Кривава волога: cкільки води з України качає росія під час війни

Рік тому росія силовим способом відновила постачання дніпровської води до анексованого Криму. На початку повномасштабного вторгнення в Україну російська армія захопила гідротехнічні споруди Каховського водосховища та запустила воду Північно-Кримським каналом на Кримський півострів. Влада України заявляє, що самовільне використання росією дніпровської води незаконне і завдає масштабних збитків країні. Скільки води з Дніпра за рік викачала росія для Криму?

Російські війська наприкінці лютого 2022 року окупували частину Херсонської області та захопили гідротехнічні споруди, що регулюють доступ дніпровської води з Каховського водосховища до Північно-Кримського каналу. Вони підірвали перемичку на греблі Каховської ГЕС, що перешкоджала потоку води з Дніпра до Криму.

У середині березня 2022 року вода з Дніпра вперше з 2014 року самопливом дійшла до Криму, російська влада почала роздавати її кримським водокористувачам безкоштовно та всупереч позиції України. Дехто з кримчан зрадів, дехто назвав цю подію "водою наа крові".

Передісторія

Раніше вода йшла по спеціально створеному в 1960-70-х роках Північнокримському каналу, який будували роками силами тисячів українців таа затопивши задля цього будівництваа гектари українських земель.

Україна навесні 2014 року після захоплення Криму російськими військами перекрила постачання води з Дніпра на півострів - звела тут дамбу і перекрила потік.

Україна апелювала до того, що саме росія як країна-окупант несе відповідальність за забезпечення захоплених територій. Кремль заявляв про "водний геноцид" кримчан і паралельно шукав шляхи розв'язання проблеми.

Під час особливо посушливого кримського літа 2020 року, коли обміліли багато водосховищ і постачання питної води кримчанам було суттєво обмежено, українські і російські військові експерти почали говорити про можливість силового сценарію з боку Кремля.

Особливо враховуючи те, що позиція української влади попри тиск всі роки була незмінна - жодної краплі дніпровської води до звільнення в Крим не піде.

Масштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року все змінило. Херсонщина впала за лічені дні, а з нею і дамба, яка відкрила потік води на спраглий кримський півострів.

Чи пішла вода?

Вже вдень 24 лютого російські війська дістались Херсону і Каховського водосховища та захопили гідротехнічні споруди там. Бетонну дамбу зруйнували, і через пару днів вода пішла по Північнокримському каналу в напрямку півострова.

"Усі поставлені перед угрупованнями військ збройних сил рф на день завдання виконано успішно. Спільним використанням рейдових загонів та повітряного десанту на кримському напрямку забезпечено вихід російських військ до міста Херсон. Це дозволило розблокувати Північнокримський канал та відновити подачу води на півострів Крим", - відрапортував речник міноборони росії Ігор Конашенков.

Голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов назвав цю подію "новим вікном можливостей" для півострова.

Через рік після цих подій російський глава Криму Сергій Аксьонов оголосив, що водний баланс на півострові відновлено, і кримчани можуть спати спокійно.

Він не приховує, що насильницьке відновлення постачання дніпровської води в Крим було однією з цілей повномасштабного вторгнення росії в Україну.

«Розблокування каналу стало одним із перших результатів СВО («спеціальною військовою операцією» в росії називають повномасштабну війну проти України – КР). Це відкрило нові можливості для розвитку сільського господарства та інших галузей. Дніпро – велика російська річка, а Північно-Кримський канал – великий радянський проєкт. Усе це по праву належить жителям російського Криму, всім, хто не відмовився від своїх ідеалів і пам'ятає про своє коріння», – стверджує Сергій Аксьонов.

Тільки використовуючи свою армію, російська влада змогла покінчити з проблемою вододефіциту на півострові, що значно загострилася напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Влада України припинила подачу дніпровської води в Крим після того, як росія анексувала його. Офіційною причиною було названо неможливість надання послуг з доставки води кримським водокористувачам, а також процедури їх оплати.

