Зеленський подав до ВР законопроєкт про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього, повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
«Завдяки залученню України до МКС вдасться збільшити ефективність роботи МКС щодо України, притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України. Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому», – написала вона у фейсбуці.
За словами Мудрої, ухвалення законопроєкту дозволить Україні наступне:
- брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
- висувати свого кандидата на посаду судді;
- затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових.
МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема Володимира Путіна, армійської верхівки: Сергія Шойгу, Валерія Герасимова та інших генералів.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
Наприкінці травня 2022 року заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.
«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив заступник голови ОП.
Дещо пізніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода також наголосив, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.
Міжнародні правозахисні організації натомість наголошують на важливості ратифікації Римського статуту.
Що таке Римський статут
Після Другої світової держави на рівні ООН неодноразово порушували питання створення міжнародного суду, який мав би запобігати таким кривавим конфліктам і оперативно карати винуватців.
Однак до реальних рішень справа дійшла лише наприкінці 1990-х років, коли весь світ здригнувся від картин жорстоких воєнних дій і випадків геноциду в колишній Югославії та в африканській країні Руанда.
В підсумку 17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд і підписали Римський статут, що регулюватиме його роботу.
Цей орган мав карати за геноцид, злочини проти людяності (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо) і воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо)
Щоправда, набув чинності цей документ - і відповідно суд в Гаазі (Нідерланди) почав роботу лише через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.
Проблема з ратифікацією статуту з того часу нікуди не зникла. Зі 137 країн, які підписали документ, ратифікували його лише 124.
Крім того, є держави, які не тільки не ратифікували статут, але й взагалі відкликали свій підпис під ним. Це, наприклад, зробили США в травні 2002 року. Президент Джордж Буш-молодший тоді заявив, що Міжнародний кримінальний суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.
В листопаді 2016 року російський президент Володимир Путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту. Слід зауважити, що це сталося після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.
Не підписали або ж не ратифікували статут також такі країни, як Китай, Індія, Туреччина, Єгипет і Ізраїль.
Серед європейських держав це Білорусь і Україна. При чому Київ одним з перших, ще в січні 2000 року, підписав цей документ, але більш ніж 20 років мав різні причини для того, щоб не ратифікувати його.
Чому Україна відмовлялась ратифікувати Римський статут
Наприкінці 1999 року український президент Леонід Кучма спочатку розпорядився підписати Римський статут, але вже в 2001 році подав звернення до Конституційного суду з проханням визнати його неконституційним.
Суд з ідеєю лідера держави погодився.
На його думку, діяльність МКС порушує Конституцію, оскільки цей міжнародний суд фактично доповнює національну судову систему, що не передбачено в Основному законі.
Якщо просто - Міжнародного кримінального суду немає в переліку судових органів України.
Це юридичне рішення на довгі роки відклало ратифікацію і відповідно повноцінне приєднання України до роботи Міжнародного кримінального суду.
Деякі експерти і політологи вважають, що Кучма мав "політичні причини" загальмувати ратифікацію Римського статуту, бо саме у 2001 році спалахнув "касетний скандал". Він був пов'язаний із записами, які начебто зробили в кабінеті Кучми і на яких начебто зафіксовано вказівки тодішнього президента щодо розправи над опозиційним журналістом Георгієм Гонгадзе. Хоча це так і не довели у суді.
Питання ратифікації Римського статуту активно постало в публічній площині вже через 13 років, коли війська РФ вдерлися до України, анексували Крим і почали збройний конфлікт на Донбасі.
Підпис до фото,Президент Леонід Кучма спочатку наказав підписати Римський статут, а потім ініціював його заборону в Україні, як неконституційного
Однак тодішня влада на чолі з президентом Петром Порошенком знову пішла іншим шляхом. Замість ратифікації Україна звернулась до Міжнародного кримінального суду з окремими заявами щодо визнання юрисдикції.
Перша стосувалась подій під час Революції гідності, а друга – злочинів, скоєних після почату російської агресії з 20 лютого 2014 року.
Попереднє вивчення цих заяв тривало аж до березня 2022 року, коли офіс прокурора МКС оголосив про початок офіційного розслідування. У наступні 2,5 роки прокурори суду видали ордери на арешт 6 підозрюваних, зокрема президента Володимир Путіна, начальника генштабу РФ Валерія Герасимова і ексміністра оборони Сергія Шойгу.
Однак повноцінно приєднуватись до роботи Міжнародного кримінального суду українська влада не поспішала.
В 2016 році профільний заступник голови адміністрації президента Порошенка Олексій Філатов прямо заявляв, що це "несе ризики для українських військових" і пропонував дозволити ратифікацію статуту лише після завершення військового конфлікту.
У червні 2022 року чинний міністр юстиції Денис Малюська підтримував таку позицію, наголосивши, що негайна ратифікація Україною Римського статуту "практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції", тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.
Український Дощ писав раніше, що Україна готує евакуацію жителів Курщини
