Народилася видатна художниця Катерина Білокур

7 грудня 1900 року народилася Катерина Білокур – відома світові художниця, майстриня «наївного живопису». День народження – свято Великомучениці Катерини – мабуть, визначив долю визначної художниці.
«Я все життя невимовно страждала», - писала Білокур у своїх листах.
Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка Полтавської губернії (зараз Яготинський район Київської області), навчилася читати, коли їй було 6-7 років. Тоді ж у сім’ї й вирішили: якщо дитя навчилося саме читати, то й іншому теж сама навчиться. Тому юну Катерину до школи не віддавали. Та й економія була на одязі та взутті. Заняття малюванням батьки теж не схвалювали, навіть забороняли цим займатися.Малювати почала з ранніх років, проте батьки не схвалювали і забороняли це заняття. Катерині доводилося потайки від рідних займатися улюбленою справою, використовуючи для цього полотно і вугілля.
Зі спогадів самої Білокур:
“Ну от дід і батько порадилися – нащо ж, мовляв, Катрю в школу посилати, коли вона й сама учиться, не буде рвати ні чобіт, ні свити, а ще вона потроху на веретені прястиме і грамоти навчиться. Ото така моя школа.”
“На початку 20-го століття малювання сприймалося як гаяння часу, який можна було б витратити на роботу по господарству. Тому, коли у віці 14 років батьки застали Катерину за малюванням, заборонили займатися. “Украла у матері кусочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік – і там те саме. А тоді виперу той кусочок полотна – і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилась на той малюнок, і сміялась, як божевільна… От мене на цьому вчинку і поймали батько та мати. Малюнок мій зірвали і кинули в піч… «Що ти, скажена, робиш? Та, не дай Бог, чужі люди тебе побачать на такому вчинку? То тебе ж тоді ніякий біс і сватати не буде!..» Але куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, – слідом за мною…Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю во всю шир мого таланту!”

Подорослішавши, Білокур намагалася вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки та Київський театральний технікум, але її не прийняли через відсутність документа про закінчення школи. Тому вона самостійно опановувала художню майстерність.
У 1940 році відбулася перша виставка художниці в Полтавському будинку народної творчості, яка мала великий успіх. У 1949 році вона стає членом Спілки художників України.

Пізніше, у 1954-му, її картини експонуватимуть на виставці в Луврі. Там їх побачить Пабло Пікассо і високо оцінить. А також скаже:
«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!»
У подальші роки твори Білокур регулярно експонуються на виставках у Полтаві, Києві, Москві та інших містах. А три картини - Цар-Колос, Берізка і Колгоспне поле потрапили в експозицію радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі в 1954 році, де ними захоплювався Пабло Пікассо.
В основному, Катерина малювала квіти, а також пейзажі і портрети. В роботі її найбільше приваблюють олійні фарби.
Померла велика художниця у віці 60 років після операції в Яготинській районній лікарні.
Сьогодні на честь 120-річчя від дня народження Катерини Білокур сервіс Google присвятив святковий дудл відомій українській художниці Катерині Білокур святковий дудл.
Дудл витриманий у стилі творів художниці: на ньому зображені квіти і сама Білокур з пензлем у руці і мольбертом.
Більше про долю видатної української художниці читайте на сторінках Українського Дощу.