[]

29 років тому Верховна Рада України затвердила державним прапором синьо-жовтий стяг

29 років тому Верховна Рада України затвердила державним прапором синьо-жовтий стяг

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. Саме цього дня ВРУ народні депутати України прийняли історичну постанову №192 “Про Державний прапор України”.

У цій постанові депутати офіційно затвердили синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної країни. Це рішення було ухвалене після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості, адже формування Україною дипломатичних відносин змушувало якнайшвидше ухвалити рішення про національні атрибути держави.
 
 

Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах почали використовувати під час Шевченківських та інших свят у Галичині, Буковині та Закарпатті.

На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царизму ті барви були вже загальновизнаним елементом української символіки. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді. 29 березня під час Свята свободи у Києві українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.

“Ціле море людських голів навкруги, – описує “Свято свободи” Сергій Єфремов. – І розгорнулась поруч безконечна стрічка людей, що безупинною лавою йшли і йшли протягом цілого дня. Мають корогви на вітрі, голосно лунають нечуті ще слова, гремить бадьора мелодія… Ось блакитно-жовті – сонце і небо – українські прапори. Ось червоні, як гаряча кров, робітницькі знамена. Ось біло-червона лава польських стягів і нечисленна сила інших”.

31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали “Ще не вмерла Україна”. 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація. Люди прийшли з портретами Тараса Шевченка й у вишиванках. Тисячі солдат-українців  київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги”. У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні заходи під синьо-жовтими прапорами.

18 травня 1917 року в Києві розпочав роботу перший Український військовий з’їзд, на який делегація з Петрограду передала синьо-жовтий прапор із гаслом на ньому: “Хай живе національно-територіальна автономія”. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше це сталося на есмінці “Завидний”. Ініціював підняття прапора керівник української ради корабля Іван Прокопович.

Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР: “Прапором торговельного флоту визначалося “полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах”.

29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до столиці Української Держави зазначалося:

“Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”.

Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

За даними Українського кризового медіа-центру, історія сучасного українського прапора починається ще з 22 квітня 1848 року. Над Львівською ратушею українці Королівства Галичини та Володимирії вивісили свій національний стяг. А вже після 1905 року синьо-жовтий стяг почали здіймати і на території Наддніпрянської України.
 
В історії новітньої України наш рідний прапор став символом боротьби за визволення, символом єднання, брендом України у світі. Сьогодні він впізнаваний усіма народами світу.
 
 
Згодом на загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.
 
 
З того часу існує День Державного Прапора Украї́ни — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.
[]
Теги
Схожi
10 березня 1865 року вперше прозвучав майбутній гімн України «Ще не вмерла Україна»
Історія
10 березня 1865 року вперше прозвучав майбутній гімн України «Ще не вмерла Україна»
Шеф київських жандармів князь Долгоруков після написання відомого вірша дав розпорядження вислати поета Чубинського з України на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції «за шкідливий вплив на розум простолюду»...
Характерники – одвічні хранителі козацького роду
Історія
Характерники – одвічні хранителі козацького роду
Оповіді про Характерників – це захоплююче і динамічне фентезі, яке ґрунтується на українській історії та міфології, котре має займати гідне місце серед легенд світу...
Міжнародний жіночий день: історія і традиції свята
Історія
Міжнародний жіночий день: історія і традиції свята
8 березня в усьому світі відзначається Міжнародний жіночий день, а мільйони жінок і дівчат отримують привітання.  З кожним роком це свято стає все більш невизначеним: що ми святкуємо та з чим вітаємо?...
90 років першому і останньому Президенту СРСР: день народження  Михайла Горбачова
Історія
90 років першому і останньому Президенту СРСР: день народження Михайла Горбачова
Сьогодні, 2 березня 2021 року виповнюється 90 років Михайлу Сергійовичу Горбачову...
 КДБ завадив шлюбу онучки Івана Франка та племінника Лесі Українки
Історія
КДБ завадив шлюбу онучки Івана Франка та племінника Лесі Українки
У липні 1972 року племінник Лесі Українки (Косач), Юрій Косач, планував приїхати зі Штатів до УРСР та одружитись на онуці Івана Франка - Вірі Франко...