[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Коли ви пишете: «Хай валять з України подалі», знайте, швидше поїдемо ми з вами

Обє'ктивно, тим, кого патріотичний сегмент Фейсбука постйно посилає подалі, пишучи "чемодан - вокзал - росія", реально бігти нікуди, вони такі ж громадяни України, як і ми з вами, тільки кацаповані.

І Королевська, і Ківа, і Шуфрич, і Льовочкін з Льовочкіною, і навіть кум "х...ла" Медведчук, - усі вони за паспортом теж українці і ніде більше дарма не потрібні, тільки, як не дивно, тут, у нас. Їх родини, їх прихильники і їхні заробітки - усе тут, усе в Україні, усе у неньці. 

З точки зору законодавства, навіть пропонувати цим українофобам виїхати з країни це ледь не геноцид, насилля над особистістю, примус до небажаного. Такий закон, причому не лише в Україні, а й в усьому світі, навіть у ненависній багатьом Росії.

Більше того, ті, хто українізовану і європейську Україну ненавидять всіма фібрами своєї кацапованої душі, так само хотіли б, аби усі патріоти сіли у потяг на Львів і були їм здорові. А решту України вони б залюбки на День закоханих, наче торт з вишенькою, піднесли б "царю і господу великоросів" Володимиру Пу з "ніжайшим поклоном". А далі б князювали в Україні від імені і "по поручєнію" царя, грабуючи українську землю, як робили їхні предки протягом століть.

Цій кагорті кацапованих ми так само ненависні, як і вони нам. Вони хочуть пишатися Пушкіним і Тургеневим, а не Шевченко і Франко, і їх можна зрозуміти. 28 років незалежності ніхто і не намагався з них зробити українців за духом, а не за паспортом. А так звані президенти-патріоти залюбки мали з ними бізнес і ділили українські надра і трубу.

І коли ви пишете у Фейсбуці, мовляв, хай валять з нашої Батьківщини подалі, знайте, швидше поїдемо ми з вами, аніж вони, бо їм є за що жити, з чого живитись і чим керувати. І скоріше пів України поїде на заробітки на Захід, аніж вони на омріяний ними Схід. 

Саме їм, а не нам, належать в Україні родовища і кар'єри, телеканали і популярні сайти, заправки і заводи, футбольні клуби і охоронні фірми. Саме вони, а не ми, їздять по парижах і куршавелях. Саме вони почуваються тут хазяйвами, а не ми, ті хто раз на 10 років виходять на Майдан захистити свої права.

І саме вони, а не ми, сьогодні у День закоханих купуватимуть своїм пасіям подарунки на десятки і сотні тисяч євро і всміхатумуться, читаючи наші гнівні опуси.

Але саме нам, а не їм, прийдеться пахати в поті чола, заробляючи на хліб насущний, саме нам захищати незалежність і саме нам шукати серед знайомих і незнайомих свого українського Давида, який рано чи пізно пустить каміння проміж очі їхньому кацапованому Голіафу і відрубить його пихату голову.

А те, що так і буде, особисто у мене немає сумнівів.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/2\/273\/1196\/images\/8-7f2b7.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]
Теги
Iншi дописи автора
Українська чекає на українців!
Росія без Русі це одна велика мильна бульба
Найочікуваніша тема кожного дня - наближення імпічменту Дональда Дака
Україна майбутнього – це мрія, напередодні якої ми, на жаль, не живемо, а животіємо