Українська влада та правозахисники також апелювали до міжнародного законодавства, яке зобов'язує забезпечувати населення окупованої території державою, яка її де-факто контролює.

Усі роки після російської анексії Кримського півострова водопостачання у Криму ставало дедалі більш проблематичним. Води не вистачало цілим регіонам. Російська влада анонсувала всілякі проєкти для вирішення проблеми: від будівництва опріснювальних станцій до видобутку прісної води з-під дна Азовського моря. Але жодна з ідей так і не була реалізована.

Відповідно до Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, затвердженої владою України у 2021 році, постачання дніпровської води на півострів планували відновити після повернення регіону під контроль України. Але росія вирішила зробити це воєнним шляхом.

Водний безліміт

Роками представники української влади запевняли, що пустити воду в Крим - це дуже тривалий процес. Оскільки за 8 років простою річище каналу захарастилось і потріскалось, а гідротехнічні споруди вийшли з ладу.

Росіяни за пару тижнів після захоплення Херсонщини почали швидким темпами забезпечити подачу води на півострів, але це відбулось з суттєвим порушенням технологічних вимог, каже директор інституту водних проблем і меліорації національної академії наук України Михайло Яцюк.

"Їм це вдалося. Не зважаючи на порушення, не зважаючи на те, що це призведе до різних негативних явищ, в тому числі руйнування стінок каналу, але вони це зробили", - пояснює він ВВС News Україна.

Справа в тому, що сам канал довжиною майже 400 кілометрів був умовно розділений на три частини.

Перша протікала по території Херсонської області від Каховського водосховища до тимчасової дамби біля адмінкордону з Кримом. Ним воду отримували херсонські фермери і він працював.

Друга йшла від півночі до центру Криму до перетину з річкою Салгир. Третя - прямувала до східної частини півострова і нею перекидалась вода з гір до міст Керч, Феодосія та інших.

Виходить, що фактично не експлуатувалась лише одна частина каналу, яку і мали в екстреному порядку привести до ладу окупаційні чиновники на півострові.

Наскільки їм це вдалося зробити в повному обсязі - це питання, зазначає Яцюк. Але вода йде на півострів і це факт.

Сергій Аксьонов навіть закликає кримчан не економити на дніпровській воді. Він заявив, що забір ресурсу з Північнокримського каналу для поливу сільгоспугідь буде безплатний в цьому році. А з наступного року - становитиме приблизно 28 копійок за метр кубічний.

Українська екологічна інспекція натомість каже, що росіяни вже крадуть воду з каналу в значних масштабах. Водозабір сягає 50 кубометрів в секунду, а збитки за її самовільне використання складають десятки мільйонів гривень на добу, а саме 32,6 млн.

Відповідно за 125 днів повномасштабної війни рф заборгувала вже приблизно 4 млрд гривень.

Щоправда, заступник голови державного водного агентства Ігор Гопчак каже, що це дуже приблизні цифри.

Українських співробітників російські військові на гідротехнічні споруди не допускають, слідкувати за витратами води доводиться лише з допомогою супутникових знімків.

"Ці цифри - це пальцем в небо. Точного підрахунку нема, це припущення", - каже він ВВС News Україна.

Проблеми для Херсонщини і Криму

Самовільний забір води з Дніпра для потреб Криму впливає і на аграрні підприємства окупованої Херсонської області, каже професор Яцюк.

Він звертає увагу, що зрошувальна система на території області була доволі розгалужена, покривала приблизно 300 тисяч га і багато в чому залежала від наповнення Північнокримського каналу.На деяких ділянках зараз рівень води суттєво понизився.

"Це може призвести до надзвичайних наслідків екологічних, технічних і техногенних", - прогнозує він.

Ігор Гопчак вказує на ще одну проблему. Зрошувальна техніка українських фермерів суттєво постраждала від бойових дій.

