Сьогодні Україна відзначає день народження Степана Бандери смолоскипною ходою
1 січня 2022 року відзначається 113 річниця від дня народження українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX століття, лідера Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву – Степана Андрійовича Бандери.
Попри розповсюджений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА. Український інститут національної пам’яті пояснює, що Бандера очолював Організацію українських націоналістів (революційну) і Закордонні частини ОУН у 1946 —1959 роках. Українською повстанською армією безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук. Степан Андрійович особисто жодного разу не брав участі в бойових діях, не сидів у схронах і нікого не вбивав, оскільки сам і велика частина його сім'ї сиділи в тюрмах і концтаборах.
Степан Бандера, якого суворо демонізувала радянська пропаганда був невисокого зросту сином священика, якого два рази не прийняли в Пласт через фізичну непридатність. Народився він 1 січня 1909 року в галицькому селі Старий Угринів, на території королівства Галичини і Лодомерії, що входило у склад Австро-Угорської монархії. Його батько, о. Андрій Михайлович Бандера, був греко-католицьким священником і походив з родини стрийських міщан-хліборобів Михайла й Розалії Бандер. Мати Степана - Мирослава Володимирівна, у дівоцтві Ґлодзінська - була також дочкою греко-католицького священника зі Старого Угринова о. Володимира Ґлодзінського і його дружини Катерини. Степан був другою дитиною в сім'ї після старшої сестри Марти-Марії (1907—1982). Надалі в сім'ї народилося ще шестеро дітей. Про долю одного з братів - Василя Бандери - читайте на сторінках Українського Дощу.
До 1939 року територія на якій "орудував Бандера" не мала ніякого відношення до СРСР. під час другої світової, до німців лояльне ставлення було у відокремилася крила Мельника ОУН (М), а та "бандерівська" частина ОУН (Б), яка стала основою УПА до німців ставилася, як до загарбників .
Степана Бандеру нацисти 4 роки тримали в ув’язненні, зокрема в одиночній камері концтабору Заксенгаузен. Відрізаний від світу, він не знав, чи продовжують боротися побратими в Україні.
Після розколу Організації українських націоналістів був головаю Проводу ОУН-Б. Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.
30 червня 1941 року ОУН(б) проголосила "Акт відновлення Української Держави". А вже 5 липня Степан Бандера через відмову відкликати "Акт відновлення…" був посаджений у Кракові під домашній арешт, а в подальшому був в’язнем тюрем у Берліні; звідти потрапив до концтабору "Заксенгаузен". Почалися масові арешти бандерівців – за деякими даними, було заарештовано 80% керівного складу ОУН(б). "Відновлена держава" не проіснувала й тижня.
5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау».
У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію та на співпрацю не погодився - лідер ОУН все одно не погодився відкликати Акт відновлення Української Держави.
Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.
Степан Бандера був убитий агентом КГБ у Мюнхені у 1959 році. Внизу на фото - могиба С.Бандери в Мюнхені.
Досі залишається символом українського спротиву.
1 січня о 18.00 у Києві відбудеться смолоскипна хода на честь 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери. Традиційно хода розпочнеться від пам’ятника Тарасу Шевченко, після чого колона учасників пройде центральними вулицями Києва.
Як писав раніше Український Дощ, єпископ УГКЦ передав музею копію посмертної маски Степана Бандери.
