Князь Андрій - невдячний син землі Київської
29 червня 1174 року був вбитий боярами володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, зруйнувавший Київ у 1169 році. Боголюбський влаштував тотальне пограбування Києва, викрав з Лаври Ікону Пресвятої Богородиці. У 1751 він був канонізований Російською Православною церквою.
на фото: ліворуч — колишня башта князівського палацу, де Андрія Боголюбського було вбито 1174-го року. Тепер — дзвіниця церкви Різдва Богородиці.
Князь Андрій Боголюбський народився у Суздалі, син київського князя Юрія Довгорукого та половецької князівни — дочки половецького хана Аепи Осеневича. Онук великого князя київського Володимира Мономаха. Прізвисько Боголюбський отримав від назви села Боголюбове, яке князь зробив своєю резиденцією та з пограбованого Києва привіз Ікону Пресвятої Богородиці.
На політичну сцену Андрій Боголюбський вийшов у середині 1140-х років. 1147 разом з братом Ростиславом ходив за наказом батька на Рязань. Під час війни за Київ між Юрієм Долгоруким і його небожем Ізяславом Мстиславичем (1148—1151) Андрій Боголюбський підтримував батька. Коли батько сідав на київський престол, він наділяв синів своїми володіннями. 1149 року Андрій одержав від батька Вишгород, а 1150, замість нього, Турів, Пінськ, Дорогобуж і Пересопницю, але 1151 року до Києва повернувся Ізяслав, і Андрій Юрійович утратив ці володіння.
Після смерті батька 1157 року Андрій Боголюбський витіснив із Ростова і Суздаля своїх молодших братів Михалка і Всеволода і об'єднав під своєю рукою північні землі, ставши великим князем Володимиро-Суздальського князівства.
на фото: Андрій Боголюбський. Реконструкція по черепу М. М. Герасимова. 1939 р.
Своєю столицею він зробив місто Володимир, яке укріпив і прикрасив, збудувавши новий дитинець, головні ворота якого були зведені за зразком київських Золотих воріт і одержали ту ж назву, а також величний Успенський собор.
Сам Андрій Боголюбський жив у замку неподалік від Володимира в селі Боголюбове. Намагався відірвати Суздальську землю від Києва, утворити окрему церковну митрополію. Вигнав до Візантії своїх 4-х братів разом з їхньою матір'ю — другою дружиною Юрія Долгорукого.
У 1169 році захопив і нещадно пограбував Київ. Знищені та спалені тоді були не лише житлові квартали, а й значна кількість церков та монастирів. Ікону Пресвятої Богородиці вивезено з Києва до Володимира.
Втручався у внутрішні справи інших руських князів, але 1173 року військо Андрія Боголюбського було розбите.
Він важається основоположником майбутньої Московської держави.
на фото: таким уявляв Боголюбського російський художник Васнецов (1848-1926)
Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти Андрія Боголюбського. 29 червня 1174 року внаслідок змови бояр Кучковичів князя убили люди з його найближчого оточення.
Розповідь про вбивство Андрія Юрійовича в місті Боголюбове можна знайти у Іпатіївському літописі та Новгородському літописі під 1175 роком.
У 2015 році під час реставрації Спасо-Преображенського собору в Переяславі-Заліському дослідники знайшли на стіні список з 20 змовників які вбили князя та короткий опис самої події, в тому числі напис XII століття, в якому йдеться про вбивство князя Андрія Боголюбського у 1174 році. Там же перераховуються імена його вбивць - причому не всі з них були відомі раніше.
Напис у Переяславлі-Залєському (Ярославська область РФ) є "найдавнішою датованою письмовою пам'яткою Північно-Східної Русі", зазначає видання. Напис знаходиться посередині південної абсиди собору. Він зроблений у два стовпці, які обведені однією рамкою.
Імена вбивць (загалом їх близько 20, частина рядків утрачена) перераховуються в лівому стовпці, там же написане прокляття на їхню адресу. Праворуч - коротке повідомлення про вбивство.
"Три перших імені відомі з літопису - це Петро Кучков (в тексті є його по-батькові - Фралович, ймовірно, Флорович), Амбал (в літописах зустрічається і написання "Анбал") і Яким (Яким Кучкович). Потім значна частина тексту втрачена, а в кінці є три імені, які відомі не були: Івка, Петрко та Стирята.
Останнє ім'я може бути прізвиськом, утвореним від слова "стирь" (стерно, рульове весло). Завершується список словами:
"Сі суть убивці великого князя Андрія, хай будуть прокляті".
За словами вчених, питання викликає те, що напис залишено в Переславлі, тоді як князь Андрій був убитий у Боголюбові. На їхню думку, це "офіційний текст, який був розісланий по всіх містах єпархії та висічено на науку нащадкам на стінах головних храмів".
"Напис за своєю цінністю увійде в десятку найважливіших давньоруських написів. Це унікальна пам'ятка офіційної епіграфіки Володимиро-Суздальського князівства, що фіксує акт церковного прокляття убивцям володимирського князя", - сказав архіолог Олексій Гіппіус.
Серед загального грабунку та зневаги до покійного князя з боку залісців, лише Кузьмище киянин, вірний слуга, подбав про християнські обряди над тілом убитого та похорон.
За версією істориків, до його смерті, ймовірно, причетний великий магістр ордену Тамплієрів.
У Володимирському соборі в Києві є фреска з надписом "Москалі руйнують Київ" із зображенням цього російського святого, який спалив і сплюндрував столицю Русі.