"Наскільки я знаю, місцеві фермери і хотіли б полив робити, але поливальні машини зруйновані, які в полях стояли. Влучив снаряд і все. Тепер просто немає чим поливати", - каже він.

Але і сам окупований півострів отримав проблеми від неконтрольованої і раптової подачі води. Весна і початок літа в Криму були доволі дощовими, це призвело до переповнення водосховищ, які паралельно наповнювались "краденою" дніпровською водою.

Як приклад, 27 червня "влада" Криму змушена була оголосити надзвичайний стан в Сімферополі через зливи та затоплення автошляхів і мостів. З переповненого Сімферопольського водосховища почали скидати воду в річку Салгир.

"Вони вже не знали що з цією водою робити, бо це ж треба регулювати. А вони це (пуск води по Північнокримському каналу, - Ред.) так по-варварськи зробили, плюс природа їм ще додала…", - каже Ігор Гопчак.

Натомість Михайло Яцюк впевнений, що рф зараз використовує канал "не на 100%, а на 150%", бо просто не має інших варіантів, як забезпечити населення і підприємства водою.

"Навіть з порушенням правил експлуатації каналів, але все ж таки вони воду подають. - зазначає експерт. - І будуть подавати, бо в них просто іншого виходу немає - відсутні інші водні ресурси, щоб забезпечити населення і сільське господарство".

Отже, поки що надто рано стверджувати, що запуск дніпровської води істотно змінив водний баланс півострова. Досі до цього досить активно докладалися сприятливі погодні умови.

Що ж до самого Північно-Кримського каналу та всієї системи водопостачання, то ми можемо лише здогадуватися, у якому стані вона була на момент пуску води і скільки води пішло просто “в землю”. З фото та відео певних ділянок каналу можна зробити висновок, що його полотно було в украй поганому стані, про жодну нормальну гідроізоляцію не йшлося. Окупанти навіть не доклали зусиль, щоб очистити дно каналу від рослинності на момент пуску води, не кажучи вже про ремонт його покриття. На відео одного з кримських пропагандистів ми бачимо, як дніпровська вода в каналі заливає нескошену торішню стерню на дні каналу.

Поганий стан каналу означає, що втрати води при прокачуванні можуть бути справді істотними. Цікаво також подивитися на калькуляцію вартості цієї води, зважаючи на те, що в Криму її прокачування забезпечують насосні станції. Тобто реальна вартість краденої води може бути “золотою”.

Небезпечна ГЕС

Поза тим, більшу небезпеку ніж захоплення споруд Північнокримського каналу, становить перебування російських військ на території Каховської гідроелектростанції (ГЕС).

Вона також перейшла під контроль силовиків Кремля 24 лютого в день повномасштабного вторгнення. Втім "Укргідроенерго", яке управляє станцією, в березні повідомило, що росіяни все ж допускають на споруду український персонал, який проводить необхідні технічні роботи.

Радник голови Херсонської обласної військової адміністрації Сергій Хлань каже, що війська рф суттєво укріпились в районі Нової Каховки для утримання позицій біля цього стратегічного об'єкта.

"З першого дня окупації вони почали будувати фортифікаційні споруди не тільки в Новій Каховці, але й з протилежного боку Дніпра, біля селища Козацьке перед греблею ГЕС з боку Берислава", - повідомив він ВВС News Україна.

В самій Новій Каховці росіяни розмістились на території колишньої військової частини Збройних сил України. За останній місяць бойові дії на Херсонщині суттєво наблизились до цього району. Українські військові змогли створити плацдарм біля села Давидів Брід, яке розташоване за 45 км від ГЕС.

Вдень 14 червня, повідомив Сергій Хлань, українські військові поцілили в російській склад боєприпасів і техніки в Новій Каховці.

Випадкове або цілеспрямоване руйнування греблі Каховської ГЕС буде мати катастрофічні наслідки, попереджає професор Михайло Яцюк. Знищення дамби може призвести до підтоплення навколишніх сіл і навіть Херсона нижче по Дніпру.

