Вулицями Мінська в День Волі пройшли жінки з жовто-блакитними парасольками

У Білорусі День Волі – 25 березня – масово не відзначається вже третій рік. 2020-го відсвяткувати завадила пандемія коронавірусу, а 2021-го та 2022-го — небувалий рівень репресій щодо будь-яких проявів інакодумства.

Символіка Білоруської Народної Республіки, проголошеної 25 березня 1918 року після розпаду Російської імперії і наприкінці Першої світової війни, зараз загрожує затриманням і цілком реальним тюремним терміном, як мінімум, 15 дібами адміністративного арешту. Біло-червоно-білий прапор та герб «Пагоня» після того, як вони стали ще й символами масових протестів у серпні 2020 року проти підсумків сфальсифікованих президентських виборів, розцінюються владою як вияв націоналізму та екстремізму.

Хоча у сторічний ювілей 2018 року про батьків-засновників БНР досить нейтрально згадував і Олександр Лукашенко, і його міністри, офіційними істориками проєкт БНР визнавався точкою відліку новітньої білоруської державності. У новій білоруській реальності публічно святкувати річницю БНР просто небезпечно.

Напередодні Дня Волі у різних містах Білорусі силовики приходили з обшуками до активістів, затримували та відправляли або до СІЗО, або до суду. Так, на цьому тижні було затримано соціолога, члена Координаційної ради Тетяну Водолазьку, яка перебувала з серпня минулого року в статусі підозрюваної «в організації та підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». Наразі вона перебуває у СІЗО №1 Мінська.

25 березня засудили до 15 діб арешту екс-політв'язня, відомого активіста Дмитра Дашкевича. Його звинуватили у відмові відчинити двері міліції, хоча дружина Дашкевича наголошує, що його зустріли люди у балаклавах на сходовому майданчику, коли Дашкевич вийшов із дітьми з квартири, щоб вести їх до школи.

Правозахисний центр «Весна» повідомляє про серію обшуків та затримань по всій країні напередодні річниці БНР, крім того, посилено покарання для багатьох, хто вже перебуває за ґратами. Загалом, за даними правозахисників, станом на 25 березня у Білорусі визнано політв'язнем 1101 особу.

Проте, незважаючи на небезпеку, у Мінську пройшло кілька акцій — на честь роковин БНР та у солідарність з Україною. Так, вулицями Мінська пройшла група жінок із біло-червоно-білими стрічками та парасольками квітів українського прапора.

Пенсіонерка Ніна Багинська – один із символів білоруських протестів – прийшла з біло-червоно-білим прапором до центру Мінська, до Червоного костелу. Також у білоруській столиці було вивішено кілька українських прапорів, трапляються графіті «Ні війні!» та «Слава Україні!».

МВС Білорусі вдень 25 березня попередило про відповідальність як учасників, так і організаторів «несанкціонованих акцій» — «участь у незаконних акціях може обернутися не лише адміністративною, а й кримінальною відповідальністю», «будь-які провокації, а також дії організаторів та учасників можливих незаконних акцій будуть негайно припинятися».

Тим часом делегація штабу Тихановської перебуває у Києві.

Мітинги, ходи, флешмоби, автопробіги на честь Дня Волі відбулися у багатьох містах, де з'явилися білоруські діаспори після вимушеної еміграції 2020—2022 років — у Празі, Варшаві, Вроцлаві, Вільнюсі, Батумі та інших. Акція у Вільнюсі зібрала кілька сотень людей, День Волі тут завершився святковим концертом.

У цей час білоруський диктатор укотре висловився про війну в Україні:

«Тисячу двадцять разів говорив про те, що у нас немає планів воювати в Україні. Але тема гаряче. Білоруси генетично не приймають війну». «А нас у війну можна втягнути лише одним способом: якщо проти нас розпочнеться агресія, якщо проти нас почнуть воювати. Тому я тримаю вухо востро», - цитує Лукашенка державне агентство БелТА.

Нагадаємо, світовою спільнотою Білорусь визнана співучасницею російської агресії проти України, Білорусь надала свою територію як плацдарм для вторгнення російської армії в Україну та ракетних обстрілів країни.