[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Щодо «багатьох століть української бездержавності»

Щодо «багатьох століть української бездержавності»
Мені доводилося неодноразово чути і про «тисячоліття бездержавності», і як апогей — про «ніколи в нас не було своєї державності». Для початку внесемо ясність у поняття. Держава в нашому сьогоднішньому розумінні і держава в розумінні середньовічному — поняття з дуже різним змістом. Інколи навіть дивно, що вони називаються одним словом.
 
Держава у сучасному (модерному) розумінні працює від ідеї народного суверенітету. Є народ, який є джерелом влади.
Ця ідея народу як політичного суб’єкта (тобто нації) виникла і отримала перше практичне застосування у ХVIII столітті, розвинулася у ХІХ ст., а плюс-мінус загальноприйнятою стала вже у столітті ХХ.
 
До цього державі не було потрібно ніяких теорій народного суверенітету для обґрунтування власної легітимності. Точніше навіть не державі як якомусь знеособленому інституту (бо його і не було), а конкретній правлячій групі.
 
Середньовічна держава — це озброєний клан, який збирає данину з підвладної території. Це визначення можна з легкістю застосувати і до багатьох сучасних держав, але сьогодні це все одно треба камуфлювати у якусь імітацію виборних процедур, «волю народу» і т.д.
 
В умовному XV столітті королю чи князю ніколи не прийшла би думка обґрунтовувати свою владу через «народ» (він би не одразу зрозумів, про що взагалі мова).
 
Уся ця довга преамбула потрібна для усвідомлення одного — натягувати сьогоднішні уявлення про державу на домодерні часи — це груба помилка чи свідома маніпуляція, яка покликана остаточно заплутати і звести до повного понятійного колапсу і так непрості для розуміння процеси.
 
Чи було Велике князівство Литовське та Руське (ВКЛР) українською державою в нашому сьогоднішньому розумінні? Звичайно, не було. Так само як воно не було литовською державою у сучасному розумінні литовської нації, яке виникло лише на зламі ХІХ-ХХ століть. Так само як Річ Посполита XVI-XVIII ст не була польською державою у сучасному сенсі.
 
Але хіба це означає, що ВКЛР не є частиною історії українською чи литовської державності, а Річ Посполита — польської? Звичайно ні. Бо це були державні форми, які зробили українців українцями, литовців литовцями, а поляків поляками, заклали їх історичний досвід, започаткували традиції та інституції.
 
За такою ж «логікою», за якою українці історично «бездержавний народ», можна сказати що історія державності італійців чи німців починається у кінці XIX століття, бо до того часу національних держав італійців і німців не існувало.
 
Це дійсно так, модерні національні держави німців та італійців виникли лише у 1871 та 1861 роках відповідно, але ж було би безумством вважати, що історія німецької та італійської державності почалася лише у ці роки.
 
А тепер давайте порахуємо разом. Наша державність не переривалася у 1240 році, хоч ординська навала і була важким ударом. Королівство Руське продовжило традицію. Зрештою Велике князівство Київське існувало до 1470 року, мало свої кордони, військо, валюту.
 
Велике князівство Литовське та Руське — це наша держава в тому ж сенсі, в якому вона ж своєю для литовців та білорусів, де були суверенні руські князівства, де панувала наша мова, наша культура і наші закони. Це наша середньовічна історія, такою ж якою вона була в італійців чи німців. У них вона так само протікала у малих державах та децентралізованих феодальних союзах.
 
Річ Посполита не була би утворена без руської аристократії, яка продовжила панувати на руських землях. І потім заклала політичний режим Гетьманщини, що проіснувала як автономне державне тіло до кінця XVIII століття, і з території якої почалося українське національне пробудження XIX століття.
 
Українці першими серед усіх східноєвропейців проголосили власну модерну національну державність у ХХ столітті — 22 січня 1918 року, раніше за поляків, фінів, естонців, литовців, латишів тощо. Усе ХХ століття — це боротьба за відновлення української державності, яке відбулося у 1991 році.
 
По факту — маємо лише одне століття повної бездержавності — це століття ХІХ. І то з нюансами. Український страждальницький та російський імперський дискурс єдині у своєму «бездержавницькому» трактуванні історії українців.
 
Час і з цим завершувати!
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
У 1991-му в нас не було ніякого феноменального потенціалу. Була розвалена і тотально неефективна совітська економіка
Вчора три відморозки серед білого дня у Києві вбили свободівця Олексія Щербину
Московським патріархатом взагалі не займаються відповідні державні служби
Українська та російсько-імперська ідентичність не можуть співіснувати на одному просторі