[]

26 листопада: цей день в історії

26 листопада: цей день в історії

Черніловський-Сокіл Микола Іванович народився в дворянській сім'ї в Київській губернії 27 серпня 1881 року. Його батько служив офіцером в саперному батальйоні, кілька разів брав участь в експедиціях по вивченню Сибіру. Однак син вирішив стати морським офіцером і в 15-річному віці був зарахований в Морський кадетський корпус в столиці.

Закінчивши його з відзнакою, в званні мічмана був зарахований до Балтійського флотського екіпажу. Але всього через два місяці був переведений ревізором на крейсер «Варяг». На відміну від цивільної служби, флотський ревізор не був перевіряючим, а скоріше завгоспом на кораблі. Він відповідав за майно судна, контролював діловодство і завідував фінансовими питаннями. Наступні три роки він прослужив на кораблі, який невдовзі повинен був стати легендарним.

Історію «Варяга» і бою у Чемульпо немає потреби нагадувати. Після того як корабель не зміг прорватися з боєм через переважаючі японські сили, на зборах корабельних офіцерів було прийнято рішення затопити корабель своїми силами. Відповідальним за підготовку корабля до знищення був призначений мічман Черніловський-Сокіл.

Взагалі молодий мічман зарекомендував себе в тому бою дуже добре та був відзначений капітаном Руднєвим поданням щодо нагородження орденом Святого Георгія 4-го ступеня, оскільки під час бою особисто загасив пожежу, що почалася на шканцах через японський обстріл.

Після повернення в Росію отримав звання лейтенанта і перевчився на мінного офіцера. Тоді ж Черніловський-Сокіл одружився з донькою Миколи Воєводського - майбутнього статс-секретаря Його Імператорської Величності. Через кілька років дружина померла від туберкульозу, і Черніловський одружився на її сестрі, яка через два роки також загинула ще зовсім молодою.

Першу світову війну Черніловський-Сокіл зустрів капітаном 2-го рангу на Чорноморському флоті, де він служив на крейсері «Кагул», раніше відомому під назвою «Очаків» (був перейменований після революції на кораблі в 1905 році).

Навесні 1916 призначений командиром нового ескадронного міноносця «Зухвалий». Під його командуванням корабель здійснив вилазку до Анатолійського узбережжя, після чого повернувся в порт на ремонт. Там Черніловський-Сокіл і зустрів революцію, і далі для нього почалася вже політика.

Він увійшов до складу Севастопольського центрального виконавчого комітету, куди потрапив як делегат від офіцерів Чорноморського флоту. Тоді ж він разом з групою інших офіцерів підписав заклик про необхідність створення в Росії республіки, що було опубліковано в газетах. За лояльність до нової влади був швидко підвищений до звання капітана 1-го рангу і очолив Чорноморську повітряну дивізію.

Черніловський-Сокіл був активним прихильником українізації флоту, тому відразу ж після приходу до влади гетьмана Скоропадського виявився в його оточенні та став контр-адміралом.

21 травня 1918 року в Севастополі було організоване офіційне воєнно-морське представництво Української Держави. У наказі від 21.05.1918 №6/069 зазначалося:

«По наказу Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України капітан 1 ранги Михайло Остроградський призначається офіційним представником Морського Міністерства Української Держави до м. Севастополя для зв’язку з германським командування по Кримі по питанням, котрі торкаються: воєнних кораблів, транспортів і пароплавів, що базуються у Севастополі, їх особистого складу, севастопольського портового правління, а також по всіх воєнно-морських питаннях на Кримі».

Начальником штабу офіційного представництва призначений капітан 1 рангу Микола Черніловський-Сокіл.

Втім, з флотом виникли складності.

Частина Чорноморського флоту пішла до Новоросійська, інша частина спробувала прикритися українськими прапорами, щоб уникнути захоплення німцями, що увійшли до Криму. Сам Крим виявився між декількома воюючими сторонами, і кораблі, що залищились на старих російських базах були незрозуміло чиїми. Безпосередньо гетьману вони не підпорядковувалися, кримському уряду теж. Де-факто вони були під контролем німців.

Таким чином, Черніловський-Сокіл, формально командувавший Чорноморським флотом Української держави, фактично нічим не командував.

Гетьман намагався вирішити питання з німцями, але до їх відходу так і не встиг цього зробити. Щоб не робити контр-адмірала посміховиськом, його направили в Севастополь в якості начальника штабу представника морського міністерства Української держави. Але після повалення гетьмана він виявився на Чорноморському флоті вже у білих, як начальник управління постачанням.

Після відходу сил Антанти евакуювався до Константинополя, проте незабаром повернувся в Одесу і звідти вирішив пробиратися до Колчака.

На той час, коли він дістався до Сибіру, ​​справи у Колчака були вже погані, тому він пройшов далі, до Владивостока, де його звання було підтверджено, і він був призначений командувачем Сибірської флотилії, а пізніше начальником порту.

Влада тоді належала «рожевому» Тимчасового уряду Приморської обласної земської управи. Після перевороту, вчиненого білими, Черніловський-Сокіл як «націонал-комуніст» був відсторонений зі своєї посади. Однак після остаточної евакуації білих і входження Владивостока до складу пробільшовицької Далекосхідної республіки гетьманський контр-адмірал на короткий термін опинився на чолі Морських сил ДСР. 

Лише після скасування ДСР Черніловський-Сокіл виїхав з  РРФСР і перебрався в Китай. У Тянцзині він провів останні роки і помер в 1936 році.

Черніловський-Сокіл став досить рідкісним для морських офіцерів того часу явищем, примудрившись послужити всім і зайняти високі пости у самих різних політичних силах. Спочатку він активно підтримував Тимчасовий уряд, потім служив у гетьмана і боровся за українізацію, після чого опинився у білих, послужив «рожевим» і нарешті обійняв високу посаду вже у більшовиків.

[]
Теги
Новини партнерiв
Схожi
Кеннеді могли вбити за особистим наказом Хрущова: сенсаційні докази ексголови ЦРУ
Історія
Кеннеді могли вбити за особистим наказом Хрущова: сенсаційні докази ексголови ЦРУ
Мемуари двох колишніх офіцерів розвідок проливають світло на загадкові події 60-річної давнини і підкидають нові теорії щодо обставин вбивс...
Як кримськотатарський Ахтіар став «городом русской славы» Севастополем
Історія
Як кримськотатарський Ахтіар став «городом русской славы» Севастополем
22 лютого 1784 року за указом російської імператриці Катерини II порт і фортеця Ахтіар у Криму перейменували на Севастополь...
Оприлюднено унікальні матеріали щодо примусового переселення українців
Історія
Оприлюднено унікальні матеріали щодо примусового переселення українців
Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ опублікували колекцію документів про «обмін територіями та населенням» між Польщею та СРСР 15 лютого 1951 року...
300 років як Московія привласнила собі історію Київської Русі
Історія
300 років як Московія привласнила собі історію Київської Русі
Цього року історики фіксують сумну дату в житті та історії України та її сумновісних відносин з сусідом-окупантом та колонізатором Росією...
Українка вишила пророчий оберіг дорогою до Сибіру (раритетне фото)
Історія
Українка вишила пророчий оберіг дорогою до Сибіру (раритетне фото)
У мережі показали фото унікальної вишивки, датованої 1949 роком, на якій зображений один із головних символів незалежної України – тризуб...