[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

На тлі Олімпіади в Україні розгорнулися події, які можуть мати драматичні наслідки (відео)

На тлі Олімпіади в Україні розгорнулися події, які можуть мати драматичні наслідки (відео)

Робити висновки на широкий загал - справа невдячна, у кожного своя думку і свій власний розсуд. Але і не робити - значить бути непочутим. А це перший крок до невідомості. Тож, поставлю крапки над "І" у питаннях акцій московського паханату,  втрат і митарств бідних білорусів, українців на Олімпіаді в Токіо і насильства на вулицях Києва.

Отже...

ХОДА 

Так звана Українська православна церква Московського патріархату наприкінці липня відзначила у Києві чергову річницю Хрещення України-Русі. Відзначила хресною ходою за участі десятків тисяч прочан. Ряжені рухалися від де-факто захопленої, а де-юре орендованої Печерської лаври, повз Верховну Раду і Кабмін до пам’ятника київському князю Володимиру, де провели молебень із нагоди 1033-ї річниці хрещення Київської Русі.

Я навмисне кажу Київської, бо ніякої іншої - новгородської, володимирської і тим більше московської - ніколи не існувало. Тож, з якого переляку самопроголошений свого часу московський патріархат, який на відміну від ПЦУ, навіть не має Томосу, намагається привласнити собі хрещення Русі, логіці не піддається. Хіба що логіці грабіжника, який безбожно привласнює чуже, нехтуючи здоровим глуздом і моральними нормами.

Відразу зауважу, що довгий час незалежності України більшість українців навіть не усвідомлювали, що ходять саме до московського патріархату, фсбешно-злочинного “паханату”, який завжди піддавав усе українське анафімі і прокляттю. І раптом, у 2014, коли московити анексували Крим і приперлися зі своїми бойовими бурятами на Донбас, стало зрозуміло, що церква Москви є нічим іншим як зброєю Кремля у боротьбі зі світовим українством. 

Але і тоді більшість українських вірян за звичкою продовжили ходити до промосковських попів. Чому? Бо не було законної тому альтернативи. Церкву Філарета вважалася не канонічною, а тому неправильною і незаконною. Хоча хіба сама християнська церква брала дозоли у синедріона на законне служіння? Звичайно ні. А сам Христос казав, що там, де двоє чи троє зберуться "в Ім’я Моє", там вже є церква. Але хто, то пам’ятає, коли мова іде про політику.

Бо від початку хрещення Русі це була політика і нічого спільного з вірою Ісуса з Назарета, названого Христом-Месією, вона не мала. Володимир як відомо не був святим і вів за мірками церкви абсолютно розпусне життя, як до, так і після хрещення. А те, що він між іудейською релігією, мусульманством і християнством вибрав останнє, це теж випадковість. Йому більше подобалося багатоженство мусульман, ніж, скажімо, целібат або моногамія. Але зіграло роль те, що Ясне Сонечко любив випити і добряче, а віра муслимів саме це і забороняла. Тому Володимир вибрав як то кажуть найменше із зол.

Нагадаю, це сталося влітку 988 року, за кілька столість до виникнення ординської фортеці на заболоченій річці Москва, де зараз стоїть сталінсько-ленінсько-путінська столиця Москва.

Так от, справжня або Київська Русь була офіційно хрещена у 988-му, тобто до поділу християнської церкви на православну і католицьку. Це означає, що Русь наприкінці 10-го століття хрестив патріарх, підлеглий Риму. Бо іншої церкви до 1054 року просто не існувало.

Київська митрополія мала дуже міцні зв’язки з Римом, центром західного світу. Флорентійська унія 1439‑го року, за якою католицька та православна церкви визнали себе рівними, була підписана зокрема митрополитом Київським і всієї Русі Ісидором. 

Але московський князь Василій Темний визнавати її відмовився. Не маючи на це жодних прав і підстав, ніякої церковної влади, московит вигнав київського патріарха Ісидора, наклав анафему на київську митрополію та сам власноруч висвятив нового патріарха від Москви. А у 1448 році Москва фактично сама відділилася від Вселенського Собору і проголосила свою доморощену митрополію «центром православного християнства». Без жодних на те підстав, Москва сама себе зробила правонаступницею Русі, порушивши при цьому усі можливі закони, канони і правила.

