Кривавий четвер: жахливі факти, які не маємо права забути

20 лютого 2014 роки, в такий самий четвер як сьогодні,  українці прокинулися в іншій країні - в країні, де влада вбиває своїх громадян. Тоді ця інформація приголомшила весь цивілізований світ - в центрі старовинного міста, в «мирній Європі», силовики розстрілюють беззбройних людей. Не в чесному бою, не солдатів, не бандитів, а простих громадян прицільними снайперськими пострілами. Сьогодні, в річницю найкривавішого дня Революції гідності, ми згадуємо разом ті страшні події і вшановуємо пам’ять загиблих.

Кривавий четвер

20 лютого учасники протесту перейшли в наступ. "Беркутівці" раптово почали відступати, що дозволило активістам зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики покинули Жовтневий палац і Український дім.

Приблизно в той же час з'являється інформація, яка згодом шокувала весь цивілізований світ - з готелю "Україна" по беззбройних громадянах почали стріляти. Прицільно, з професійної снайперської зброї.

Від куль снайперів  гинули не тільки майданцівці, а й прості містяни, мирні жителі, випадкові перехожі, що опинилися на майдані в той час. Так, загинув від кулі батько одного з мітингувальників, який приїхав ранком з іншого міста, щоб провідати сина, передати теплий одяг, гостинці від матері. Чоловік був тільки як дві години з вокзалу, подзвонив сину і домовився про зустріч під годинником на Майдані.  Ще загинули кілька студентів, що принесли їжу та одяг на Майдан, загинули і волонтери, що надавали медичну допомогу,  тобто це були прості неозброєні люди.

«Активісти вбиті дуже професійно. Так, що не залишають шансів лікарям врятувати життя. Тому що прямі влучення в серце, в сонну артерію, в легені» - розповіла тоді майдновскій лікар Ольга Богомолець.

Майдан в цей день тоне в крові. Кількість убитих активістів рахують десятками.

До вечора четверга було вбито 82 учасника протесту і просто випадкових перехожих. Кількість їх росла - тіла знаходили на вулиці, деякі з них просто лежали на землі, їх накривали ковдрами або закривавленими синьо-жовтими прапорами.

Хто почав стріляти, чи були це провокатори, снайпери, замовлені кілери або військові, що виконували чийсь наказ - над цим питанням слідство працює понині. Однак, достеменно відомо, що кожен вбитий кулею активіст був абсолютно беззбройний .

Дмитро Голубничий, 16 років, один з учасників Майдану, що вижив,  засняв це документальне відео, яке стало історичним. Відео знімав його батько під час обстрілу. Хлопець телефонував мамі, щоб її заспокоїти і сказати: “Мамцю, я тебе люблю”. Навколо нього падають від куль люди. Це одна з тисяч незабутніх історій Революції Гідності.

Тим часовм,  в цей день, 20 лютого ЄС приймає рішення про введення санкцій проти українських чиновників, винних у насильстві в Києві.

У той же час, глава МВС України Віталій Захарченко підписує наказ про видачу зброї та дозволу на його застосування співробітниками міліції. У Міноборони також заявили про готовність застосувати силу до радикальних протестувальників.

"Єдиною метою застосування фізичної сили і зброї військовослужбовцями може бути припинення екстремістських і протизаконних дій радикальних угруповань з метою охорони спокою мирних громадян, забезпечення стабільності в державі, недопущення розпалювання в Україні громадянської війни", - йдеться в заяві Міноборони.

В той же день в мережі з'являється кілька відео з різних джерел про розстріл мітингувальників:

Вже через  добу, в ніч з 21 на 22 лютого президент Віктор Янукович, якому Майдан скандував кілька місяців «Зека – геть!», втече з України, але Небесна сотня про це вже не дізнається.

Наразі у Києві існує меморіальна стіна Небесної сотні та розпочато підготовчі роботи зі спорудження Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні.

Рік тому, до 5-річчя Майдану, Amnesty International  - британська організація, що має своєю місією «проведення досліджень та дій, спрямованих на попередження та припинення грубих порушень прав людини  - розкритикувала Київ за неефективне розслідування "справи Майдану". Правозахисники заявили, що за 5 років немає жодного відчутного прогресу в розслідуваннях. Українська влада не змогла домогтися справедливості для всіх жертв силовиків під час євромайдану 2013-2014 років. Про це йдеться в заяві Amnesty International в п'яту річницю розстрілів протестуючих в Києві.

"Масштаб порушень прав людини, скоєних під час євромайдан, був далеко за межами того, з чим могла впоратися українська система кримінального судочинства, не кажучи вже про її загальної неефективності. Більш того, система опиралася і перешкоджала правосуддя замість того, щоб притягнути до відповідальності в судовому порядку колишніх і нинішніх співробітників правоохоронних органів, відповідальних за розстріли протестувальників ", - заявив старший директор офісу генерального секретаря Amnesty International Колм О'Куанахайн під час свого візиту до Києва.

Також європейскі правозахисники вважають, що краще вшанування Героїв Небесної сотні - це продовження реформ.  На думку О'Куанахайна, п'ять років - це більш ніж довгий термін з точки зору відновлення справедливості.

"Для більшості жертв, які постраждали від рук української поліції, справедливість і раніше не доступна. Політики давали гучні обіцянки, виголошували гучні слова, але час і факти говорять самі за себе. До тих пір, поки всі відповідальні, включаючи тих, хто віддавали накази, не будуть притягнуті до відповідальності, справедливість не буде відновлена ​​", - додав він.

Український дощ нещодавно писав про родичів Небесної сотні, які заявили про реванш диктатури і наголосили, що представники колишнього "Беркуту" та злочинного режиму Януковича не тільки не соромляться вчиненого, а й наважуються вимагати від української влади проведення розслідування, спрямованого проти учасників Революції Гідності. За їхніми словами, складається враження, що нинішній владі до вподоби таке демонстративне паплюження пам’яті Героїв, завдяки яким вона й існує.