Смертельний Першотравень

В цей день, 1 травня 1986 року СРСР вивів на маніфестацію людей на київський Хрещатик, вражений радіацією після аварії на ЧАЕС.

Глобальна техногенна катастрофа на Чорнобильській АЕС стала закономірним результатом функціонування комуністичної тоталітарної держави, систематичного нехтування нею екологічними факторами під час реалізації гігантських технологічних проектів. 26 квітня 1986 р. на четвертому блоці Чорнобильської АЕС відбувся вибух, який повністю зруйнував реактор.

Радянський Союз, намагаючись применшити наслідки аварії, викривлював інформацію, подавав її неповно, зі зміщеними акцентами. Органи КДБ вживали заходів для недопущення розповсюдження звісток про трагедію, побоюючись поширення панічних настроїв серед населення. Вперше громадяни СРСР дізналися про аварію з екранів телевізорів увечері 28 квітня 1986 р. Однак влада чітко не окреслила масштабів катастрофи. 1 травня 1986 р. Компартія вивела на святковий парад у Києві сотні тисяч людей, у тому числі дітей, хоча рівень радіації перевищував допустимий в десятки разів. Увечері цього дня вітер від Чорнобиля повіяв у напрямку Києва. У місті почав стрімко підвищуватися радіаційний фон. 2 травня 1986 р. радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення із 30-км зони навколо Чорнобильської атомної станції. Це було шостого дня після аварії, а офіційно оголосило про неї тільки дев’ятого.

За екологічними наслідками аварія стала найбільшою в історії ядерної енергетики планетарною катастрофою: загальна радіоактивність 11 тон речовин, викинутих з енергоблоку у навколишнє середовище, становила десятки мільйонів кюрі, що за потужністю у 300 перевищує викид внаслідок ядерного бомбардування японського міста Хіросіма 6 серпня 1945 р.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Тільки радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.