Вибори президента Франції: Макрон лідирує в опитуваннях на тлі війни в Україні

Вибори президента Франції: Макрон лідирує в опитуваннях на тлі війни в Україні

У Франції 10 квітня відбудеться перший тур виборів президента. Минулими вихідними політики, які претендують на пост глави держави, провели останні великі передвиборчі мітинги. За кілька днів до голосування лідерство в опитуваннях зберігає чинний президент Емманюель Макрон, а за друге місце в першому турі виборів, згідно з прогнозами, боротимуться лідер украй правого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен та голова лівої «Непокірної Франції» Жан-Люк Меланшон. Інші кандидати навряд чи подолають символічний бар'єр у 10%.

За даними останніх соцопитувань, упевнене лідерство зберігає Емманюель Макрон. Він може набрати 26 - 27% голосів у першому турі. Проте, за останній місяць рівень його підтримки знизився на кілька відсотків.

Соціологи вказують, що на другому місці зі значним відривом закріпилася Марін Ле Пен із «Національного об'єднання» (колишній Нацфронт). Вона набирає 21-23% голосів. На третьому місці може опинитися вкрай лівий Жан-Люк Меланшон, лідер партії "Нескорена Франція", з 15 - 17%.

Як зазначає Franceinfo, двійка лідерів за місяць не змінилася. Повторення сценарію 2017-го року, коли у другому турі брали участь Марін Ле Пен та Емманюель Макрон, здається соціологам найімовірнішим. У другому турі при цьому Макрон, якщо розклад сил не зміниться, має шансів перемогти більше, ніж Ле Пен — 53% проти 47%.

Кандидат від «Республіканців» Валері Пекресс, яка стала першою жінкою, яка перемогла на праймеріз французьких правих, за прогнозами соціологів, може набрати лише 10%. Вкрай правий публіцист Ерік Земмур в опитуваннях набирає 11%.

Загалом у виборах візьмуть участь 12 кандидатів. Ідеться про тих, хто зміг зібрати необхідні 500 підписів депутатів різних рівнів. Про намір висунути свою кандидатуру заявляли понад 30 відомих політиків, проте вони від своїх планів або відмовилися, або не отримали необхідної підтримки французьких народних обранців.

Війна та вибори

Очікується, що вибори, що наближаються, запам'ятаються рекордно низькою — для президентських перегонів у Франції — явкою. На дільниці, згідно з соціологами, на даний момент готові прийти близько 69% виборців. Як нагадує France 24, з моменту встановлення П'ятої Республіки 1958 року явка на виборах глави держави завжди перевищувала 75% у першому турі за винятком 2002 року, коли на дільниці прийшли 71,6% виборців.

Низький інтерес французів до виборів спостерігається на фоні війни в Україні. В останній місяць до виборів головні сюжети новин у ЗМІ присвячені саме нападу росії на сусідню країну, а не боротьбі за Єлисейський палац.

Як стверджує інститут вивчення громадської думки Ifop, війна в Україні відіграла більш ніж значну роль у виборчій кампанії. 36% виборців, тобто два французи з п'яти, зазначили, що військовий конфлікт вплине на їх вибір. Найбільше «ефект війни», як називають його у ЗМІ, вплинув саме на тих, хто підтримує Емманюеля Макрона, вважають соціологи.

Нагадаємо, Макрон офіційно оголосив про висунення своєї кандидатури на виборах лише увечері 3 березня, напередодні завершення офіційної реєстрації претендентів. Як оголосив сам політик, передвиборчу кампанію він не зміг вести «так, як хотів би» через війну в Європі. Макрон брав активну участь у спробах досягти перемир'я та неодноразово розмовляв із російським диктатором. Як і інші політики у Франції, він жорстко засудив вторгнення росії.

Проти дій москви вже першого дня війни виступили й інші кандидати на посаду президента. Росію розкритикували навіть ті, хто традиційно виступав за діалог із нею і навіть зняття санкцій.

Марін Ле Пен, яка зустрічалася з путіним у москві перед виборами 2017 року, заявила, що «російська військова операція має бути негайно припинена». Вона також виступила на захист «територіальної цілісності України», хоча 2017 року відмовилася вважати анексію Криму незаконною. Вона також несподівано підтримала прийом біженців з України: під час війни у ​​Сирії лідерка вкрай правих виступала проти того, щоб впустити у Францію мігрантів із цієї країни.

На думку журналіста Mediapart Марін Тюрчі, після початку російського вторгнення Марін Ле Пен хоче, щоб виборці забули про підтримку Кремля. Гарні стосунки із Москвою вона зберігала десять років, нагадує видання. Її партія «Національний фронт» (зараз – «Національне об'єднання») з 2011 року отримала два кредити у російських банках.

Вкрай правий публіцист Ерік Земмур також беззастережно засудив напад Росії на Україну. Проте наприкінці лютого він закликав не приймати у Франції українських біженців. «Я хотів би, щоб вони залишилися в Польщі. Так вони зможуть повернутись додому, коли закінчиться війна», — сказав Земмур.

Як пише Le Monde, з початку війни Ерік Земмур втратив кілька відсотків у соцопитуваннях і тепер, як припускають дослідники, може виборювати лише четверте місце.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Китай охопили протести через ковідні обмеження. Учасники вимагають відставки Сі Цзіньпіна
Світ
Китай охопили протести через ковідні обмеження. Учасники вимагають відставки Сі Цзіньпіна
CNN описує те, що відбувається, як «безпрецедентну демонстрацію непокори суворій і дедалі дорожчій політиці країни щодо боротьби з коронавірусом»...
Макрон вважає, що росія завжди використовувала голод як засіб тиску на Україну
Світ
Макрон вважає, що росія завжди використовувала голод як засіб тиску на Україну
Президент Франції Емманюель Макрон виступив зі зверненням з нагоди запуску Україною ініціативи Grain from Ukraine («Зерно з України»)...
На тлі війни в Україні в росії відбулося різке зростання злочинів із використанням зброї
Світ
На тлі війни в Україні в росії відбулося різке зростання злочинів із використанням зброї
Також з початку війни різко зросла кількість крадіжок у російських магазинах...
У Китаї пройшли протести проти коронавірусних обмежень: приводом стала загибель людей під час пожежі
Світ
У Китаї пройшли протести проти коронавірусних обмежень: приводом стала загибель людей під час пожежі
Протести сталися після пожежі у житловому будинку в Урумчі 24 листопада, внаслідок якої, за офіційними даними, загинули 10 людей та дев'ять постраждали...
Кремль чекає втрату 100 тисяч мобілізованих убитими та пораненими до весни 2023 року
Світ
Кремль чекає втрату 100 тисяч мобілізованих убитими та пораненими до весни 2023 року
План Кремля полягає в тому, щоб виграти час та стабілізувати фронт за допомогою мобілізованих, а навесні розпочати новий наступ...