Тож хода Московського патріархату вулицями стародавнього Києва нічого спільного ані з самим Києвом,  ані з його хрещенням не має. І реально сумно бачити зазомбованих українок у хустках і спідницях до асфальту, яким промили мізки хитрі і підступні попи, що працювали і працюють на знищення української державності.

БІЛОРУСЬ І БІЛОРУСИ

Те, що відбувається у сусідній Білорусі не лягає ні в яку уяву. І це у ХХІ столітті, коли найпотужніші демократії світу шукають нові форми співпраці гродадянина і держави, розробляють нові парадигми розвитку, намагаються і прагнуть жити відповідно до викликів нового міленіуму. 

І якщо путінська Росія це чиряк на сраці планети, то Білорусь це скоріше комариний укус, що свербить і червоніє за кожного почухування. Зранку до вечора кожен день.

Вбили чергового активіста, голову громадської організації «Білоруський дім в Україні» Віталія Шишова. Показово як і з Шереметом, зробили це у Києві. 

Пацан зник 2 серпня під час пробіжки у парку. Невдовзі його знайшли повішеним. ГБешники зробили все так, щоб виглядало ніби суїцид. Пацану 26 років, а вони його  у самогубці вирішили записати. Страшні люди - ГБшна сволота.

Що відомо про Шишова?

Він активно допомагав громадянам Білорусі, тим, хто постраждав від режиму Лукашенка, шукав людям житло, легалізовував, займався працевлаштуванням та багато чим іншим. 

Ніби нікому не заважав! 

За даними білоруського Радіо Свобода, Білоруський дім в Україні був пов'язаний з одіозним на ім’я Сергій Коротких, який брав участь в боях на Донбасі в складі батальйону "Азов" і завдяки Білецькому отримав українське громадянство.

Вони разом займалися верифікацією білорусів, які в'їжджали на терени України, легально або нелегально. По суті цей їхній Білоруський Дім був службою контррозвідки у вигнанні. І тепер, ця служба опинилася без керівника, на якому замикалося більшість організаційних питань.

Чи знайдуть винних? Особисто я в це не вірю, адже наше СБУ та інші спецслужби нашпиговані російськими агентами. 

Що означає це вбивство для України?

Колишній лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош вважає, що вбивство Шишова є кроком до повномасштабного вторгнення регулярних військ Російської Федерації в Україну. Така собі зачистка тилу ворога перед наступом.

Я же вважаю інакше. Так само як білоруса у 2021-му, у квітні 1979-го було вбито видатного українського композитора Володимира Івасюка. КДБ його теж повісило на дереві у парку. Тільки не в Києві, а у Львові. І теж зробили все так, щоб виглядало ніби суїцид. 

На мій погляд, чергове зухвале вбивство зроблене з метою залякати усіх, хто вважає, що Україна може бути притулком для політичних біженців. Це повішення чергова спроба продемонструвати Заходу, що Україна була і залишається під тотальним контролем Росії і афільованих до неї спецслужб.

І ще! Білоруська легкоатлетка Тимановська, що збігла з Олімпіади в Токіо у Польщу, не має спати спокійно, поки її дитина і чоловік знаходяться у Києві. Адже кілери, які цинічно і нахабно повісили білоруського активіста у столичному парку, все ще знаходяться в українській столиці, серед мільйонів таких же киян як і я.

 

ОЛІМПІАДА

Я не схильний драматизувати будь-які поразки чи перемоги. Будь-то Євробачення, Євро-2020 чи Олімпіада у Токіо. Є купа багатющих і розвиненіших країн, які теж задовольняються доволі скромними результатами у спорті. Це і Австрія, і Іспанія, і Бельгія, і Фінляндія і Туреччина і деякі інші. 

Навпаки, успіхи країни-агресора або бідолашної Куби я сприймаю абсолютно як данину тоталітарним режимам, де не важливі люди, а важливий результат. Причому не результат у вигляді свободи, здоров’я або благополуччя, а конкретно результат, який дає картинку для зомбоящика, метою якої є переконання широких мас у міці злочинної влади, корумпованої держави і її жахливих інституцій.

