Через унікальний заповідник Асканія-Нова росіяни пустили транспорт, а частину рідкісних тварин вивезли

Біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Фрідріха Фальц-Фейна входить до Семи природних чудес України. Це одна з найстаріших у світі заповідних територій. Старішим є лише національний природний парк у США Єллоустоун, який був заснований у 1872 році. Асканія-Нова була заснована у 1898 році.  При цьому німецький колоніст барон Фрідріх Фальц-Фейн був першим у світі землевласником, який вилучив частину своїх земель з господарського використання для охорони природи. На сьогодні це найстаріша у світі і найбільша у Європі степова заповідна зона. З 1984 року Асканія-Нова входить до списку еталонних територій планети, у 2000-х її включили до мережі Емеральд – загальноєвропейської системи природоохоронних територій. Однак жоден природоохоронний статус не зміг врятувати унікальний заповідних з його мешканцями від жахів окупації. 

Транспорт окупантів їздить через заповідні території

Загальна територія Асканії-Нова – понад 33 тисячі га. Частина цієї території – цілинний степ. Тобто землі, які за всю історію людства не використовували для землеробства. Таких зон у світі небагато, тож це особлива цінність Асканії. Тут є також дендропарк, закладений бароном Фальц-Фейном з колекцією рослин з різних куточків світу: від тюльпанового дерева до гінкгобілоба. Самі по собі ці рослини, не є раритетними, але те, що такий парк вдалось закласти у степу – велика рідкість. 

Та найбільш цікавою для туристів була колекція тварин, які жили у напіввільних умовах. Тобто не в тісних клітках, а стадами у степу. Пригадую, під час однієї з екскурсій заповідником, перед нашою бричкою пронеслось стадо сайгаків – їх там було, мабуть, кілька сотень. Річ у тім, що це дуже полохливі тварини, і при кожному підозрілому звуці все стадо зривається з місця і тікає.  Тепер, за даними місцевих жителів, які залишились в окупації, кількість сайгаків скоротилась ледь не вдвічі. Ймовірно, причиною є саме їхня полохливість – тварини стресують через те, що над ними постійно літають військові гелікоптери, дрони і періодично чути вибухи.

Сайгак - один з перших видів копитних, що з'явились у зоопарку Фрідріха Фальц-Фейна у 1887 році., фото: Біосферний заповідник "Асканія-Нова"

Крім того, колекції тварин і рослин потерпають від пожеж, які нищать територію заповідника.

"Ситуація на окупованій території дійсно дуже складна. У зв'язку з тим, що логістичні шляхи окупаційних військ на півдні України зазнають ударів, значна частина транспорту тепер рухається безпосередньо через територію біосферного заповідника Асканія-Нова. Фактично цей транспорт є законними цілями, тому що  безпосередньо або опосередковано обслуговує Збройні сили Російської Федерації, які перебувають на півдні України, лівобережжі Херсонської області. Тому в Асканії-Нова зараз стається  велика кількість пожеж", – розповідає у коментарі Еспресо директор заповідника "Асканія-Нова" Віктор Шаповал.

Понад 3000 заповідного степу – згарища

Загалом територія заповідника була тимчасова окупована територія ще з 2022, однак спочатку працівники залишались і продовжували доглядати тваринами. Однак згодом змушені були виїхати. 20 березня 2023 р. окупанти призначили власну адміністрацію захопленого заповідника. Зокрема директором призначили колаборанта Дмитра Мещерякова, який до повномасштабного вторгнення працював в херсонському управлінні СБУ. 

Тим часом законна адміністрація біосферного заповідника та науковий відділ офіційно переміщені на підконтрольну Україні території. Вони продовжують наукову і просвітницьку природоохоронну діяльність, але за тим, що відбувається в Асканії, можуть стежити хіба що дистанційно. Насамперед за допомогою супутникових знімків. І вони свідчать про масштабні пожежі.

"За літні місяці кількість згарищ уже перевищує два десятки. Загальна площа вигорілої території лише в межах заповідного степу вже перевищує 3000 га. Це досить серйозний виклик, і, звичайно, це становить загрозу збереженню колекції", – каже Віктор Шаповал.  

Площа вигорілих територій заповідника Асканія-Нова, липень 2026. Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова”

За його словами степові пожежі ставалися в Асканії-Нова і до повномасштабного вторгнення, зокрема у літню спеку. Однак зазвичай екосистема за певний час відновлюється. 

