Конституційний суд України почав розгляд справи «Закону про Мову»
Конституційний суд України у вівторок, 7 липня, у формі усного слухання розпочав розгляд подання 51 народного депутата з Опозиційного блоку, а нині – "Опозиційної платформи – за життя", про конституційність - відповідність Основному закону України - закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Справу слухають у відкритій частині пленарного засідання. Суддя-доповідач у справі Сергій Головатий оголосив суть клопотання. В червні 2019 року до Конституційного суду України (КСУ) звернулася група тодішніх народних депутатів, переважно зі складу фракції "Опозиційний блок", серед яких Вадим Новинський, Сергій Ківалов, Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Михайло та Дмитро Добкіни, з вимогою визнати мовний закон неконституційним. На думку заявників, він дискримінує нацменшини, зокрема російську, за мовною ознакою. Крім цього, вони вважають, що закон було ухвалено з порушеннями регламенту.
Трансляция суду розміщена на сайті КСУ
З трансляції засідання добре видно, наскільки автори подання - Новинський, Долженков, Добкін, Рабінович та решта соратників Януковича діють в унісон з російською пропагандою і як професійно судді своїми запитаннями виводять їх на чисту воду.
Закон про мову прийшла підтримати чимала кількість народних депутатів, громадських діячів, волонтерів, патріотів. Свої враження про перебіг подій описав на власній сторінці у facebook громадський діяч Тарас Шамайда
«Найбільш несподіваними за змістом були два виступи. Перший - виступ представниці ВР Ольга Совгиря. Настільки ганебного виступу представника парламенту в Конституційному Суді я вже давно не пригадую. Мимоволі виникає паралель з Медведчуком, адвокатом Стуса, який, по суті, підтримував обвинувачення. Ольга Совгиря, замість того, щоб пояснювати логіку законодавців і захищати закон, по суті, підігрувала авторам подання.
Доходило до анекдотичних моментів, наприклад, коли пані Совгиря намагалася коментувати рішення КС від 16.07.2019 року у справі про конституційність мовних норм закону про освіту (рішення важливе, адже його оскаржували практично ті самі люди і з тих же підстав, що і закон про мову). Так от представниця парламенту розповідала, що, хоча КС і визнав закон про освіту конституційним, зате Венеційська комісія, мовляв, має зауваження. Хоча рішення КС є остаточним і обов'язковим, на відміну від експертних висновків дорадчого органу - Венеційської комісії, до того ж, довільно насмиканих» - написав діяч.
На думку Тараса Шамайди, нардепка Совгиря відверто лобіює ревізію законодавства про захист державної мови.
Та були і приємні здивування - на задоволення патріотичної частини присутніх в залі засідань, повною протилежністю і приємною несподіванкою став виступ юриста, представника президента України в Конституційному Суді Федора Веніславського.
Пан Веніславський чітко зауважив, що захист мов меншин узагалі не є предметом чи метою закону про державну мову, а порушення регламенту, якщо й мали місце під час ухвалення цього закону то аж ніяк не є порушеннями конституційною процедури.
«Веніславський повідомив про лист президента Зеленського до Конституційного Суду, в якому глава держави вважає закон про мову таким, що відповідає Конституції. За таку позицію і Володимиру Зеленському, і його представнику в КС можна лише аплодувати» - радів Шамайда.
Нагадаємо, що 25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". За нього проголосували в другому читанні та в цілому 278 народних депутатів.
Набрав чинності закон 16 липня 2019 року. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах, а також створення перешкод у її застосуванні тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Окремо в документі наголошується, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів. При цьому за дужки винесені мовні права нацменшин, які має регулювати закон про права нацменшин.
Раніше Український Дощ писав, що в Україні відбувається чергова спроба наступу на українську мову.
Наступне засідання Конституційного суду з розгляду закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" відбудеться 9 липня 2020 року.
