Зеленський перед вибором

"Людина повинна робити вибір. У цьому і полягає його сила - в могутність його рішень." - Пауло Коельо

Нещодавно я писав, про соціологічне опитування в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях, в якому було чітко видно перетікання електорату партії "Слуга Народу" в партію «ОТЗЖ». Чому так, що з цим робити і що з цього вийде? Давайте трохи пофантазуємо.

Практично всі вибори з 2004 року в Україні проходили з використанням електорального розлому на умовних «помаранчевих» і «біло-блакитних», на протистоянні Південного Сходу і Заходу, на поділі громадян в питаннях мови, релігії і бачення зовнішнього розвитку України. Так було завжди. Про внутрішній розвиток країни практично всі при цьому замовчували.

Так, майже завжди мовчали. Тому що тут складніше маніпулювати виборцем, а люди хочуть конкретику. Але пропонують лише форму, а не зміст або смисли. Неначе введення європейських законів гарантує їх виконання при продажних судах або поїздка в Давос гарантує приплив інвестицій в Україну. І тільки Зеленському вдалося прокласти інший вектор розлому - люди проти політичної еліти країни. Проти всіх політиків будь-яких поглядів. Люди проти чиновників. Зеленський зміг маркувати всіх політиків, незалежно від їх заслуг або провалів, винними у всіх бідах, а своїм мовчанням по абсолютно всім контроверсівним питань дав можливість виборцям з протилежними уподобаннями пофантазувати про те, що він розділяє саме їх погляди. У підсумку саме люди, а не громадяни, об'єдналися навколо нової ідеї покарати тих, хто довів країну до такого жалюгідного стану, яке ми бачимо зараз. І гасло "зробимо їх разом" став для людей мотиватором підтримати Зеленського.

Після виборів 2019 року Головним завданням президента мало стати прагнення об'єднання навколо себе громадян, які поділяють його цілі та готові за них боротися, а не просто чекати, що вони здійсняться самі по собі і жити стане комфортно і сито. Громадян, яким держава важлива.

І ось тут, якраз варто задатися питанням, а що далі? Адже свої цілі і свої плани президент не озвучує. Про них можна лише здогадуватися.

Але далі для президента, на мою, залишається максимум 3 варіанти розвитку подій. І зараз ми про це і поговоримо.

Перший, найбільш оптимістичний в даному випадку. Володимир Зеленський продовжує створювати новий тренд розлому виборців, і об'єднує людей в новій Україні, для нової України. Він пропонує громадянам чітке бачення нової України. Тієї самої України, в якій відбувається підтверджене економічне диво. Це можливо, якщо прийшли інвестиції, масово будуються підприємства, якість медицини і освіти зростає, армія ставати сильнішими і більш сучасною, країна благополучней. Він може підігравши одним симпатиків, наприклад, зупинити декомунізацію або гру з російською мовою і при цьому збільшувати оборонний бюджет і серйозно зайнятися підвищенням гарантій для військовослужбовців. Таких прикладів може бути багато. І при всьому цьому він паралельно, за допомогою своїх друзів, соратників і едіномишленнікои, які призначені главами силових відомств - збирає докази, а не фабрикує справи, і садить пачками корупціонерів всіх рангів. Шанс на мою, ще є. Мінімальний, але є. Але для цього йому треба забути про амбіції "миротворця", стати державником і системно зайнятися кропіткої щоденної роботою. Потрібно бути готовим до війни і при цьому залучати в країну інвестиції. Ізраїль показав, що це можливо. Треба перестати відпочивати, вбити здоров'я, але створити умови, при яких олігархи не зможуть так спокійно себе почувати в кабінетах міністрів, губернаторів і силових відомств, як зараз. Так, йому доведеться самоочищатися, від людей які прийшли у владу з відмінною від його мети або ж якщо вони банально некомпетентні. І це незалежно від того, як близький ця людина. Навіть якщо він з ним виступав на сцені, пив горілку в лазні або це партнер по якихось проектів. Для всього цього потрібно зробити перший крок - перестати чекати овацій від публіки і почати побудовою державної машини, до руйнування якої і він так само доклав руку.

Другий варіант, найбільш ймовірний. Президент, для збереження електорального ядра змушений буде зробити вибір - стати «помаранчевим» або «біло-блакитним». Йому доведеться створити широку коаліцію і імплементувати в країні ті зміни, які очікує вибране ним раніше електоральне ядро. Яким він стане залежить від багатьох факторів, в тому числі і від його команди. І поки його дії говорять про схильність до «біло-блакитному» вибору. Проросійський вибір. Хоча, його заява в Польщі каже, що не все так однозначно.

Ну і варіант номер три. Завжди є місце «подвигу». Не чекаючи свого краху, коли рейтинг наблизитися до 5%, він може чесно зізнатися, що був не готовий до викликів і що став президентом випадково. Так, збіглися так зірки. Це буде його можливість повернутися до сім'ї і мінімізувати негатив. Тоді він буде змушений оголосити про проведення позачергових президен