Справа «Об'єднання українських націоналістів»

15 грудня 1934 року в Києві завершилась виїзна сесія Верховного суду СРСР, яка засудила до смертної кари 28 представників української інтелігенції, що проходили по сфабрикованій чекістами справі «Об'єднання українських націоналістів». В Україні ця справа стала першою з т. зв. «кіровського набору» — масових репресій, розпочатих після вбивства Сергія Кірова.

1 грудня 1934 року у Ленінграді (нині — Санкт-Петербург) було вбито першого секретаря Ленінградського міського комітету ВКП (б) і члена Політбюро ЦК ВКП (б) Сергія Кірова. Ця подія дала підстави Йосифу Сталіну розгорнути репресії: Того ж дня була прийнята постанова ЦВК СРСР «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів», відповідно до якої термін розслідування справ скорочувався до 10 днів, а їх розгляд у суді відбувався без участі адвоката та прокурора, заборонялося оскарження вироку та клопотання про помилування, а вирок про вищу міру покарання виконувався негайно.

Вже 4 грудня 1934 року в центральному органі партії більшовиків в газеті «Правда» було повідомлено про викриття великих груп «терористів-білогвардійців».

на фото: Постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 року, котрою серед іншого заборонялося оскарження вироку та клопотання про помилування, а вирок про вищу міру покарання виконувався негайно

В Україні першими жертвами стали представники інтелігенції, що проходили у сфабрикованій чекістами справі т. зв. «Об'єднання українських націоналістів», яка нібито мала на меті повалення радянської влади шляхом здійснення терактів та диверсій.

Майже всі обвинувачені проживали у Харкові і були заарештовані ще у перших числах листопада. Стверджувалося, що більшість з них нелегально прибула до Радянського Союзу через Польщу та Румунію і при затримані у багатьох виявили револьвери та гранати. Окрім галичан, які на початку 1930-х переїхали до радянської України, серед підозрюваних були й колишні члени Української комуністичної партії (боротьбистів), розпущеної ще в 1920 році.

13-15 грудня 1934 року виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР, що засідала у Києві під головуванням Васілія Ульріха, розглянула справу. З 37 осіб, до розстрілу було засуджено 28 «членів об'єднання українських націоналістів», серед яких були відомі політичні та громадські діячі, а також письменники Іван та Тарас Крушельницькі, Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Олексій Влизько.

Вирок було виконаного 15 грудня у підвалі колишнього Інституту шляхетних панянок (нині — Жовтневий палац), де в той час розташовувався Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР.

фото: Київський Інститут благородних дівиць, листівка початку XX століття

Справи Антіна Крушельницького, Юліана Бачинського, Петра Гельмер-Дідушка та ще шістьох осіб були відправлені на додаткове розслідування, за підсумками якого їх заслали на Соловки, де вони й загинули.

Жертви справи т. зв. «Об'єднання українських націоналістів» були поховані на Лук'янівському цвинтарі у північно-східній частині на дільниці №7. 18 грудня 1994 року Братство Андрія Первозванного встановило тут дерев'яний хрест, а у 2009 році Трускавецька організація всеукраїнського «Меморіалу» ім. Василя Стуса упорядкувала могилу, встановила дубовий хрест та металеву табличку з прізвищами розстріляних.

на фото: Голова Військової колегії Верховного суду СРСР Василь Ульріх (1889-1951). У 1924-48 роках — головуючий на більшості гучних судових процесів періоду сталінських репресій

18 грудня 1934 року газета «Вісті ВУЦВК» опублікувала невелике повідомлення «Вирок військової колегії найвищого суду Союзу РСР в м. Києві в справах про терористів-білогвардійців», яке доносило до широкого загалу інформацію щодо рішення суду.

18 січня 1935 року всі партійні організації СРСР отримали «Закритий лист ЦК ВКП(б). Уроки подій, пов'язані зі злодійським вбивством тов. Кірова», який регламентував масові партійні «чистки» та сприяв розкрученню маховика репресій у Радянському Союзі. Тільки у грудні 1934 року за «законом від 1 грудня» було репресовано 6 501 особу.

«Генеральна чистка» партії у 1935 році переросла в перевірку партійних документів, а в 1936 році — в кампанію з обміну документів.

Внаслідок цих дій КП(б)У скоротилася майже в половину з 550 433 осіб у 1933 році до 296 643 у квітні 1937-му.

Всі засуджені за справою про «Об'єднання українських націоналістів» були реабілітовані в 1950-х роках під час «Хрущовської відлиги».

Раніше Український Дощ писав, що на екрани вийшов вітчизняний художній повнометражний фільм про подіїї того періоу, а саме про життя та загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України - Василя Стуса та його боротьбу із радянською системою. Тепер кіно можна безкоштовно переглянути онлайн.

Джерело