Чому посуха в Європі та обміління Дунаю можуть спричинити енергетичну й логістичну кризу в Україні

Після російських атак на енергетичну інфраструктуру Україна створила систему енергетичної безпеки, одним із ключових елементів якої став імпорт електроенергії з країн Європейського Союзу.

Протягом останніх років цей механізм допомагав стабілізувати ситуацію в пікові періоди споживання. Однак тепер сама Європа стикнулася з кризою.

Аномальна спека, посуха та рекордне обміління Дунаю призвели до того, що одразу кілька країн Центральної та Південно-Східної Європи почали втрачати значну частину генерувальних потужностей. Найбільше постраждали Угорщина, Румунія та Сербія. Проблеми також виникли в Болгарії, Словаччині та Молдові.

Для України проблема полягає не лише в тому, чи вдасться пережити чергову хвилю спеки, а й у тому, чи залишиться можливість компенсувати дефіцит за рахунок імпорту електроенергії із сусідніх країн.

Що відбувається з Дунаєм

Дунай є другою за довжиною річкою Європи. Він протікає через десять країн, зокрема через Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.

Для багатьох держав ця річка є не лише транспортною артерією, а й одним із головних елементів енергетичної системи.

Вода з Дунаю використовується для охолодження реакторів атомних електростанцій, для роботи гідроелектростанцій, забезпечення роботи металургійних і хімічних підприємств, перевезення вугілля, нафти, зерна та промислової сировини.

Однак цього року регіон пережив кілька хвиль спеки поспіль. У деяких районах температура повітря перевищила 40 градусів, а кількість опадів виявилася значно нижчою за норму. У результаті рівень води різко знизився. У Будапешті було зафіксовано лише близько 10 сантиметрів води — це найнижчий показник за всю історію спостережень.

Рівень води в Дунаї не зростатиме ні найближчими днями, ні, ймовірно, упродовж наступних тижнів, адже синоптики не очікують суттєвих опадів. Водночас на регіон насувається нова хвиля аномальної спеки з температурою повітря більше 38°C.

Угорщина: найбільша проблема для України

Найбільше занепокоєння викликає ситуація саме в Угорщині. Угорська атомна електростанція "Пакш" забезпечує понад 40 % потреб країни в електроенергії. Водночас вона повністю залежить від води Дунаю, яка використовується для охолодження реакторів.

Reuters повідомило, що електростанція працює менш ніж на половину своєї потужності. Згодом ситуація погіршилася настільки, що в роботі залишилася лише одна турбіна потужністю приблизно 240 МВт. Для порівняння, у звичайному режимі станція виробляє близько 2000 МВт.

Уряд країни був змушений вдатися до зменшення споживання електроенергії на великих підприємствах, скорочення використання електроенергії в державних установах та закликати населення обмежити використання кондиціонерів. А уряд навіть розглядає можливість нормування споживання електроенергії для великих споживачів.

Для України це невтішні новини, адже, за даними ExPro, у липні імпорт з електроенергії з Угорщини склав аж 40%.

Румунія: ризик втрати п'ятої частини генерації

Не менш складною є ситуація і в Румунії. Саме ця країна останніми роками була одним із головних постачальників електроенергії до України, проте тепер сама стикнулася з дефіцитом потужностей.

Основною проблемою стала атомна електростанція “Чернаводе”, яка забезпечує близько 20 % усієї генерації країни. Через падіння рівня води оператор був змушений зупинити один із реакторів, а другий опинився під загрозою відключення.

Щоб урятувати ситуацію, румунська влада вдалася до того, що військові інженери почали змінювати напрямок течії Дунаю, намагаючись збільшити обсяг води, яка надходить до систем охолодження електростанції. До операції залучили десятки одиниць техніки, військових водолазів та вибухотехніків.

Підрив скелі на Дунаї в Румунії, фото: digi24

Паралельно різко скоротилося виробництво електроенергії на гідроелектростанціях «Залізні ворота», які Румунія експлуатує разом із Сербією. У результаті Бухарест був змушений оголосити надзвичайний стан в енергетичному секторі.

Саме Румунія донедавна залишалася одним із найважливіших джерел імпорту електроенергії для України. Тепер ситуація змінилася і країна сама змушена шукати додаткові ресурси, зокрема й в Україні.

