[]

Харків — столиця УСРР

Харків — столиця УСРР
20 липня 1923 центральна газета радянської України «Вісті ВУЦВК» опублікувала повідомлення про оголошення Харкова столицею УСРР. І хоча невдовзі з'ясувалося, що мова йшла не про відповідний державний акт, а лише підготовчу до нього постанову, і офіційного проголошення Харкова столицею України тоді так і не відбулося, саме з цього часу це місто утвердилося в столичному статусі.
 
 

Питання про Харків як можливу столицю радянської України вперше постало взимку 1919 року, коли червоні війська захопили його на місяць раніше, ніж Київ (відповідно 3 січня та 5 лютого) — саме в Харкові розмістився уряд радянської України у січні 1919 після переїзду із Суджі. Але після втручання Кремля, попри небажання частини компартійно-радянського керівництва залишати Харків, питання було вирішене на користь Києва. 6 березня 1919 року це рішення постановою затвердив ІІІ Всеукраїнський з'їзд рад і в другій половині березня відбувся переїзд вищих владних структур до Києва.

Наприкінці 1919 — початку 1920 року ситуація повторилася — радянська влада встановилася спочатку у Харкові, а потім в Києві. У ніч з 17 на 18 січня політбюро ЦК РКП(б) нарешті задовольнило клопотання ЦК КП(б)У місячної давнини, ухваливши: «ЦК КПУ, Всеукраїнський ревком та Штаб Південно-Західного фронту перевести до Харкова». Після цього Харків став де-факто столицею УСРР. Але цього разу прохання якомога швидшого перенесення столиці до Києва, яке, зокрема озвучили, у зверненні до Кремля член Всеукрревкому Володимир Затонський та член Тимчасового бюро ЦК КП(б)У Яків Епштейн, Володимир Ленін охарактеризував як «нісенітниця» і, відповідно, не було задоволене.

Втім, така відмова не означала закріплення за Харковом столичного статусу. У різного роду вказівках та промовах провідних більшовицьких діячів столицею радянської України і далі нерідко означався Київ. Зокрема, Микола Скрипник ще на VII Конференції КП(б)У у квітні 1923 року називав Київ «основним містом України» і делегатами з'їзду це сприймалося як само собою зрозуміле.

Кардинально ситуація змінилася вже після ХІІ з'їзду РКП(б) (квітень 1923 року), виконуючи настанови якого, політбюро ЦК КП(б)У 1 червня 1923 року розглянуло питання «Харків — столиця України». У преамбулі рішення відзначалося: «Харків має надовго залишатися столицею України […] Вважати необхідним концентрування в ньому усіх основних українських культурних центрів, як то: Української Академії, Наукового Комітету, та інших. В першу чергу потрібно перевести Академію наук. Запропонувати Раднаркому та Наркомосвіти розробити питання про переведення».

Питання перетворення Харкова на повноправну столицю України було переведене у практичну політичну площину і передане в радянські органи. В газеті «Вісті ВУЦВК» за 17, 20 та 26 липня в розділі «Хроніка» були надруковані рішення РНК УСРР та Президії ВУЦВК, що фактично дублювали вказану постанову ЦК КП(б)У. Причому 20 липня 1923 року зміст публікації був дуже коротким, і, як могло здатися, однозначним:

«ХАРКІВ — СТОЛИЦЯ УСРР. Президія ВУЦВК затвердила постанову РНК про сповіщення м. Харкова столицею України».

Частиною читачів інформація була сприйнята буквально — як державний акт про оголошення Харкова столицею радянської України. Щоб не допустити поширення такого тлумачення 26 липня було подане відповідне роз'яснення, що Президія ВУЦВК лише затвердила постанову про наміри оголосити Харків столицею УСРР. Вказані плани так і залишились нереалізованими, а формально край розробці відповідного законодавчого акту поклало рішення політбюро ЦК КП(б)У від 14 серпня 1923 року, яким питання щодо «Декларації про оголошення Харкова столицею» вирішили відкласти.

Офіційного урочистого проголошення Харкова столицею радянської України не відбулося і в наступні роки, а відповідне рішення Всеукраїнського з'їзду рад, яким Харків був названий столицею УСРР, було зафіксоване лише при затвердженні Конституції УСРР 1929 року. Але вже в 1934 році столицею УСРР знову став Київ.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Як росія робила з українців рабів: річниця закріпачення України імперськими колонізаторами
Історія
Як росія робила з українців рабів: річниця закріпачення України імперськими колонізаторами
14 травня 1783 року указом російської імператриці Катерини II закріпачено селян Лівобережжя та Слобожанщини...
8-ма річниця Битви за Одесу: 2 травня 2014 року росія вперше зробила спробу захопити місто
Історія
8-ма річниця Битви за Одесу: 2 травня 2014 року росія вперше зробила спробу захопити місто
В цей день зійшлися сили мирних громадян українського міста Одеса і сепаратистські угруповання та заслані російські провокатори. Битва була не на життя, а на смерть...
8 років одному з найвідоміших українських мемів - візитка Яроша
Історія
8 років одному з найвідоміших українських мемів - візитка Яроша
Сьогодні вісім років, як з'явився один з найвідомійших постмайданних мемів - «візитка Яроша»...
19 квітня - дата першої анексії Кримського півострову імперською росією
Історія
19 квітня - дата першої анексії Кримського півострову імперською росією
19 квітня 1783 року, через кілька днів після зречення престолу хана Шахін Герая, імператриця Катерина II підписала «Маніфест про анексію Кримського півострова...
Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською
Історія
Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською
16 квітня 1710 року, на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер була прийнята перша в світі Конституція...