«Українська гастрономія – це не фестиваль з галушками»: у Франції вийшла книга про українську кухню 

Велике французьке видавництво Editions de La Martinière випустило книгу про українську кухню. Тут немає штампів — Солохи з Пацюком, — але є борщ та вареники, а також розповідь про їхню довгу історію та занурення у національну ідентичність, в якій Україні намагається відмовити кривавий путінський режим росії.

«Я подякую вам за цю дружню послугу, якщо ви приїдете в Україну, у цей земний рай, де я вже відкрив для себе сімдесят сім способів готувати з хлібом, що дає високе уявлення про винахідливу здатність місцевих жителів варіювати найпростіші речі», — говорив про українську кухню славетний Оноре де Бальзак.

У воєнний час, коли кривавий режим росії, що розв'язав війну, відмовляє Україні у її національній ідентичності, саме кухня, одна з головних і найбільш чутливих частин ідентичності кожного народу, доводить прямо протилежне. Український голос голосно звучить у світовому гастрономічному хорі.

Книжка про кухню може легко скотитися у штампи. Але у новому виданні немає ані Солохи з Пацюком, ані сала з варениками.

«Українська кухня — це не фестиваль із галушками», каже Олена Брайченко, засновник видавництва «Їzhakultura» та одна із співавторів видання. Зате тут є історичні дослідження, розповіді про традиції гостинності, обрядову та сезонну кухню. Це занурення у справжню національну культуру. Борщ, який Україна вирішила внести до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, який називають «другим фронтом», постає у яскравій різноманітті — м'ясний і пісний, зелений з кропивою та галицький традиційний, а ще рибний із сомом.

Українська регіональна кухня ще не дуже добре вивчена європейцями, втім, це можна сказати і про будь-яку регіональну кухню, яка пережила радянський період. Бракує архівних документів та докладних досліджень. Проте регіональне багатство в книзі все ж таки представлене — тут є кримськотатарський м'ясний пиріг кобете, єврейська гефілть фіш, а також український короп, фарширований гречкою, яворівський пиріг та інші страви. Україна поділяє кулінарні традиції зі своїми сусідами, країнами Центральної та Східної Європи. Але є те, що формує неповторний образ саме української кухні.

Гастрономічна дипломатія

Окрема глава присвячена гастрономічній дипломатії, книга і сама є її яскравим прикладом. Видання має на меті представити українську кухню як частину нематеріальної культурної спадщини України. Проєкт ініціював понад рік тому Український інститут у Франції, а французьку версію — посольство України.

«Ми хочемо підтримати Україну, мужністю якої перед невимовною трагедією ми захоплюємося, і пожертвувати частину прибутку на гуманітарну допомогу», — каже видавництво Editions de La Martinière, яке випустило книгу французькою мовою.

Готуються також видання англійською і німецькою мовами, виявляє інтерес до перекладу книги Японія.

У створенні книги, ілюстрованої фотографіями Оксани Сибідло, взяли участь молоді українські кухарі – Ярослав Артюх, Віталій Гуралевич, Денис Комаренко, В'ячеслав Попков, Оксана Задорожна та Олена Жаботинська. Пішов на фронт один із організаторів Золотого Бокюзу України, а інші українські кухарі годують на фронті солдат ЗСУ та учасників тероборони. Кухня завжди там, де живе народ, який її створив.