Подарували новий дім: на Київщині врятували молодого бобра

Співробітники Чорнобильського біосферного заповідника спільно з Київською командою порятунку тварин і притулком для диких тварин врятували молодого бобра, який заблукав і опинився в купі хмизу.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Справа в тому, що навесні відбувається розселення молодих особин, які залишають батьківські угіддя і відправляються в самостійне життя. В цей період молоді бобри можуть постраждати від хижаків і нещасних випадків, або просто заблукати в місцях, де немає води.

Саме це сталося з бобром, якого виявили місцеві жителі посеред села Дитятки 1 квітня. Київська команда порятунку тварин допомогла спіймати бобра і відвезти до ветклініки, де тварині зробили щеплення від сказу.

Бобра відправили до притулку для диких тварин. Протягом двох тижнів за твариною спостерігали співробітники притулку. У підсумку вони не виявили ознак сказу, травм і захворювань. Хоча бобер перебував в стресі, він швидко прийшов у норму.

13 квітня співробітники Заповідника забрали бобра з притулку і випустили в покинутій меліоративної системи біля села Новосілки. За їх словами, розміри системи дозволяють тварині вибирати різні типи поселень - від зарослих каналів, до старого торфовища і численних озер у заплаві річки Уж.

Довідка

Бобер європейський – це особливий гризун нашої фауни. По-перше, він – найбільший серед інших гризунів. По-друге – активно перетворює природні екосистеми. За цю здібність він отримав латинську назву faber, що перекладається як вмілий або майстровитий.

Екологи називають цю тварину ключовим видом або екосистемним інженером. Завдяки своїй діяльності – побудові запруд, спорудженню дерев біля водотоків – вони змінюють гідрологічний режим і створюють необхідні умови для існування багатьох видів (від копитних до водних безхребетних). Під час великих пожеж 2020 року боброві запруди рятували від знищення рослинність, яка росла навколо них.

На Поліссі бобер мешкав з давніх часів. Промислове використання виду відмічається вже в 10 ст.

Внаслідок надлишкового промислу у 18 ст. почались негативні зміни в чисельності та розселенні бобрів. У подальшому, через надмірну експлуатацію, до середини 20-го ст. вид зменшив свою чисельність та перебував на межі зникнення. Знадобилась охорона та штучне розселення для відновлення чисельності виду. Зараз на території нашої країни вид є звичайним. Його навіть зустрічають на водоймах посеред великих міст.

У зоні відчуження бобер широко розповсюджений. Сліди його діяльності можна зустріти на будь якому водному об’єкті.

Найбільш відома боброва хатка побудована на березі підвідного каналу навпроти адміністративно-побутового комплексу ЧАЕС.

Співробітники Заповідника досліджують бобрів через свою вкрай важливу роль у відновлені гідрологічного режиму на покинутих меліоративних системах.

Нещодавно

На початку березня під Києвом врятували ще одну особину - поранену бобріху. Нещасна тварина приповзла в один з дворів будинку в селі Тадіевска під Києвом. У бобріхі була поранена лапа. Імовірно, вона постраждала від браконьєрів.

Бобріхе провели успішну операцію і відпустили на волю. її новим будинком стали берега Десни в природному парку Бермоцкое Чернігівської області.