагань в цьому напрямку».

Найбільш сприятливими умовами для розвитку осередків української науки та культури у міжвоєнний період були у Чехословаччині. З ініціативи президента республіки, відомого вченого професора Томаша Гарріга Масарика у 1921 р. на урядовому рівні було розроблено план розбудови еміграції. Її завданням було зосередити наукові, культурні кола та молоді сили шкільництва та студентства емігрантів, забезпечити їх національний розвиток.

Така ініціатива дала можливість українцям заснувати низку національних вищих навчальних закладів та наукових товариств, зокрема: Український вільний університет, Український вищий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, Українську господарську академію, Український інститут громадознавства, Український академічний комітет, Історико-філологічне товариство, Союз інженерів українців. Завдяки цьому українські науковці та викладачі на чужині започаткували основні напрями сучасної україністики, ознайомили світ з українством і вивели українську науку на світовий рівень.

Саме на 22 квітня 1922 року припадає початок існування у Празі Української господарської академії, яка стала другою вищою школою української еміграції за кордоном після заснованого у 1921 р. Українського вільного університету.

Думка про створення школи політехнічного напряму виникла ще у 1920 р. у таборі для інтернованих вояків українських армій у Тарнові (Польща). Але втілення цієї ідеї відбулося завдяки Українському громадському комітету, головою якого на той час був М.Шаповал. Першим же ректором академії став професор Іван Шовгенів.

На початку свого існування, академія фінансувалася повністю чеським урядом за рахунок кредитів, що виділялися на допомогу політичній еміграції. Навчання в Академії було безкоштовним, викладання йшло українською та чеською мовами, курс навчання спочатку був трирічний, в наступному став чотирирічний.

Українська господарська академія складалася з трьох факультетів:

• економічно-кооперативного,
• агрономічно-лісового,
• сільськогосподарсько-інженерного.

При ній існувало до півсотні наукових, культурно-просвітніх, громадських, мистецьких і спортивних організацій.

Наукові видання Академії збагатили українську технічну й економічну літературу та розвинули українську наукову мову в технічних галузях і точних науках. Великим здобутком працівників академії були «Записки УГА», що почали виходити у 1927 р.

Серед випускників Академії можна назвати імена багатьої відомих українських вчених, громадських діячів, військових, поетів та письменників, зокрема: О. Алмазова, М. Єремієва, Л. Мосендза, Є. Маланюка, В. Проходу, М. Сціборського, М. Телігу та ін.

На жаль з часом настали не кращі часи і фінансування для утримання Академії скоротилося.

15 травня 1931 р. з метою продовження функціонування та утримання цієї інституції було створено Товариство прихильників Української господарської академії. Статут  було затверджено 21 квітня 1932 р., що дало змогу продовжити діяльність Академії на три з половиною роки. Згодом Академія трансформувалась у 1935 р. в Український технічно-господарський інститут позаочного навчання в Подєбрадах.

Українські вищі навчальні заклади в еміграції, у тому числі й Українська господарська академія, набрали загальноукраїнського бачення, ставши для наших співвітчизників своєрідним культурним «вікном до Європи».

Джерело