[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Роздуми напередодні чергових розчарувань

Роздуми напередодні чергових розчарувань

Повним ходом йде підготовка кандидатів до міських виборів. На тлі невизначеності і переляку мери обласних центрів ледь не створили так звану "партію мерів" та слава Богу хтось їх напоумив не робити дурниць. Так чи інакше, вчергове доля країни в руках українців, які після кожних виборів ледь не одразу починають зневажати тих, кого обрали.

Особисто я народився у Києві, тоді столиці УРСР, тисячоліття тому - центрі Київської Русі, а нині столиці незалежної України. 

На відміну, скажімо, від Москви тут приїжджих ніколи не називали "лімітою". Навіть слово "понаєхалі" було не київським, а імпортованим з Москви і вживалося здебільшого "новими киянами" по відношенню до ще новіших.

Київ завжди люб'язно приймав гостей, прочан і заробітчан, адже по суті був і залишається справжньою столицею, що радо приймає і адаптує усіх охочих, особливо заможних, працездатних і талановитих громадян.

Саме завдяки "новим киянам" старий Київ ставав більшим, молодішим, гарнішим, вагомішим і цікавішим. І так було завжди, споконвіку.

Саме тут від літа 1843 року до весни 1847 року жив, малював, а також брав участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства Тарас Григорович Шевченко.

Саме тут у Києві народився знаменитий україно-американський митець, родоначальник кубізму в скульптурі, геніальний Олександр Архипенко.

Саме тут закінчив КПІ і побудував перший в російській імперії літак герой першої світової і конструктор американських гелікоптерів, Ігор Сікорський.

Саме тут жила знаменита російська поетеса, дружина Миколи Гумельова і коханка Амадео Мадільяні, Анна Ахматова (Горенко).

Саме тут жила і писала свої картини знаменита радянська художниця Тетяна Яблонська.

Саме тут у сім'ї церковного філософа на Андріївському узвозі народився, жив і писав геніальний Михайло Булгаков.

Саме тут на Великій Васильківській Павлом Чибинським був написаний вірш, який згодом став гімном незалежної України.

Саме тут почався жанр міського романсу, з мелодраматичного і гаркавого вокалу великого шансоньє Олександра Вертинського.

Саме тут зробив першу в світі операцію на серці великий кардіолог Микола Амосов.

Саме тут народилися великі футболісти: Валерій Лобановський, Олег Блохін, Андрій Шевченко, Олександр Шовковський.

Саме тут народився видатний український пісняр і мій батько Юрій Рибчинський.

Саме тут малював капітана Врунгеля знаменитий аніматор Давид Черкаський і саме тут починав танцювати один з найвеличніших балерунів світу Серж Лифар.

Тут народилися прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр і голівудська зірка Мілла Йовович.

І навіть розробник месенджера WhatsApp Ян Кум теж народився тут.

І знаменитий виробник сигар Зіно Давідофф також.

Але от у чому парадокс: тільки очільник мого рідного Києва за якоюсь дивною і незрозумілою обставиною ніколи не був киянином. Ні Іван Салій, ні Леонід Косаківський, ні Олександр Омельченко, ні Леонід Черновецький, ні Олександр Попов, ні Володимир Бондаренко, ні Віталій Кличко.

Звичайно, яке це має значення? Аби був гарним газдою і відповідальною людиною! 

Проте, "нові кияни" у містах, де народилися, віддають перевагу "своїм" місцевим кандидатам, а не "зальотним". Я ніколи не чув, щоб на Закарпатті вибрали мером Ужгорода уродженця Дніпра, а у Дніпрі - киянина. Я ніколи не чув, щоб у Харкові переміг лучанин, а на Волині - буковинець, в Житомирі - уродженець Луганська, а в Северодонецьку - галичанин. Кожне місто хоче, щоб його представляв "свій",  хто з молоком матері увібрав любов і повагу до власного міста, хто знає кожен його закуток і з дитинства розуміє усі проблеми рідної вотчини.

Проте я не агітую вибирати "корінного" киянина! Бо питання не поверхове, а глибоке і важливе.

Напередодні місцевих виборів, вкрай заполітизованих і перетворених на поле битви політичних партій, я б дуже хотів, аби українці не забули, що політик, який не вилазить з телеекранів де-факто не здатний будувати мости, асфальтувати дороги і утилізувати сміття, а значить бути "господарем" у вашому місті. Бо політик це передусім демогог, а господарник це передусім менеджер усіх господарських процесів.

Шукайте, знаходьте і висувайте тих, хто завтра не скаржитиметься на попередників, а візьметься до роботи і поміняє старі труби, покладе рівний асфальт і розвантажить дороги в час пік, хто побудує сучасні паркінги, сміттепереробні заводи і вчасно забезпечить ваші будинки теплом.

Шукайте тих, хто не краде і не бреше, працює вдень і вночі, для кого немає невирішених питань. А "свій" він буде чи "чужий", яскравий чи непримітний, чоловік чи жінка, - то не має значення. Головне, аби ґазда!

Бажаю нам з вами, друзі, у нашому пошуку - наполегливості і успіху! З Богом!

 

 

 

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/2\/273\/1196\/images\/8-7f2b7.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]
Теги
Новини партнерiв
Iншi дописи автора
Завтра країна вчергове зробить свій «неправильний» вибір
Cьогодні Андрію виповнилося б 52...
Чому ми не Русь, а Україна?
Вбили Флойда - і мільйони на вулицях світу. А нам Симоненка, Івасюка, Небесної сотні і Гандзюк - мало!