Молдова, ймовірно, вступить до ЄС раніше за Україну - аналітика

Україна й Молдова досі рухалися до членства в ЄС практично синхронно. Але чи так буде й надалі? У Брюсселі дедалі частіше наголошують на індивідуальному підході до кожної країни-кандидата.

Через війну та протидію Угорщини просування України до членства в ЄС відбувається дещо повільніше, ніж могло би. За таких обставин не виключено, що Молдова може приєднатися до Євросоюзу раніше за Україну, заявив в ефірі "Київ24" виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

"На жаль, це може бути. Бо вочевидь, що Молдова зараз розпочинає переговори, для неї відкривають [переговорний] кластер. У неї є країна, яка її активно лобіює – це Румунія", – розповів він.

Леонов зазначив, що для України перспектива членства в ЄС теж стала значно ближчою. Зараз нашу євроінтеграцію лобіюють такі потужні і впливові країни як Франція і Німеччина, про що в минулі роки можна було хіба що мріяти.

Однак перед Україною досі стоять важливі виклики, і проблема далеко не тільки в позиції угорського прем’єра Віктора Орбана, каже політолог.

"Ми маємо не давати можливості нашим опонентам ставити якісь проблемні речі, на які ми не маємо відповіді: свобода слова, місцеве самоврядування і так далі. Бо це навіть не я перераховую, ці питання піднімають в європейській пресі, піднімають європейські політики в Європарламенті. І вочевидь для того, щоб посилювати наших лобістів в ЄС, ми маємо реагувати на ці речі. І знову ж таки – боротьба з корупцією. Ми не можемо оминути оці проблемні запитання для того, щоб швидко інтегруватися до Європейського Союзу", – зазначив Леонов.

Де-юре переговорні процеси України й Молдови ніколи не були пов'язані між собою, нагадує молдовський експерт із європейської інтеграції Даніел Воде. "Немає жодної юридичної складової між Молдовою, Україною та Європейським Союзом, яка змушувала б розглядати нас як єдиний блок. Є лише моральна складова", - сказав він у розмові з кореспонденткою DW у Кишиневі. За словами Воде, майбутнє перемовин залежить передусім від того, наскільки успішно сама Молдова проводитиме необхідні реформи.

Від "пакета" до індивідуального підходу

Втім на практиці політична логіка останніх років виявилася складнішою за юридичну конструкцію. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Молдову й Україну в Брюсселі фактично почали сприймати як один геополітичний проєкт розширення. Обидві країни одночасно отримали статус кандидатів, разом розпочали переговори про вступ і досі синхронно відкривали переговорні кластери.

За словами експертки аналітичного Центру Мартенса в Брюсселі Теони Лаврелашвілі, підхід Брюсселя до переговорів з Україною та Молдовою за останній рік еволюціонував. Після початку повномасштабної війни Єврокомісії було простіше просувати Україну й Молдову як єдиний політичний проєкт, пояснює вона. Тепер же, на її думку, цей підхід змінюється у бік більш індивідуальної оцінки. Єврокомісія прагне поєднати політичну підтримку розширення з традиційним принципом, за яким просування кожної країни має залежати від її власного поступу у впровадженні реформ.

14 липня Україна й Молдова одночасно відкрили шостий переговорний кластер "Зовнішні відносини". І хоча Єврокомісія знову продемонструвала однакову політичну підтримку обох країн, у виступах Марти Кос пролунали різні смислові акценти.

Говорячи про Україну, Кос насамперед наголошувала на її геополітичному значенні та ролі у майбутній архітектурі європейської безпеки. Натомість на пресконференції після відкриття кластера з Молдовою вона більше уваги приділила реформам і здатності Кишинева виконувати умови переговорного процесу, назвавши країну вже не "найкращою ученицею", а "найкращою виконавицею" критеріїв у своєму "класі".

Ці відмінності не означають зміни офіційної політики Євросоюзу. Радше вони відображають спробу поєднати подвійну логіку: просувати розширення ЄС як геополітичну необхідність і водночас зберегти принцип, за яким кожна країна має просуватися вперед відповідно до власних заслуг.

Один із них, румунський депутат Європарламенту Дан Барна, в інтерв'ю DW пояснив, що така логіка не суперечить європейським договорам. "У договорах нічого не сказано про те, що країни мають рухатися "пакетом". Там сказано, що кожна країна має просуватися відповідно до власних заслуг, якщо проводить необхідні реформи", - зазначив він. Водночас Барна констатував, що досі Україна й Молдова справді робили синхронні кроки, відкривши в один день спочатку кластер "Основи", а потім - "Зовнішні відносини".

Євродепутат переконаний, що саме тепер принцип індивідуальної оцінки має почати працювати на практиці, а прогрес кожної країни - "відстежуватися і винагороджуватися". Інакше може виникнути ситуація, коли країна-кандидатка, яка вже готова рухатися далі, буде змушена чекати на сусіда, що стикається зі складнішими переговорами за окремими напрямами.

Для Молдови перехід до більш індивідуалізованого підходу в переговорах з ЄС радше відкриває нові можливості, ніж створює ризики.

"Якщо до 2028 року ми будемо готові за всіма напрямами реформ, жодна держава-член ЄС не зможе сказати: "Ви готові, але ми вас не беремо", - переконаний молдовський експерт Даніел Воде.

Війна як головна перешкода

У Києві розраховують виконати всі необхідні вимоги ще раніше - до кінця 2027 року. Такий термін є реалістичним, оскільки робота над реформами не починається з формального відкриття переговорних кластерів, а вже давно триває в усіх відповідних сферах, заявив журналістам у Брюсселі 14 липня Тарас Качка - на той момент він ще перебував на посаді віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

"Існує таке зовнішнє упередження, що якщо кластер відкривається, то ми лише починаємо щось робити у цій сфері. Це не так", - сказав він.

Однак навіть повне виконання всіх критеріїв ще не означає автоматичного вступу до Євросоюзу. Як раніше заявив в інтерв'ю DW спецдоповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler), поки триває війна, Україна не може стати повноправним членом ЄС, адже це автоматично означало б зобов'язання інших держав-членів брати участь у війні на її боці. Саме тому навіть якщо Україна виконає всі вимоги раніше, не можна виключати, що Молдова завершить увесь процес першою.

Такий сценарій не обов'язково означав би "поразку" для Києва, вважає депутат Європарламенту Дан Барна.

"Якщо Молдова стане членом ЄС раніше за Україну, це підвищить довіру до самого процесу. Для України це стане доказом того, що процес справді має завершення і що обіцянка членства є реальною", - каже він.

Український Дощ писав раніше, що Україна матиме «величезні проблеми» на шляху до ЄС через Бандеру у Пантеоні - МЗС Польщі