Після сміливої відповіді путіну рейтинг президента Казахстану різко злетів угору

Петербурзький міжнародний економічний форум цього року найбільше запам'ятався сміливою риторикою казахстанського президента. Казахстан, який донедавна займав гранично дипломатичну позицію, на найвищому рівні досить чітко розставив усі крапки над «i» у питаннях, які донедавна неоднозначно трактувалися як у російському, так і в казахстанському суспільстві. У присутності путіна Касим-Жомарт Токаєв заявив, що Казахстан ніколи не визнає «квазідержавних територій», до яких відносяться «ДНР» та «ЛНР». Президент також висловив сумнів у політиці «імпортозаміщення», а ще розкритикував деяких російських діячів, які останнім часом активно здійснюють інформаційні атаки на Казахстан і зовнішню політику, яку він проводить. RFI вивчили настрої казахстанців після таких резонансних заяв.

Модератором пленарного засідання форуму у Санкт-Петербурзі була поставлена кремлівська пропагандистка Маргарита Сімоньян. Кількома тижнями раніше у своєму телеграм-каналі вона обурено запитувала: «Навіщо росія рятувала Казахстан?». Під «порятунням» Сімоньян мала на увазі введення миротворчого контингенту ОДКБ в Алмати під час січневих мітингів.

Її чоловік, одіозний режисер Тигран Кеосаян пізніше розкритикував казахстанців за скасування параду Перемоги в республіці, з тонким натяком на те, що Казахстан може повторити долю України. Після цього у соціальних мережах казахстанці стали висловлювати своє обурення подібною риторикою кремлівських "шавок". МЗС країни у свою чергу заявило про те, що включить Кеосаяна до списку осіб, небажаних для в'їзду до Казахстану.

Деякі казахстанські експерти вирішили, що після всіх цих гучних скандалів поставити модератором на форумі, де буде присутній Токаєв, саме Симоньян — це явна провокація з російського боку.

"Казахстан вже увійшов до третьої інформаційної фази гібридної війни з боку росії. Перша фаза була пов'язана з атакою на казахстанських громадських активістів, які виступили на підтримку України. Друга фаза мала на меті голосно заявляти про український сценарій у Казахстані. Третя фаза вже була пов'язана із звинуваченнями на адресу керівництва Казахстану. І Тигран Кеосаян цього навіть не приховував", - написав казахський політолог Досим Сатпаєв у своїй сторінці на Facebook.

Політолог припустив, що після виступу Токаєва на форумі в Санкт-Петербурзі казахстанцям треба готуватися до нових інформаційних атак з боку російського телебачення, телеграм-каналів та сайтів.

До речі, такі атаки не змусили на себе довго чекати. Із неоднозначною заявою на адресу Казахстану виступив голова Чечні Рамзан Кадиров. Він заявив, що росія нібито врятувала Казахстан, коли останній мало не втратив суверенітет. Ці репліки також зазнали критики з боку казахстанців, а деякі нагадали Кадирову про примусове переселення чеченського народу в лютому 1944 року до Казахстану.

Російські журналісти поспішили назвати «відлунням» форуму призупинення відвантаження казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум у Новоросійську. За офіційною ж версією, на ділянці проводять роботи зі знешкодження торпед і мін часів Другої світової війни, що не розірвалися. 

Президент озвучив думку більшості казахстанців

Про конспірологію навколо форуму в Санкт-Петербурзі кореспондентка RFI поговорила з політологом, директором Інституту євразійської інтеграції Уразгалі Сельтєєвим.

«Безумовно, після заяв на петербурзькому форумі рейтинг Токаєва різко виріс, але тут такої мети не було. Це не популізм, не хайп та не гонка за рейтингами. Так склалося, що президент озвучив думку більшості казахстанців. Але, насправді, нічого нового він не сказав. Позиція Казахстану була зрозуміла Вашингтону, Брюсселю, Пекіну та Москві і до форуму.

Що важливо, президент озвучив ці тези в очному форматі на одному майданчику з президентом рф. Чому це так важливо? Тому що у нас, особливо останні два роки, дуже часто виникають незрозумілі ситуації в інформаційному просторі в контексті російсько-казахстанських відносин. Ряд навколодержавних діячів у Росії некоректно висловлюється на адресу Казахстану, вони самі так чи інакше по-своєму інтерпретують зовнішню політику Казахстану, перекручують рішення казахстанської влади. Потім ці заяви дезавуює уже офіційна влада — МЗС, Кремль... Невизнання ДНР та ЛНР – це принципова позиція Казахстану.

