[]

29 років тому Верховна Рада України затвердила державним прапором синьо-жовтий стяг

29 років тому Верховна Рада України затвердила державним прапором синьо-жовтий стяг

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. Саме цього дня ВРУ народні депутати України прийняли історичну постанову №192 “Про Державний прапор України”.

У цій постанові депутати офіційно затвердили синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної країни. Це рішення було ухвалене після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості, адже формування Україною дипломатичних відносин змушувало якнайшвидше ухвалити рішення про національні атрибути держави.
 
 

Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах почали використовувати під час Шевченківських та інших свят у Галичині, Буковині та Закарпатті.

На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царизму ті барви були вже загальновизнаним елементом української символіки. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді. 29 березня під час Свята свободи у Києві українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.

“Ціле море людських голів навкруги, – описує “Свято свободи” Сергій Єфремов. – І розгорнулась поруч безконечна стрічка людей, що безупинною лавою йшли і йшли протягом цілого дня. Мають корогви на вітрі, голосно лунають нечуті ще слова, гремить бадьора мелодія… Ось блакитно-жовті – сонце і небо – українські прапори. Ось червоні, як гаряча кров, робітницькі знамена. Ось біло-червона лава польських стягів і нечисленна сила інших”.

31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали “Ще не вмерла Україна”. 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація. Люди прийшли з портретами Тараса Шевченка й у вишиванках. Тисячі солдат-українців  київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги”. У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні заходи під синьо-жовтими прапорами.

18 травня 1917 року в Києві розпочав роботу перший Український військовий з’їзд, на який делегація з Петрограду передала синьо-жовтий прапор із гаслом на ньому: “Хай живе національно-територіальна автономія”. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше це сталося на есмінці “Завидний”. Ініціював підняття прапора керівник української ради корабля Іван Прокопович.

Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР: “Прапором торговельного флоту визначалося “полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах”.

29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до столиці Української Держави зазначалося:

“Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”.

Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

За даними Українського кризового медіа-центру, історія сучасного українського прапора починається ще з 22 квітня 1848 року. Над Львівською ратушею українці Королівства Галичини та Володимирії вивісили свій національний стяг. А вже після 1905 року синьо-жовтий стяг почали здіймати і на території Наддніпрянської України.
 
В історії новітньої України наш рідний прапор став символом боротьби за визволення, символом єднання, брендом України у світі. Сьогодні він впізнаваний усіма народами світу.
 
 
Згодом на загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.
 
 
З того часу існує День Державного Прапора Украї́ни — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
У Польщі заявили про важку новину: масових поховань поляків, вбитих УПА у Пужниках, не знайшли
Історія
У Польщі заявили про важку новину: масових поховань поляків, вбитих УПА у Пужниках, не знайшли
Братської могили поляків знайти не вдалося....
Україна відкриє архіви СБУ та зовнішньої розвідки щодо трагічних подій на Волині - Зеленський
Історія
Україна відкриє архіви СБУ та зовнішньої розвідки щодо трагічних подій на Волині - Зеленський
Про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці,...
«Нас пограбували»: син депортованих з Польщі у 1945 році українців хоче отримати компенсацію
Історія
«Нас пограбували»: син депортованих з Польщі у 1945 році українців хоче отримати компенсацію
Син українців, яких депортували з території Польщі, намагається отримати компенсацію ...
У Львові почали приймати заяви на статус депортованих для примусово переселених з Польщі у 1944–1951 роках
Історія
У Львові почали приймати заяви на статус депортованих для примусово переселених з Польщі у 1944–1951 роках
У Львові розпочали прийом заяв на оформлення статусу особи, депортованої за національною ознакою...
«Нам ніхто не буде диктувати нашу історію»: є прогрес у відносинах України й Польщі
Історія
«Нам ніхто не буде диктувати нашу історію»: є прогрес у відносинах України й Польщі
Україна досягла значного прогресу у відносинах із Польщею...