[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Ми не маємо історичного права на поразку!

Ми не маємо історичного права на поразку!

В контексті намагань "пропихнути" у будь-який спосіб мінські домовленості та формулу Штайнмаєра, здати національні інтереси України і провести вибори на окупованих територіях, маю сказати наступне:

Що таке Донбас?

Це наша земля і не наші люди. 

Не наші - ні ментально, ні політично, ні етнічно. За рідкісним виключенням.

Так за що ж ми врешті решт боремося, проливаючи кров на Донбасі?

За те саме, що й росіяни з сепаратистами.

За землю, яку тисячу років тому завоювали і орали наші пращури, і яку згодом совєцька влада заселила дідами тих самих сепаратистів.

Корінь цього конфлікту глибший, ніж сьогоденна геополітика і ментальні антагонізми.

Цей конфлікт лежить не у площині питання, чия це земля, а у іншому, основоположному питанні: Київська Русь це Україна чи Росія?

Адже по суті це війна за спадщину Київської Русі. І хто в цій війні переможе, той і матиме право на щасливе майбутнє.

Тому, Зеленський і його команда повинні усвідомити і зарубати собі на носі:

Ми, українці, не маємо історичного права на поразку!

Ми повинні усе зробити для перемоги.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
В питанні мови треба бути не суддями, а мудрими проповідниками
Мова була і залишається зброєю. Тим більше в умовах запеклої інформаційної війни
Між де-юре і де-факто: півроку Євросоюз плаче за російським газом як наркоман за дозою
Мова має значення і завжди на часі: пара слів про мовне питання під час війни