[]

Джеймс Мейс: людина, яка відкрила світу очі на Голодомор в Україні

Джеймс Мейс: людина, яка відкрила світу очі на Голодомор в Україні

Четверта субота листопада. У вікнах квартир запалені свічки. Людину, яка започаткувала традицію «Запали свічку пам'яті» та розповіла світу про Голодомор, звали Джеймс Мейс. Американець, в чиїх жилах текла кров індіанців черокі, за походженням, історик за покликанням.

Саме в цей день ми згадуємо не тільки мільйони загиблих українців, а й тих, хто своє життя присвятив дослідженню історії голоду та довгі десятиліття вимагав у світової спільноти визнання цієї трагедії «геноцидом».

За останні роки українці багато дізналися про самих себе і про свою непросту історію. Про що дедалі більше дізнається і весь світ. Багато країн, парламентів і світових прогресивних діячів визнали Голодомор 1932–1933 років в Україні геноцидом. Все це сталося вже без Джеймса, але багато в чому завдяки йому.

В цей день у горнятко насипають житнього чи пшеничного зерна і ставлять свічку в середину. Зернята символізують душі, а вогник — наш містичний зв’язок з тими, кого вже немає поруч. Ставлячи свічку на підвіконня, ми засвідчуємо, що не забули про мільйони душ, які в страшних муках відійшли з життя через режим, що нищив церкви, грабував селянські родини, силоміць заганяв людей у колгосп.

Цю закриту на півстоліття жахливу сторінку нашої історії один із перших відкрив і почав досліджувати індоамериканець з племені черокі, чиї предки теж померли від голоду... Джеймс Мейс, адвокат «розстріляних народів», який сам себе називав, «доктор смерті». Джеймс Мейс надзвичайна людина, яка по суті, пожертвувала життям і здоров’ям заради того, аби українці і весь світ знали страшну правду про Голодомор.

В 1985 році за вимогою української діаспори була створена комісія США по Голоду в Україні.

Конгрес США призначив Джеймса Мейса виконавчим директором цієї Комісії, бо він не був втягнутий у жодну емігрантську групу.

На Комісію покладались обов’язки дослідити Голодомор в Україні 1932—1933 років, а саме:

  • зібрати всю доступну інформацію про Голодомор в Україні 1932–1933 років;
  • проаналізувати причини та наслідки Голодомору для української нації та інші країни;
  • дослідити та вивчити реакцію вільних держав на Голодомор;
  • та надати Конгресу для друку остаточну доповідь результатів досліджень.

Саме ця Комісія першою в світі, визнала, що голод в Україні був штучним і спричинений навмисним максимально можливим вилученням продуктів харчування сільського населення, але аж ніяк не засухою, а кількість жертв трагедії рахується на мільйони. Окрім того, Комісія звинуватила тогочасний уряд США в бездіяльності, адже він своєчасно мав всю інформацію про Голодомор, але виявився нездатним зробити будь-які дії, які б змінили ситуацію. Крім того, Комісія звинуватила також окремих представників американської преси, які співпрацювали з радянським урядом щодо приховування правди про існування Голодомору в Україні.

Саме Джеймс Мейс написав звіт Комісії, який був затверджений Конгресом, та став не лише науковим, а й політичним документом. Уперше на ґрунтовній науковій базі Голодомор було визнано геноцидом. Були визначені механізми геноциду:

  • максимальна конфіскація сільськогосподарських продуктів у селян;
  • обмеження виїзду селян за межі свого району;
  • знищення навіть тих поміркованих національних прав, які були до того.

Окрім роботи в Комісії Джеймс Мейс брав участь у гарвардському проекті щодо джерел про Голодомор 1932–1933 років. Він організував дослідницьку програму «Усна історія українського голоду 1932–1933 рр.» Згодом ці свідчення були використані у роботі Комісії США по Голоду в Україні та видані в тритомник. В Україні його перевидали лише 2008 року.

Також історик допомагав Роберту Конквесту в створені потужного історично дослідження про Голодомор - «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine), яке облетіло весь світ.

