[]

Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською

Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською

16 квітня 1710 року, на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер була прийнята перша в світі Конституція. Це була без перебільшення подія світового значення – на світ вперше з’явився (розроблений та узгоджений) Закон, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. І народила цей революційний документ  українська земля. Цим документом була Перша конституція Пилипа Орлика.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

До речі, Конституція США, яка вважається одною з перших писаних конституцій і одною з «найстаріших», була розроблена і прийнята Конституційним конвентом у Філадельфії в 1787 році, тобто на 77 років пізніше за українську.

Перша Конституція представляла собою договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Документ мав бути ратифікований шведським королем Карлом XII, в разі його перемоги в Північній війні. Написаний латиною і староукраїнською мовою. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. Була чинною чотири роки, коли Пилип Орлик і Військо Запорозьке боролися за землі Гетьманщини.

Історія створення

Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від московської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик.

Пилип Орлик був високоосвіченою людиною, родом з шляхетного сімейства литовських аристократів чеського походження. Він закінчив єзуїтський колегіум у Вільні, а також у Києво-Могилянську академію, мав відмінні оцінки, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою, добре володів українською, польською, церковнослов'янською, латиною, болгарською, італійською та іншими мовами. З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року — Генеральний писар і довірена особа Івана Мазепи. 1708 року — взяв участь у виступі Мазепи проти Петра I. 27 червня 1709-го року (після Полтавської битви) емігрував до Османської імперії.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710-го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля.

При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Так як попередні документи такого призначення попередніх виборів не збереглися, а цей документ супроводив вибори гетьмана декілька століть і є звичаєвим правом «Країни Козаків — України», то Договір-Конституція Пилипа Орлика є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією.

Таким чином, конституцію було прийнято 16 квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (османська назва — Бендери, нині це територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.

 Україномовний оригінал

2008-го сталася визначна подія для української історії, яка, нажаль, не отримала певного розголосу і уваги громадськості -  у фондах Російського державного архіву давніх актів було виявлено оригінальний текст Конституції, написаний староукраїнською мовою, який був скріплений підписом гетьмана та печаткою Війська Запорозького.

Факсиміле україномовного варіанту першого аркуша «Конституції Пилипа Орлика» випадково було знайдено співробітниками Центрального державного історичного архіву України. Віднайдений комплекс документів включає оригінальний текст Конституції, складений староукраїнською мовою, а також оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Пилипа Орлика гетьманом. Автентичність цих документів підтверджується власноручним підписом гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а також власноручним підписом шведського короля Карла ХІІ на підтверджувальному дипломі і місцем, де раніше була королівська печатка, що, на жаль, не збереглася. 

Киъвський історик О. Алфьоров  випадково виявив у Російському державному архіві давніх актів копію нашої Конституції, яку було зроблено у першій чверті XIX ст.  Примірник Конституції гетьмана Пилипа Орлика, знайдений  в московському архіві, написаний староукраїнською мовою. До цього вважалося, що козацька Конституція існує лише в латинському варіанті і зберігається він у Національному архіві Швеції.

Український варіант переклали з латинського оригіналу ще за часів козацтва, і він понад півстоліття зберігався у Запорозькій Січі, а коли Січ знищили російські війська, то вони ж і вивезли козацкі документи до Москви. 

«Нехай станеться на вікопомную війська Запорозького і всього народу Малоросійського славу і пам’ять».

Ці слова наступник Івана Мазепи, гетьман Пилип Орлик виніс на першу сторінку своєї Конституції. Саме так звучать вони у списку, зробленому козацькими писарями. Цей список (так називали й називають понині рукописні твори) і знайшов та скопіював у Російському державному архіві давніх актів аспірант Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені Драгоманова Олександр Алфьоров.

Працівники царських архівів не розуміли значної частини українських слів

За змістом український список загалом збігається з уже відомим латинським варіантом Конституції Пилипа Орлика. Проте він містить дипломатичне листування України зі Швецією та інші невідомі раніше документи, говорить Олександр Алфьоров.

Титульна сторінка Конституції, з печаткою царського архіву Росії 1800 року

«Документ в архіві лежав на видноті, і згори було написано, що це Конституція Пилипа Орлика, – каже він. – Разом із нею було підшито невідомий до цього лист короля Швеції Карла Дванадцятого до козаків, у якому він погоджується, цитую, «воювати проти москаля». Можливо, тому так довго цю Конституцію не було знайдено».

