Які ризики для Молдови несе війна Путіна проти України? Що дасть країні нейтральний статус?

Зранку 21 березня російські окупанти обстріляли корабельною артилерією Одесу. Це стратегічно важливе портове місто знаходиться лише за 50 кілометрів від кордону з Молдовою. Жителі країни, яка не входить ні до НАТО, ні до Євросоюзу, побоюються, що якщо Одеса впаде, наступною метою Кремля стане Придністров'я, а за ним і решта Молдови. Після початку війни Молдову вже залишили тисячі людей. Втім, місцеві політологи стверджують, що безпідставні страхи і напад російської армії на Молдову малоймовірний.

Населення Молдови навряд чи перевищує 2,5 млн людей, а її ВВП — на останньому місці в Європі. Проте ця маленька та бідна країна вже прийняла понад 350 тисяч українських біженців, пише RFI. Тут українців, які тікають від війни, селять у тимчасове житло, годують та відправляють поїздами далі, на захід. Щоправда, що ближче до молдавського кордону просувається російська армія, то гостріше питання про вимушену еміграцію постає перед самими жителями республіки.

За даними ООН, до війни в Україні чверть населення Молдови жили за межами країни. При цьому, як мінімум, у чверті молдаван є румунський паспорт, з яким набагато легше переїхати до Євросоюзу.

Як писала газета New York Times з посиланням на молдавський уряд, за перші два тижні війни країну залишили більш ніж 62 тисячі жителів — це на 22 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Деякі молдавани, особливо із забезпечених верств суспільства, поїхали одразу, як тільки в Україну увійшли російські танки. Інші — поки що чекають новин, про всяк випадок зібравши «тривожну валізку».

Чи нападе Росія на Молдову?

1 березня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко на засіданні Ради безпеки показав карту, на якій було відзначено місця знаходження російських військ та плани їх наступу. Одна зі стрілок показувала на Одеську область, а звідти — на Придністров'я, регіон Молдови з населенням 500 тисяч осіб та сильні проросійські настрої, але так і не визнаний Москвою незалежною державою. Наступного дня послу Мінська в Кишиневі довелося вибачатися за помилку співробітників білоруської міноборони, допущену при кресленні карти, але в Молдові такої помилки не забули.

Відстань від Одеси до молдавського кордону — лише 50 кілометрів, тому багато жителів Молдови запитують: де зупиниться російська армія, якщо все-таки захопить чорноморський порт, і чи не стане наступною метою Путіна Придністров'я? Адже, на відміну від Румунії, Польщі та країн Балтії, Молдова з її 7-тисячною армією не входить ні до Євросоюзу, ні до НАТО. Дехто побоюється, що Москва могла б визнати суверенітет Придністров'я за аналогією до самопроголошених ДНР і ЛНР, що, за логікою Кремля, дозволило б виправдати введення армії в лівобережні райони Дністра.

До того ж, у Придністров'ї вже є російський контингент: за різними оцінками, це від 1500 до 2000 військових. Частина з них — миротворці, які несуть службу на постах уздовж річки Дністер, інша — охоронці, які відповідають за збереження десятків тисяч тонн боєприпасів, що залишилися на складах у селі Ковбасна ще за радянських часів. Офіційний Кишинів вимагає виводу військових сил з лівого берега та утилізації боєприпасів; Москва відмовляється, посилаючись на договори, підписані у 1990-х роках, після гострої фази конфлікту у Придністров'ї.

Втім, аналітики заспокоюють: якщо Росія не визнала Придністров'я за останні 30 років, що минули після загострення конфлікту 1991 року, то не зробить цього й зараз.

«Придністровський регіон просто географічно не в планах Росії щодо визнання», — вважає молдавський політолог Стелла Жантуан. - «Там дуже добре робляться гроші, у цьому беруть участь і російські олігархи, і колишні молдавські олігархи, які втекли від правосуддя у Придністров'ї, де продовжують свій бізнес. Російський газ до Придністровського регіону досі поставляється безкоштовно. На його території знаходиться Кучурганська ДРЕС, що належить „Інтер РАТ“  Ігоря Сєчіна. Вона виробляє електрику, яку продають правобережній Молдові за ринковими цінами. Це бізнес. Тим більше, цей регіон досить малий, порівняно з українськими масштабами, і в нього немає кордону з Росією. Така географія перетворила Придністров'я на фінансовий оазис, на якому можна заробляти».

Варто зазначити, що минулої осені борг Придністров'я за російський газ перевищив 7 мільярдів доларів. Незважаючи на систематичну несплату рахунків, зупинити постачання палива до лівобережних районів неможливо, оскільки саме на цьому газі працює Кучурганська ГРЕС.

Крім того, на нейтральному статусі Молдови наполягає і Кишинів, обіцяючи не приєднуватись до західних антиросійських санкцій та сконцентруватися на допомозі українським біженцям.

«Ми – нейтральна країна. І завжди діятимемо через призму нейтралітету. Уряд у подібних діях не бере участі», — заявила за чотири дні після початку війни прем'єр-міністр країни Наталія Гаврилиця.

Чи приймуть Молдову до Євросоюзу?

У Молдові, і особливо у Придністров'ї, завжди були сильні проросійські настрої. Так, на минулих парламентських виборах у республіці за партії, які виступають за зближення з Москвою, проголосувало близько третини виборців.

"У нас, на пострадянському просторі, завжди були і залишаються ностальгічні проросійські настрої", - говорить Стелла Жантуан. - «У Молдові є партії лівого спрямування, які звикли вигравати на проросійському наративі. Зараз вони всі замовкли, бо висловлюватися відкрито на підтримку Росії — неприйнятно для молдавського суспільства, бо молдавське суспільство не підтримує жодної війни. Зараз ці партії підтримують Росію як ілюзорну метрополію, але не дії президента Путіна».

З експертом погоджується й інший політолог, Корнелій Чуря. За його словами, зараз у громадській думці Молдови «цілком домінує прозахідний погляд». А вступ Молдови до Євросоюзу підтримують близько двох третин мешканців країни.

Після того, як Росія напала на Україну, Київ подав заявку на членство у ЄС. Слідом за ним це зробили Грузія та Молдова, попросивши прийняти їх до Євросоюзу за прискореною схемою.

«Ми маємо діяти швидко та чітко, щоб забезпечити європейське майбутнє, свободу та демократію для наших громадян», — заявила тоді президентка країни Майя Санду.

Проте, на думку Корнелія Чурі, заявки Києва та Кишинева на вступ до Євросоюзу – це «крик душі». Але якщо Україна ще має шанси потрапити до «клубу 27-ми», то Молдова — навряд чи: «Наш кейс не такий привабливий і не такий цікавий зараз для Євросоюзу: нехай спочатку закінчаться військові дії, а потім вже й вирішуватимемо щодо шансів вступу до ЄС. Думаю, Брюссель не лізтиме на рожен і даватиме якісь серйозні обіцянки Молдові в нинішніх умовах».