В 1993-му році Джеймс Мейс переїхав до України, поближче до архівів. Працював у Києво-Могилянській академії, займався політологією і дослідженням Голодомору.

Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. Не можна займатися історією Голокосту та не стати хоч би напів-євреєм, як не можна займатися історією Голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем, – писав Джеймс.

 

Історик все своє життя присвятив вивченню геноциду різних народів. У своїй автобіографії дослідник писав:

Своїм життєвим покликанням досліджувати геноцид я великою мірою завдячую випадку. Зростаючи в невеликому містечку в Оклахомі, де мешкало тільки кілька єврейських сімей, я знав, що мої індіанські сусіди пройшли власною «дорогою сліз». Коли я був малим, товариш батька по риболовлі і співробітник на залізниці Джордж Гес навіть змайстрував мені лук зі стрілами без наконечників. Його прямий предок і тезка, що був більш відомий за своїм індіанським прізвиськом Секвойя, розробив абетку для мови індіанців племені черокі, яка надала письмової форми мові народу, що пройшов своєю «дорогою сліз» за умов, які мало відрізнялись від того, що пізніше пережили вірмени. Це було задовго до того, як я вивчив слово «геноцид», але вже тоді він опосередковано торкнувся мене.

Щодо причин вчинення радянською владою злочину проти українців, Джеймс Мейс зазначав:

Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було знищити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: немає народу, отже немає окремої країни, а в результаті — немає проблем.

Саме Джеймс Мейс запропонував запалювати свічки в знак пам’яті за померлими від Голодомору, щоб вони освітили «майбутнє без жертв, без насильства, без жахів». 

Незадовго до смерті Джеймсу знадобилося переливання крові. Після процедури історик попросив назвати йому імена донорів і одного разу сказав:

Тепер я справжній українець.

Джеймс Мейс помер 3 травня 2004 року. Йому було 53 роки. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Посмертно нагороджений орденом Ярослава Мудрого II ступеня.

2 грудня 2005 президент Віктор Ющенко підписав розпорядження про увічнення пам'яті Джеймса Мейса. Документ передбачав встановлення меморіальної дошки на будинку вченого, зведення пам'ятника, публікацію його праць, перейменування однієї зі столичних вулиць на його честь, а також виділення довічної стипендії вдові - Наталі Дзюбенко-Мейс.

На жаль, частина спадщини вченого повністю втрачена - 200 годин аудіозаписів, подарованих Мейсом бібліотеці Верховної Ради України, зіпсувалися через проблеми зі зберіганням.

 

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Археологи знайшли підтвердження існування амазонок
Історія
Археологи знайшли підтвердження існування амазонок
Деякі скелети свідчать про те, що жінки активно користувалися луком і стрілами....
3 березня 1861 року відбулося скасування рабства: цар відмінив кріпацтво
Історія
3 березня 1861 року відбулося скасування рабства: цар відмінив кріпацтво
Кріпацтво було відоме ще з часів Київської Русі, де холопи обробляли князівську чи державну землю і не мали права залишати її собі...
Держархів опублікував особову справу Бандери, яку завела польська поліція під час його першого арешту
Історія
Держархів опублікував особову справу Бандери, яку завела польська поліція під час його першого арешту
Державний архів Івано-Франківської області розпочав публікацію своїх особливо цінних документів на вебсайті у цифровому форматі...
В Бельгії знайшли реліквію зі стародавнього римського міста Помпеї
Історія
В Бельгії знайшли реліквію зі стародавнього римського міста Помпеї
На мармуровій дошці зображені рельєфи, що зображують землетрус, що стався в Помпеях 62 року до нашої ери...
В Амазонії знайшли стародавнє місто, яке змінює уявлення про історію
Історія
В Амазонії знайшли стародавнє місто, яке змінює уявлення про історію
У джунглях Амазонії знайшли величезне стародавнє місто, яке протягом тисяч років ховалося у пишній місцевій рослинності...