На рівні офіційної влади антиросійської риторики у Казахстані немає абсолютно. Токаєв назвав речі своїми іменами та ще раз розставив акценти. По-перше, те, що він сказав щодо ДНР та ЛНР, — це принципова позиція Казахстану: квазідержавні об'єднання ми не визнаємо. Це наш принцип, ми від нього не відійдемо.

Друге стосується санкцій. Ми не можемо порушувати санкційний режим, в якому знаходиться росія, але при цьому, як із нашим союзником, продовжимо розвивати відносини у двосторонньому форматі в рамках ЄАЕС та ОДКБ. Це чітка позиція.

При цьому вже наступного дня після форуму пішла реакція, розпочалися незрозумілі випади з боку російських експертів – ноунеймів через російські ЗМІ, які є частиною пропагандистської машини. Ми чудово розуміємо, за якими алгоритмами це все вибудовується.

Виступи Токаєва викликали резонанс не лише на пострадянському просторі, а й на заході.

Ситуація із призупиненням відвантаження казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум ніяк не пов'язана із заявами Токаєва, які пролунали на форумі. Це притягнуто за вуха цими ж російськими експертами та журналістами. Оскільки якщо відстежити хронологію подій, то можна побачити, що все це почалося до форуму. Запрошення на нього Токаєв отримав на початку активного військового російсько-українського конфлікту. Тому конспірологія тут недоречна.

Щодо ситуації із введенням сил ОДКБ у січні цього року в Казахстан, то тут Токаєв також чітко пояснив і з дипломатичного погляду, і з погляду підходу до участі будь-якого суб'єкта у складі будь-якої міжнародної організації. Зрозуміло, якщо говорять про НАТО, то мають на увазі США, тому що це ключовий гравець. Якщо про ОДКБ, то мають на увазі росію. Але треба розуміти, що в контексті участі чи членства у цих організаціях ОДКБ — не є Росія. До Алмати, я нагадаю, у січні у складі миротворчого контингенту ОДКБ прибули, крім російських, підрозділи ще кількох держав.

Зрозуміло, що російській стороні вигідно говорити, що рф врятувала Казахстан із погляду пропаганди, впливу на російську громадськість. Але ті, хто займається ідеологією та пропагандою, розрахованою на внутрішню російську аудиторію, нехтують фактором зовнішньополітичних відносин.

У Росії взагалі дуже мало друзів залишилося. А Казахстан із росією географічно в будь-якому разі співпрацюватиме — хоч би яка ситуація у світі не складалася. І Казахстан працюватиме з будь-яким лідером, будь-якою групою, яка перебуватиме у Кремлі — зараз чи після. Це даність, і від цього нікуди не втекти.

Після січневих подій ми бачимо, що для Казахстану зовнішня політика — це, насамперед, зміцнення економічної співпраці, залучення інвестицій, налагодження та пошук різних транспортних коридорів, логістичних шляхів. Нам, безумовно, потрібні зарубіжні гроші у країні. Токаєв використовує будь-які майданчики — поїздка до Ірану, далі до Катару, де він братиме участь у Катарському економічному форумі. Щодо зовнішньої політики — так, це та сама багатовекторність, і вона зараз посилюється, бо ми не можемо не працювати з різними суб'єктами.

Казахстан ніколи не брав участі і не братиме участі в геополітичних іграх. З огляду на національні інтереси республіка готова працювати з будь-яким суб'єктом. І тому у світлі очевидного послаблення російської економіки в умовах режиму санкцій Казахстану треба посилювати взаємодію з іншими партнерами. Але тут не йдеться про те, що країна віддалятиметься від росії. Казахстан у будь-якому разі співпрацюватиме з рф, тим паче на рівні торговельно-економічної взаємодії. У нас 40 відсотків імпортного кошика складається із російських товарів. Це історична та географічна даність».

Український Дощ писав раніше, що президент Казахстану Токаєв відмовився приймати від росії орден Олександра Невського.