Молдова: обмеження споживання та ризики для Дністра

Молдова також має проблемами через посуху. Так, 3 серпня влада запровадила низку заходів для захисту енергосистеми та збереження водних ресурсів.

Зокрема, країна припинятиме комерційний експорт електроенергії в пікові години — з 18:00 до 22:00. Державна компанія Energocom отримала доручення укласти додаткові угоди про постачання електроенергії з Румунії, України та інших країн.

Крім того, влада обмежила використання зовнішнього освітлення, фонтанів і рекламних конструкцій, а жителям багатоповерхівок рекомендувала не користуватися ліфтами в години найбільшого навантаження на мережу.

Окреме занепокоєння викликає ситуація на Дністрі. Влада обмежила використання води для зрошення та промислових потреб, а також попередила про можливість запровадження додаткових заходів у разі погіршення ситуації.

Після переговорів між Києвом і Кишиневом Україна висловила готовність надати допомогу в разі надзвичайної ситуації. Водночас обидві країни домовилися скоротити обсяги скидання води з Дністровського водосховища, щоб зберегти запаси на випадок тривалої посухи.

Україна більше не може покладатися на імпорт електроенергії

У першій половині 2026 року Україна імпортувала понад 4,3 млн МВт·год електроенергії. Найбільшими постачальниками були Угорщина, Румунія, Словаччина та Польща.

Однак уже в липні ситуація змінилася. Імпорт скоротився приблизно на 40%, тоді як експорт, навпаки, зріс. Україна вперше за останні десять місяців перетворилася на чистого експортера електроенергії. На перший погляд, це виглядає позитивною тенденцією. Проте існує й інший бік медалі.

експорт електроенергії Україною, фото: ExPro Electricity

У разі нових масованих російських ударів по українській енергосистемі ситуація може виявитися значно складнішою, ніж у попередні роки. Якщо раніше дефіцит можна було компенсувати завдяки імпорту, то тепер самі постачальники зіткнулися з нестачею електроенергії.

Більше того, у разі поглиблення кризи країни Європейського Союзу можуть тимчасово обмежити експорт електроенергії, щоб забезпечити внутрішні потреби.

Загроза судноплавству: чи витримає Дунай навантаження

Окремою проблемою для України стає ситуація із судноплавством. Після того як протягом липня Росія завдавала ударів по портах Одеси, що фактично призвело до часткового перенаправлення вантажопотоків на Дунай. У цей самий час Румунія посилила контроль над гирлами Дунаю, розгорнула почала перехоплювати російські дрони.

Наприкінці липня кількість зерновозів, які прямували до портів Ізмаїла, Рені та Усть-Дунайська, зросла майже в сім разів — зі 167 до 1141 вагона. Водночас потік до портів Одеси скоротився приблизно на 70 % — із 4525 до 1356 вагонів. Однак саме в цей момент Дунай зіткнувся з рекордним падінням рівня води.

Наприкінці липня витрата води на вході до Румунії знизилася до 1650 кубометрів на секунду, хоча середній показник для цього періоду становить близько 4750 кубометрів. За прогнозами, найближчим часом він може скоротитися до 1500 кубометрів на секунду, наблизившись до історичного мінімуму 1985 року.

На окремих ділянках річки глибина вже зменшилася до 1,5–1,7 метра. Через це поблизу румунського міста Корабія кілька барж сіли на мілину, а місцева влада була змушена розпочати термінові днопоглиблювальні роботи.

Головна проблема полягає не стільки в повному припиненні роботи портів, скільки в поступовому скороченні їхньої пропускної спроможності.

Судна типу "річка—море" будуть змушені зменшувати завантаження, щоб уникнути посадки на мілину. Це означає збільшення кількості рейсів, зростання вартості перевезень, довший час доставки вантажів та утворення нових черг.

Крім того, порти Рені та Ізмаїла залежать не лише від ситуації на українській території, а й від стану всього нижнього Дунаю та Сулінського каналу. Навіть одна проблемна ділянка може суттєво сповільнити рух по всьому маршруту.

Ще одним фактором ризику є одночасне погіршення ситуації одразу на двох головних напрямках. З одного боку, через російські атаки та переповнення терміналів повільніше працюють порти Одеси. З іншого — Дунай, який мав би стати резервним маршрутом, сам опинився під загрозою.

Український Дощ писав раніше, що на ріці Бистриця планують збудувати 3 малі ГЕС: захисники природи б'ють на сполох