Таланти України: Георгій Меліхов

24 травня 1908 року в Харкові народився український живописець, педагог, один з найвідоміших художників України другої половини ХХ ст., народний художник УРСР Георгій Степанович Меліхов.

Талановий художник навчався в Харківському та Київському художньому інституті (1935-1941) у П. Г. Волокидіна, Ф. Г. Кричевського.  Викладав в КДХІ (1945-1961). Професор з 1960 року. Секретар правління СХ СРСР (1956-1960). Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1979 року. Для його творчості характерне прагнення до психологічної переконливості детально розробленою жанрової сцени. Працював в галузі станкового живопису. Майстер реалістичної школи.

картина "Музичний ранок"

Першим учителем вважав Митрофана Федорова. 1933 року вступив до Харківського художнього інституту, після закриття закладу (1934) вступив до Київського художнього інституту, який закінчив 1941 року.

З початком війни Меліхов йде на фронт. Фронтові замальовки і акварелі, зроблені в перервах між боями, пізніше ляжуть в основу багатьох його картин. 

картина "Чекання!

Лаконічність і емоційність характерні для малюнка.

картина "Гуцулка Ганнуся"

Особливе місце в творчості художника займає, також, тема Шевченка. Ще в 1923 році він виконав портрет Шевченка олівцем, а в 1939 році для теми курсової роботи він вибрав сцену першої зустрічі Шевченко з Брюлловим. Ескіз називався "Шевченко і Сошенко у художника Брюллова". На його основі була написана картина для музею поета в селі Шевченкове.

У 1963 році Меліхов знову повертається до образу Великого Кобзаря. Полотно "Шевченко і Айра Олдрідж" - це парний портрет двох великих особистостей, які боролися проти тиранії і гноблення. Композиція твору має камерний характер, з документальною точністю зображені деталі інтер'єру.

У всесоюзних виставках брав участь з 1939 року, республіканських — з 1945, закордонних — з 1956-го.

В 1945—1961 роках викладав у Київському художньому інституті, 1948, 1960 — на посаді професора. В 1956—1960 роках — секретар Правління Спілки художників СРСР.

Тема Другої світової війни стала для Меліхова втіленням його власних переживань тих суворих подій. З робіт Георгія Степановича всенародну популярність здобула картина «Весна 1945 року».

«Георгій йшов по одній з берлінських вулиць і раптом почув звуки рояля. У розгромленої, напівпорожній кімнаті з поламаною меблями, з підлогою, усипаним розкиданими книжками, стояв рояль. А за роялем, спиною до зазирнув у кімнату людині, сидів «наш» солдат - в шинелі, навіть не знявши гвинтівки, яка так і залишалася за плечима, поки він грав. За вікном вели колону полонених німців. Був травень 1945 р.» - згадувва онук художника

У картині «Весна 1945 року» натурний фронтовий малюнок контрастуює з суворою дійсністю. Саме контрасти в зображенні стануть основою усіх картин Меліхова, присвячених темі війни. Як вважає Ігор Шаров, одне з найкращих полотен митця — «На рідній Україні» (1965).

Полотно наповнене почуттям щирості й оптимізму. Вражає прекрасне волого-синє небо, вкрите літніми хмаринками, висота якого підкреслює піднесений настрій картини. Незважаючи на сліди жорстоких боїв, зображені на картині руїни, вона сповнена надій на щастя, що відбилися на обличчі молоденького солдата, який дивиться на небо.

картина "Веселий місяць травень"

Сім'я

У 1945 році одружився на Ганні Миколаївні Доценко, військової перекладачці, з якою познайомився в діючій армії. Внучка - письменник і перекладач, фахівець з історії моди Мар'яна Вадимівна Скуратовская.

картина "Портрет доньки"

картина "На відпочинку (сім'я художника)

Г. С. Меліхов учасник Другої світової війни,  Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, кавалер ордена Вітчизняної війни, нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.», «За бойові заслуги», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна», Почесною грамотою Президії ВР УРСР. Помер 22 квітня 1985 року.

Похований в Києві на Байковому кладовищі.