Ні, мені, звичайно, приємно, коли українець переграє росіянина. Або коли підіймають жовто-блакитний прапор і грають наш цілком реалістичний, але далеко не оптимістичний гімн: Ще не вмерла… Тим більше, коли українець здобув золото Олімпіади як Беленюк...

Приємно, коли поруч живуть чемпіони. Це стимулює. Але я прекрасно розумію, що для рекордів потрібні стимули. Мотивація не лише на словах, а й матеріально, морально і суспільно. Став олімпійським чемпіоном - і рекламні контракти тобі забезпечені до кінця життя. Виграв золото Олімпіади - і на твою честь назвуть вулицю. Встановив олімпійський рекорд - їздитимеш на новому Рендж-ровері абр Теслі. Тоді все ясно. Бо витрачати роки життя і тонни здоров’я на потискання руки чергового гаранта і вагоме Дякую - це не стимули і сумнівна мотивація. Тому мені байдуже, яке місце посяде Україна у гоноровому рейтингу медалістів. Бо народжені в Україні члени інших збірних, наприклад Канади та Ізраїлю, золото беруть, а народжені і представляючі Україну - у крайньому разі бронзу. Хоча до кінця Олімпіади ще є час і чим не жартує дідько, може ще візьмемо своє золото? Але мені за великим рахунком все одно. 

Краще - найнижчі в Європі тарифи, найкраща освіта, найкрасивіші жінки і найзаможніші мужчини, найрівніші дороги і найсильніша армія. 

 

ПОБИТТЯ ГЕЯ

Є така в Україні співачка Надя Дорофеєва. Не те щоб сильно популярна, але достатньо відома. Продюсує її Потап і цим усе сказано - в тіні не залишиться.

А у Дорофеєвої є шоу-балет. Не можу судити як він танцює, не бачив, але те, що творчим людям є де працювати, це вже позитив.

Так от! Першого серпня танцору Надіного балету Жені Гончаренко посеред дня у центрі міста в присутності перехожих тупо проламали голову. 

Як з’ясувалося пізніше, після перегляду записів з камер спостереження, побиття вчинив співробітник Управління держохорони України Євген Безпалий.

На зйомці чітко видно, що спортивної статури молодик у штатському зненацька б’є кулаком у підборіддя потерпілого і той непритомний падає і б’ється головою об асфальт.

Зрозуміло - струс мозку, операція, шви і таке інше. Як то кажуть - добре, що живий.

Цікаво, що коли навколо танцюриста зібралися люди, співробітник УДРО підійшов і копнув непритомного хлопця ногою. 

Начебто битовуха? Буває! Особливо на Троєщині… Але…

Удошник накинувся на артиста тільки тому, що той гей і носить серіжку у вусі.

А тепер до суті. Якщо представник держорганів б’є представника меншин, національних, сексуальних або якихось інших, це означає, що така держава де-факто не є демократичною, толерантною і європейською.

Це ганебне побиття показали як європейські, так і американські телеканали. Але це ще таке. Гірше, як це показали цапобазікаючі! Москва на весь світ тепер кричить не лише про русофобію в Україні, а й про гомофобію. А це вже зовсім інший розклад.

У Київській міській прокуратурі повідомили про затримання 28-річного удошника і інкримінацію йому умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження. Хоча видно, що він би, якби не люди, просто забив ногами танцюриста до смерті. І цьому тупому нацюцюрнику світить від 5 до 8 років позбавлення волі. Хоча, знаючи наші суди, слід просити 15, щоб отримати принаймні три.

А знаючи, вивчаючи і практикуючи основи пропаганди, можу сказати вам точно - ця ситуація не спонтанна. Побиття не було випадковістю. Бо якщо злочин робиться прямо під камерами відеоспостереження, він має на меті не тільки те, що бачить пересічний глядач, а саме те, що потім буде сказано і показано по телебаченню. Війна триває. Вона скрізь. Просто розуйте очі!

 

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/2\/273\/1196\/images\/8-7f2b7.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]
Теги
Iншi дописи автора
Зрада відміняється: післямова до візиту Зеленського у США (відео)
Європа закриває очі на гвалтування малолітніх хлопчиків і забивання камінням афганських жінок
Хода московського патріархату вулицями Києва у 2021 році це те саме, що хода ординців Батия у 1240-му
Всевишньому - браво! У Києві травень!