Зоран Міланович посяде крісло президента Хорватії

Крісло президента Хорватії на майбутні п'ять років займе колишній прем'єр-міністр країни Зоран Міланович, який отримав перемогу за підсумками двох турів президентських виборів як висуванець від опозиційної Соціал-демократичної патії (СДП) республіки.

Новий президент Хорватії має намір розвивати партнерство з країнами Західної Європи та США.

Чинний президент країни Колінда Грабар-Кітарович, яку в ході виборів підтримувала правляча правоцентристська партія "Хорватська демократична співдружність", поступилася опоненту в обох турах виборчих перегонів. Якщо в першому турі програш виглядав досить скромним, то другий тур завершився на позначці в більш ніж 5 пунктів відставання від Мілановича.

За даними Державної виборчої комісії республіки, результати обробки 99,54% бюлетенів свідчать про те, що Зоран Міланович набирає 52,70%, а Грабар-Кітарович - 47,30% голосів виборців. Разом з тим хорватська діаспора за кордоном практично одноголосно підтримала Грабар-Кітарович. За неї проголосували майже 88% виборців, тоді як Мілановича підтримали всього 12,08% громадян республіки. Голосування проходило в 47 державах світу.

Наведені дані не є остаточними, оскільки ще не вся інформація надійшла з ділянок, розташованих за кордоном. Через різницю в часових поясах, деякі відомості надійдуть тільки пізніше. Однак ця інформація вже не зможе вплинути на остаточні підсумки голосування, які буде оголошено сьогодні.

Співробітники ДВК і присутні на виборах спостерігачі не відзначили істотних порушень в ході голосування, за винятком випадків з розсилкою в соцмережах повідомлень, автори яких закликали виборців голосувати в обмін на матеріальну винагороду, а також декількох затримок відкриття виборчих дільниць.

"Я задоволений, перемога нелегка, але чиста, - зазначив Мілановіч за підсумками підрахунку 99% голосів. - Планую трохи побути з друзями і відправитися спати".

Обраний новим президентом Хорватії Зоран Міланович заявляв, що хоче стати "президентом сучасної, прогресивної і відкритої Хорватії", а також "верховним захисником прав Хорватії, її народу і громадян". Він вважає, що президент повинен обиратися в парламенті. Виступає проти розширення повноважень глави держави, в тому числі за рахунок участі в процесі вибору і призначення суддів Конституційного суду, які в даний час обираються парламентом, а також не підтримує введення в країні євро (Центробанк Хорватії прогнозує, що перехід на євро відбудеться в 2023 році ). Міланович планує розвивати партнерство з країнами Західної Європи та з США. Серед пунктів його програми також числяться боротьба з корупцією, доступна, але не безкоштовна охорона здоров'я. Його передвиборчим був лозунг "Президент з характером".

Зоран Міланович народився 30 жовтня 1966 року в Загребі, столиці Хорватії. У 1990 році закінчив Інститут права в Загребі, в 1998 році Вільний університет в Брюсселі (Бельгія) за фахом європейське міжнародне право. На початку 1990-х років працював в одному з судів Загреба.

В кінці 1990-х років вступив до лав Соціал-демократичної партії. У 2004 році був членом виконавчої ради СДП з питань міжнародного співробітництва. У 2007 був обраний головою СДП, займав цей пост до 2016 року.

У 1993 році Міланович був співробітником відділу міжнародного права в МЗС Хорватії, в 2003 - помічником міністра закордонних справ. У 1994 був спостерігачем по мирному врегулюванню проблеми Нагірного Карабаху в Азербайджані при Організації з безпеки і співпраці в Європі. У 1996-1999 рр. був постійним представником Хорватії при Європейському союзі, займався відносинами з НАТО. У 2007 році обіймав посаду голови Національного комітету з моніторингу переговорів Хорватії і Європейського союзу.

Міланович володіє англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Одружений, дружина - Саня Мусич-Міланович. Сини Анте і Марко.