Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк

За це рішення проголосував 281 народний депутат.

Железняк написав, що перед голосуванням нардепам передали листи підтримки від Генштабу та керівника Головного розвідувального управління Міноборони Буданова.

"Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за, і проти", - додав він.

Народний депутат Павло Фролов деталізував, що парламент ухвалив закон №0285. Він додав, що Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо громадян України за статтею про воєнні злочини протягом 7 років.

"Ухваленим законом Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів, починаючи з 22 листопада 2013 року, а також злочину агресії, починаючи з 17 липня 2018 року", - написав Фролов.

Ратифікація Римського статуту дасть можливість Україні набути повноправного членства в МКС, подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів до МКС та брати участь в Асамблеї держав - учасниць Римського статуту.

Україна підписала Римський статут у 2000 році. За цей час його ратифікували 123 країни.

Що таке Римський статут

17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд (МКС) і підписали Римський статут, який регулює його роботу, зокрема, встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

МКС має повноваження розслідувати та притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали його юрисдикцію. 

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо), воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо) та злочини агресії. Проте в процесі переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема, екоцид. 

Римський статут набув чинності, а відповідно, суд у Гаазі (Нідерланди) почав роботу через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.  

Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали 137 держав (Україна – 20 січня 2000 року), але ратифікували лише 124 держави. Україна стала 125-ю. Є держави, які не тільки не ратифікували статут, а й відкликали свій підпис під ним. Зокрема, це зробили США у 2002 році. Президент Джордж Буш-молодший заявив, що МКС суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.

У 2016 році Володимир Путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту в Росії – після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.

Прихильники ратифікації Римського статуту в Україні наголошують, що це необхідно, аби повноцінно приєднатися до роботи Міжнародного кримінального суду. Крім того, ратифікація Римського статуту – одна з умов подальшої євроінтеграції України, адже всі члени ЄС є учасниками МКС.

Ті, хто виступає проти, зазначають, що статут несе ризики для українських військових і пропонували дозволити його ратифікацію лише після завершення воєнного стану.

• Напередодні комітет з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Верховної Ради України рекомендував парламенту ратифікувати Римський статут.
• Голова комітету Олександр Мережко зазначив, що це питання, яке має дуже довгу історію, обговорюють давно й була змога висловити всі аргументи. Говорячи про ризики для бійців ЗСУ від ратифікації Римського статуту, Мережко зазначив, що є певні запобіжники, які дають змогу захистити наших військових. 
• Нардепка Ірина Геращенко натомість зазначила, що у військових є питання щодо часу ратифікації Римського статуту, а комунікаційну кампанію влади з цієї теми назвала проваленою.

Український Дощ писав раніше, що Зеленський подав до ВР законопроєкт про ратифікацію Римського статуту