Ташкент виключив будь-які зовнішні втручання в питання державної мови

Питання, пов'язані з регулюванням сфери державної мови, є "виключною прерогативою внутрішньої політики" Узбекистану, будь-які втручання ззовні в цьому відношенні є неприпустимими. Про це в понеділок, 18 травня, заявили в прес-службі МЗС країни.

Міністерство юстиції Узбекистану 25 квітня вирішило винести на громадське обговорення документ, який передбачає штрафи для посадових осіб за невикористання державної мови в процесі роботи. Пізніше у відомстві уточнили, що діловодство на узбецькому в держорганах не обмежує права громадян.

У зв'язку з цим офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова 14 травня заявила, що російська сторона звернула увагу на викликану законопроектом полеміку. На думку Захарової, поки прихильники законопроекту - "явно в меншості". Представниця зовнішньополітичного відомства РФ також висловила думку, що збереження російської мови в офіційному вжитку в повному обсязі має відповідати інтересам громадян Узбекистану.

У відповідь представники ряду громадських організацій і декілька депутатів Олій Маджлісу - парламенту - визнали слова Захарової втручанням у внутрішні справи країни.

МЗС Узбекистану 18 травня безпосередньо вказали, що їх коментар є відповіддю на "заяви деяких офіційних осіб зарубіжних держав".

"У республіці законодавчо закріплено шанобливе ставлення до мов націй і народностей, що проживають на території нашої країни", - нагадали у відомстві.

Узбецька є в країні офіційною мовою. Російська при цьому не має офіційного статусу міжнаціональної мови спілкування. Згідно зі статтею 9 закону Узбекистану "Про державну мову", в органах держвлади та управління робота повинна проводитися на узбецькому, при необхідності ряд документів можна переводити на інші мови.

Що стосується етнічного складу населення, то 83,8 відсотка складають узбеки, 4,8 - таджики і 2,3 - російські.

Раніше Український дощ писав, що майже 70% українців проти надання російській мові статусу державної.