"Проблема виникає,  якщо вигорання зачіпає більшу частину заповідного степу, тоді  дійсно ситуація катастрофічна, бо ресурсу для відновлення цілих груп, особливо тварин, комах, може просто не виявитися", – каже він.

Окрім пожеж, на території заповідника значні проблеми з водозабезпеченням. 

"Звичайно, це впливає на стан збереження колекції тварин цього парку і рослин дендрологічного парку. Загалом ситуація досить сумна, – каже природоохоронець. – Без зрошення деревні насадження в сухому степу приречені на загибель. Так само якщо не забезпечується водопій на території напіввільного утримання в Великому Чапельському поді,  колекція тварин приречена на загибель". 

Дендропарк заповідника "Асканія-Нова", фото: з загально доступних джерел

Тварини з Асканії – на чорному ринку

У квітні 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області виніс вирок окупаційному директору заповідника Дмитру Мещерякову за незаконне вивезення рідкісних тварин до РФ та Криму. Це перший в Україні вирок за воєнні злочини проти природно-заповідного фонду.

Відповідно до вироку суду, Мещеряков у 2023 році організував вивезення з Асканії-Нової до російського  біосферного заповідника "Ростовський"  дві  зебри Чапмана, два американські бізони, два коні Пржевальського (занесені до Червоної Книги України), та два олені Давида. 

Та найбільше тварин Мещеряков передав до приватного  парку левів "Тайган" в окупованому Криму. За два роки він передав туди щонайменше три дорослі особини сірої української породи великої рогатої худоби, та сім зебр Чапмана (відомо про дві передачі зебр – один раз три особини, інший раз – сім). І саме ця передача у зоозахисників викликала найбільшу тривогу. Оскільки власник парку колаборант Олег Зубков (саме він вкрав відомого єнота з Херсонського зоопарку у 2022) уже був помічений на перепродажі "врятованих" тварин. Зокрема, за даними російського блогера Сергія Марченка, левеня Шерхана, якого вивезли в "Тайган" з Донецького зоопарку намагались продати в Китай. Але угода так і не відбулась, бо "вантаж" затримали у Білорусі, через відсутність дозволів. 

"Хроніка жаху, за яку платять відвідувачі. Страждання тварин: Хижаків змушують битися один з одним у замкнутих вольєрах заради розваги, змушуючи їх виживати за принципом "сильний їсть слабкого", – пише Марченко в телеграм-каналі Veles Master, закликаючи не купувати квитки в Тайган. Він також повідомляє, що з цього зоопарку періодично зникають тварини.

Ще одна кримська зоозахисниця на умовах анонімності розповіла Крим.Реалії, що багатьох тварин, яких Олег Зубков вивіз з окупованої материкової частини України в Крим, уже немає ані в "Тайгані", ані в ялтинському зоопарку Казка.   

У заповіднику "Асканія-Нова" вперше в Європі почали розводити зебр у напівдиких умовах, фото: Біосферний заповідник "Асканія-Нова"

Перед повномасштабним вторгненням у нашому заповіднику мешкали 37 зебр: рівнинні зебри (зокрема підвид Чапмана та гібриди Чапмана/Ґранта), а також зебри Ґреві - найбільші з усіх зебр.

Тим часом видання URSA MEDIA вдалось вийти на чоловіка, який у Росії продає зебр Чапмана. Він стверджував, що у нього є своя людина в Асканії, яка їх там відловлює. Ціна тварини становила 3 млн рублів. 

Рідкісні тварини в Асканії-Нова заміняють … козами

"Вивезення тварин з заповідника – це уже задокументовані і доведені факти. Уже винесені судові вироки окупаційному директору та іншим персонажам, які так чи інакше були задіяні в підписанні угод про обмін тваринами, чи фактично їх продаж. На сьогодні важко сказати, як розвивається ситуація в заповіднику, тому що дані про те, що готується якась передача, ми не отримуємо", – каже Віктор Шаповал.

Утім, на його думку, якраз те, що логістичні шляхи в окупованій частині Херсонщини активно обстрілюються, ймовірно, вивезення тварин зупиниться. 

"Траса з Асканії-Нова в напрямку Чаплинки або Дорнбурга просто рясніє розбитими вантажівками. Мені здається, навряд чи у когось виникне непереборне бажання зараз рухатися в Асканію-Нова за таким товаром", – каже він.

До окупації поголів'я тварин в зоопарку налічувало приблизно 3,5 тисячі особин. Там було понад 120 видів. Скільки з них залишилось на сьогодні адміністрація парку даних не має.

