На Лазурці завершився черговий Саміт ООН з океанів: захисники природи розчаровані

13 червня у Ніцці завершилася Третя конференція ООН з океанів. Саміт закрився з певними досягненнями в галузі захисту відкритого моря, посиленням міжнародних позицій з видобутку корисних копалин на морському дні та розширенням морських зон, що охороняються. Проте захисники природи розчаровані відсутністю масштабного фінансування та ігноруванням ООН проблеми викопного палива.

Саміт ООН із захисту океанів (UNOC3) став найбільшим за кількістю учасників — на Лазурному березі в період з 9 по 13 червня побували 64 глави держав та урядів. Однак захисники навколишнього середовища та лідери острівних держав не можуть бути задоволені через відсутність масштабного фінансування, відступів з питань викопного палива та розчарувань у сфері захисту морських акваторій.

Головним досягненням стала ратифікація договору щодо відкритого моря 50 країнами, про це президент Франції оголосив у Ніцці вже в день відкриття. Емманюель Макрон пообіцяв забезпечити набуття чинності міжнародною угодою, спрямованою на кращий захист міжнародних вод, вже до кінця 2025 року. Але навіть якщо необхідне число – 60 країн – ратифікують договір у найкоротші терміни, він набуде чинності лише через 120 днів після отримання останньої ратифікації.

Дуже помітною стала відсутність на Саміті океанів у Ніцці офіційної делегації США. І світові лідери посилили тон щодо політики президента США. Дональд Трамп підписав декрет про початок одностороннього видобутку необхідних нових технологій поліметалевих «конкрецій» у міжнародних водах Тихого океану.

«Морські глибини не продаються», — заявив Еммануель Макрон, говорячи про «божевілля» та «хижацькі економічні дії».

Однак жорстка риторика не дозволила суттєво розширити коаліцію за мораторій на видобуток корисних копалин на морському дні — вона зросла лише з 32 до 37 країн із 169 держав-членів Міжнародного органу з морського дна (МОМД), відповідального за розробку гірничого кодексу. Не також вдалося досягти консенсусу між багатими країнами Європи, готовими на ефективні дії та табором прихильників видобутку. За видобуток виступають як бідні острівні держави, які бачать тут потенціал економічного розвитку і такі країни, як Китай та США, мета яких – контролювати ринки.

Від Колумбії до Самоа, включаючи Португалію і Грецію, 14 країн оголосили про створення морських зон, що охороняються (МОЗ), довівши захист океану до більш ніж 10% проти 8,4% до саміту.

Інші країни посилили захист існуючих зон, зокрема заборонивши в них донне тралення. При цьому низькі амбіції Франції, яка обмежила донне тралення лише на 4% вод навколо метрополії, розчарували НУО.

Щоб досягти мети ООН у 30% МОЗ до 2030 року необхідно буде «прискорити темпи» і створювати 85 нових зон, що охороняються на день, попередив Енрік Сала, дослідник з National Geographic Society.

 Мовчання про викопне паливо

Проблема викопних видів палива (газ, нафту та вугілля), відповідальних за потепління та закислення океану, була відсутня на цій конференції ООН, присвяченій захисту морського життя.

"Ігнорувати необхідність відмови від морської нафти та газу - це не тільки несправедливо, це неприпустимо", - заявила AFP Бруна Кампос з НУО CIEL.

Підсумкова декларація Ніцци, яка була прийнята в п'ятницю 13 червня, не згадує про «перехід» до відмови від викопного палива, як це було на COP28 у Дубаї 2023 року.

Нестача фінансування

І є один бемоль до загального тону на саміті ООН з океанів. Бідні країни не побачили обіцяних 100 мільярдів доларів фінансування, про які говорила Коста-Ріка перед конференцією в Ніцці.

Разом з тим, є фінансові зобов'язання, взяті переважно приватними філантропами, в межах 8,7 мільярда євро на п'ять років, тоді як для досягнення мети сталого розвитку океану потрібно 175 мільярдів доларів (153 мільярди євро) на рік, згідно з доповіддю Світового економічного форуму.

Український Дощ писав раніше, що на Сицилії прокинувся найбільший в Європі вулкан Етна: перелякані туристи, вибухи та дим.