Створення Української Центральної Ради
20 березня 1917 року у Києві було завершено створення Української Центральної Ради (УЦР) та обрані її перші керівні структури. Головою Ради заочно був обраний визнаний лідер українського руху Михайло Грушевський, який на той час ще не повернувся із заслання.
Центральна Рада була створена за ініціативною демократичною українською інтеллігенцією, об'єднаною в Товариство українських прогресистів, з участю політичних партій України, а також представники робочих, духовних, військових, студентських, громадських та культурних організацій.
20 березня 1917 року були обрані перші керівні структури Української Центральної Ради, що, фактично, й ознаменувало її створення як київської міської громадсько-політичної організації. Головою Ради заочно обрали визнаного лідера українського руху Михайла Грушевського, який на той час ще не повернувся із заслання з Москви. До складу президії увійшли також його заступники — Федір Крижанівський і Дмитро Дорошенко, товаришем (заступником) голови став Дмитро Антонович, писарем — Сергій Веселовський, скарбником — Володимир Коваль.
22 березня 1917 року Українська Центральна Рада прийняла свій перший документ — відозву «До Українського народу», яка починалася словами:
«Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як двохсотлітнього сну. Уперше Український триддятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати».
Своїм І універсалом 23 червня 1917 року, УЦР фактично проголосила автономію України. Потім сформувала Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком - перший уряд України.
Сидять справа наліво: Симон Петлюра, Сергій Єфремов,
Володимир Винниченко, Іван Стешенко, Микола Садовський.
Стоять: Борис Мартос, Микола Стасюк, Павло Христюк. 1917 рік
Другий Універсал - 16 липень 1917 року, був кроком назад, своєрідним компромісом з російським Тимчасовим урядом. Він проголошував, що остаточно форма автономії України буде вирішена Установчими зборами Росії.
У центрі – Михайло Грушевський. Червень 1917 року
Після більшовицького перевороту в Петрограді Центральна Рада ІІІ Універсалом, 20 листопада 1917 року, проголосила створення Української Народної Республіки (УНР), з визначенням її в федеральних зв'язках з Росією. Як свідчили результати виборів до Всеросійських Установчих зборів, 25 листопада 1917 року, вона мала тоді за собою більшість населення України, оскільки українські партії, відігравали провідну роль в УЦР (а це були українські есери і соціал-демократи), отримали 75 відсотків голосів виборців (більшовики лише 10%).
де була заснована Українська Центральна Рада.
Листівка початку ХХ столітт
Скликаний 17 грудня 1917 року в Києві I Всеукраїнський з'їзд Рад селянських, солдатських і робітничих депутатів висловив цілковиту довіру і підтримку Українській Центральній Раді.
Але подальша діяльність Центральної Ради значно ускладнилася протидією місцевих більшовиків і уряду Радянської Росії, які поставили собі за мету будь-що завадити українській незалежності і не випустити Україну зі сфери своїх інтересів. Фактично вже з кінця листопада 1917 більшовики почали готуватися до повалення Української Центральної Ради і захоплення влади в Україні.
в якому тривалий час працювала Центральна Рада.
Листівка початку ХХ століття
Ленін і Троцький написали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», на противагу УЦР в Харкові було сформовано радянський уряд (Народний Секретаріат), а Україна була проголошена Республікою Рад. До того ж Росія почала проти України відкриту збройну агресію.
Саме в цей надзвичайно гострий момент, 22 січня 1918 року, і було оприлюднено ІV Універсал Центральної Ради, яким Україна проголошувалася незалежною державою. Після цього було прийнято ще ряд важливих законів - про 8-годинний робочий день, земельну реформу, грошову систему, державний герб УНР тощо. Останній її законодавчий акт, прийнятий 29 квітня 1918 року в Києві, прийняв Конституцію Української Народної Республіки.
Під впливом революційних подій Українська Центральна Рада перетворилась на лідера національно-визвольного руху, а після проголошення 20 (7) листопада 1917 року Української Народної Республіки виконувала роль вищого законодавчого державного органу. Вона розпущена гетьманом Павлом Скоропадським після державного перевороту 29 квітня 1918 року, а видані нею закони — скасовані.