Українські історики, які вже встигли побачити знахідку, переконані: найбільша її цінність – в тому, що вона написана староукраїнською мовою, дуже близькою до розмовної мови, яка побутувала в Україні у 18 столітті. Коли список перевезли зі зруйнованої Січі до Москви – працівники царських архівів не розуміли значної частини слів. Бо вони були суто українськими. Тому на полях рукопису були зроблені позначки, і дописано їхній переклад. Тобто по-суті, Конституція ще й відбиває різницю тодішньої української та російської мов.

На думку автора знахідки, давньоукраїнська версія козацької Конституції покладе край розмовам про те, що такого документу ніколи не існувало, а латинський варіант Конституції – вправна підробка українських націоналістів. Проте росіяни вкрай неохоче діляться інформацією, яка стосується української державності. Дорогою з Москви до Києва Олександр Алфьоров за любов до історії мало не потрапив за ґрати.

«Прикордонник затримав мене, ніби за вивіз культурних цінностей з Російської Федерації. Я мав потрапити до тюрми на три роки, як злісний контрабандист, хоча мав усі дозволи на ці копії. Мене врятувала Божа воля: в сусідньому купе виявили наркотики. Прикордонники кинулися туди і облишили мене», – пригадує своє повернення на батьківщину дослідник.

"Якби ми мали незалежність у 1710 році, якби наша держава не була завойована, поглинена, то наші б історики відстояли би право Конституції Пилипа Орлика вважатися першою модерною конституцією в західному цивілізаційному світі. За нею можна жити і сьогодні, якщо прибрати певні застереження, наприклад поділ людей на стани." - вважає Алфьоров.

Історичні документи української держави - на чужині

Сьогодні оригінал Конституції Пилипа Орлика досі залишається у Москві. Повернути його до України найближчим часом навряд чи вдасться. Проте навіть отримання копії дає величезні можливості для досліджень, вважає голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей України Юрій Савчук.

«Це один зі списків найпотужнішого юридичного документу, який залишила нам козацька правнича традиція. Наступного року ми відзначаємо 300-річчя Конституції Пилипа Орлика, і такі вагомі знахідки допоможуть зробити порівняльний аналіз і краще зрозуміти і документ, і ту історичну добу», – переконаний Юрій Савчук.

Козацьку Конституцію староукраїнською мовою можна побачити в експозиції, присвяченій Пилипу Орлику в Музеї Гетьманства. Олександр Алфьоров мріє перевидати її, щоб зразок козацького права міг прочитати кожен.

Латиномовна копія XVIII століття зберігається в Національному архіві Швеції (тека «Справи Козаччини»). До архіву документ потрапив після розкопок на сільськогосподарських угіддях. Його знайшли у глиняному горщику, згорнутим у сувій. На думку шведських учених, документ переписав Пилип Орлик для вручення дипломатам європейських держав. Його готували для транспортування, але через певні обставини закопали.

Тобто, оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Протягом тридцяти років перебування в еміграції Пилип Орлик налагоджував дипломатичні зносини з урядами країн Європи аби привернути увагу до українського питання.

«Орлик старався використати кожну нагоду, кожен міжнародний конфлікт на сході Європи, щоб тільки поставити українську справу на порядок денний, - писав Дмитро Дорошенко, - Але всі старання великого українського патріота були даремні. Московське царство після полтавської перемоги зробилося могутньою державою, яка посіла провідне місце в північній і східній Європі».

Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Сьогодні рівно 100 років з дня «найбільшої археологічної знахідки усіх часів»
Історія
Сьогодні рівно 100 років з дня «найбільшої археологічної знахідки усіх часів»
26 листопада 1922 року британські археологи стали першими за останні 3 тисячі років людьми, що увійшли до усипальниці єгипетського фараона Тутанхамона...
24 жовтня: цей день в історії
Історія
24 жовтня: цей день в історії
Урочисте відкриття ООН, утворення першого у світі футбольного клубу та інші цікаві події, якими запам'ятався цей день...
Міст Патона у Києві: суцільнозварене «диво» віком у майже 70 років
Історія
Міст Патона у Києві: суцільнозварене «диво» віком у майже 70 років
5 листопада 1953 року в Києві відбулося відкриття першого у світі суцільнозвареного моста довжиною 1543 метри, що сполучив береги Дніпра ...
Сержант Стаббі - герой Першої світової: чотирилапий кавалер багатьох орденів і медалей
Історія
Сержант Стаббі - герой Першої світової: чотирилапий кавалер багатьох орденів і медалей
Єдина в історії бойова собака, якій присвоєно військове звання сержанта, кавалер багатьох орденів і медалей, володар плитки на Алеї слави біля Меморіалу свободи в США...
Знищення російською імперією Запорозької січі
Історія
Знищення російською імперією Запорозької січі
3 серпня 1775 року російська імператриця Катерина II видала маніфест, яким оголосила про ліквідацію Запорозької січі...