"Але найстрашніше не це. Найгірше, що ця гідродинамічна аварія призведе до спорожнення Каховського водосховища, а це залишить десятки населених пунктів без питного водопостачання. І ще страшніше, що там розташована Запорізька АЕС і якщо не буде водних ресурсів для її охолодження, то це вже буде загрожувати техногенною катастрофою планетарного масштабу", - зауважує науковець.

Росіяни зараз не зупиняться ні перед чим, щоб постачати воду до Криму. Бо окупований півострів нині став великим транзитним і опорним пунктом для ведення війни на материковій Україні. 

Загалом, якщо оцінювати втрати України від таких дій окупантів, то згідно з підрахунками Державної екологічної інспекції України, сума збитків за самовільне використання водних ресурсів народу України становить 32,6 млн грн на добу. Отже, загальна сума вкраденої окупантами води станом на тепер може бути вже понад 5 (!) млрд грн.

Збитки – на мільярди

Влада України вважає поновлення подачі дніпровської води в Крим воєнним злочином росії. У Державній екологічній інспекції України заявляють про масштабні збитки для країни. Торік у березні у відомстві заявляли, що росія качає з Каховського водосховища 50 кубометрів води за секунду на 32,6 мільйона гривень на добу.

«Це сума, яку окупанти крадуть в України, нелегально набираючи воду в окупований Крим! Станом на 17 березня 2022 року окупанти вкрали води на 620 мільйонів гривень», – повідомляли у Держекоінспекції України.

Станом на березень 2023 року сума збитків, завданих Україні внаслідок використання дніпровської води на користь росії в Криму, становить понад 15 мільярдів гривень.

«Керуючись порядком і методикою визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії росії, а також інформацією Державного агентства водних ресурсів, визначено збитки, зумовлені самовільним використанням водних ресурсів із Каховського водосховища. Розрахована сума збитків становила 15 489 314 750 гривень», – повідомив в.о. голови Держекоінспекції України Ігор Зубович.

Ця інформація була скерована до Херсонської обласної прокуратури, звідки, за словами Ігоря Зубовича, надійшла відповідь про залучення розрахунку збитків до матеріалів кримінального провадження.

У Генпрокуратурі України стверджують, що внаслідок пошкодження гідроспоруд Каховської ГЕС стало неможливим зрошення сільгоспземель у Скадовському та Каховському районах Херсонської області.

Цими діями росії завдано «значних збитків навколишньому середовищу» та матеріальних збитків Україні «у великих розмірах», вважають прокурори.

Минулого серпня в СБУ назвали імена російських військових, причетних до підриву споруд на Північно-Кримському каналі. Обвинувальні акти щодо них передано до суду. Російська влада Криму повідомляла про 130 водокористувачів, які безкоштовно зрошували свої угіддя водою з Північно-Кримського каналу в 2022 році. Деякі з них заявили, що не вірять у можливість пред'явлення їм рахунку від України за несанкціоноване користування водою.

Але пуск води до Криму створює й одну досить позитивну тенденцію. Хай і під окупацією, але Крим і материкова Україна знову стали поєднані блакитною ниткою дніпровської води. Повернення до попереднього стану водної відрубаності Криму стане нищівною поразкою кремлівських пропагандистів, які спочатку переконували, що дніпровська вода не дуже потрібна, а після окупації українського півдня заявили про пуск дніпровської води до Криму як один з істотних здобутків російської агресії. Тому долі українського материкового півдня та Криму знову дуже переплелися — звільнення тієї самої Херсонщини означатиме й заявку на звільнення Криму. Знову відрубати Крим від України буде дуже важко.

Читайте на сторінках Українського Дощу, як Україні "дарували" Крим.

Український Дощ писав раніше, що Саміт ООН прийняв план дій щодо води з бюджетом у 300 млрд доларів. Доступ до безпечної питної води у багатьох частинах світу гарантовано не всім. Глобальне потепління ускладнило цю проблему.