За словами Віктора Шаповала, проблема не лише у тому, що частину тварин вивезли з Асканії. Проблема у тому, що наразі окупованим заповідником керують люди без належної освіти, а кваліфікованих фахівців, які здатні організувати належний догляд тваринам там практично не залишилось, поголів’я цінних видів скорочується. 

"Окупаційна адміністрація заповідника – це люди, які займають посади з подачі окупаційної адміністрації. Кількість науковців обмежена, ветеринарний супровід також залишає бажати кращого, бо фахівців на місці просто немає. І це величезна проблема. Є численні факти загибелі тварин від недогляду. Наприклад, теплолюбивих тварин вчасно не перегнали в зимові приміщення, або не надавали кваліфіковану медичну допомогу, там профілактичні заходи не проводили  тощо", – каже він.

Зокрема, відомо, що взимку 2023/2024 загинули африканські кафрські буйволи, яких вчасно не перегнали у зимові вольєри.

Кафрські буйволи на Великому Чапельському полі, фото: Біосферний заповідник "Асканія-Нова"

При цьому в російських ЗМІ розповідають про те, як доглядають за тваринами в Асканії і що поголів'я навіть збільшилось. 

"Звичайно, якісь види могли збільшити свою чисельність за рахунок того, що вони є невибагливими. Але рідкісні види і ті види, які потребують ретельного догляду і більш бережного ставлення і якраз страждають: Вони або просто зникають з колекції, або зменшують свою чисельність. Як, наприклад з колекцією сайгака, яка фактично вдвічі скоротилася порівняно з довоєнним періодом", – каже він.

Цінність колекції тварин Асканії-Нова була у тому, що всі вони були ретельно підібрані. Там утримували тварини, які у дикій природі живуть у схожих умовах.  Натомість тепер поголів’я нарощують за рахунок дикобразів та кіз.

Замість зебр в заповіднику збільшили кількість висловухих кіз, фото: скріншот Таврія ТБ

"В результаті обмінів з зоопарком Каппа чи "Тайган” в колекцію заповідника потрапили види, які природоохоронної цінності не становлять. Це взагалі домашні породи свиней, курей, кіз тощо. Це не тематика заповідника, не специфіка його діяльності і не ті тварини, які взагалі мали би перебувати в складі заповідника", – каже Віктор Шаповал.  

Птахи з усієї Європи можуть залишитись без свого міграційного хабу

Утім, через окупацію Асканії-Нови страждають не лише тварини, які живуть безпосередньо у заповіднику. Частину території заповідника займає Великий Чапельський під. Саме він є серцем заповідника. Це унікальна замкнена западина площею приблизно 24 км кв. Після танення снігів тут довго зберігається вода, тож ця ділянка є справжню оазою в степу. Це місце є із найважливіших міграційних хабів для птахів у Східній Європі. Перелітні птахи, які здійснюють сезонні міграції до Африки чи Середземномор’я роблять тут "технічну зупинку", аби відпочити і набратись сил.  

"Дистанційні методи, які дозволяють нам моніторити пожежі на території заповідника,та різного роду аналітика, на жаль, не забезпечують точної інформації про стан орнітофауни на території водно-болотного угіддя природного значення Великий Чапельсьний під. Однак та інформація, яка, опрацьовується нашими фахівцями-орнітологами,  дає підстави говорити, що чисельність птахів, які мігрували і зупинялись на території Великого Чаплинського поду, скорочується", – каже Віктор Шаповал.

Птахи на Великому Чапельському поді фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovednik

Очевидно, саме  військові дії, вибухи могли призвести до того, що кількість, які прилітали сюди під час сезонної міграції скоротилась. Як це вплинуло на популяції самих птахів: сірих лелек, гусей, качок, куликів наразі сказати складно.

"Безперечно, ситуація в Асканії-Нові впливає не лише на ті види, що є на території заповідника. Є тварини, у яких радіус добової активності може складати десятки кілометрів, – каже Віктор. – Шаповал. – Звісно, Асканія-Нова буде, впливати і на птахів, і на ссавців безпосередньо в межах заповідника, загалом на регіональну ситуацію. Зрозуміло, що якщо обставини несприятливі, є фактор турбування, то це так чи інакше  безпосередньо чи опосередковано буде впливати на переміщення тварин через територію заповідника. Звичайно, всі події, пов'язані з бойовими діями,  загалом впливають на біоту і території заповідника, і регіону". 

Український Дощ писав раніше про те, що у Карпатах подружжя врятувало двох осиротілих ведмежат