Між Узбекистаном та Таджикистаном офіційно встановлені союзницькі відносини

Узбекистан та Таджикистан ратифікували Договір про союзницькі відносини, пише Kun.uz. До цього відносини двох сусідніх країн регулювалися Договором про дружбу, добросусідство і співробітництво, підписаним 4 січня 1993 року і Договором про вічну дружбу від 15 червня 2000. Проте стосунки Узбекистану та Таджикистану, починаючи з 1995 року тільки погіршувалися. Новий документ може стати початком нової ери у відносинах двох країн, які мають 1312 км спільного кордону.

Про намір встановити союзницькі відносини було оголошено у квітні 2024 року під час офіційного візиту президента Узбекистану Мірзієєва до Душанбе.

На зустрічі з президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном узбецький лідер наголосив, що підписання цього історичного документу є переходом двосторонніх відносин на якісно новий рівень.

У рамках історичної зустрічі двох середньоазиатських лідерів відбулася низка заходів, включаючи Форум жінок, Дні кіно Узбекистану, Конференцію інтелігенції, вчених та істориків, Фестиваль національних страв та туристичного потенціалу, Форум ректорів у Ташкенті та бізнес-форум у Душанбе.

Трохи історії

Дипломатичні відносини між Узбекистаном та Таджикистаном було встановлено 22 жовтня 1992 року. 

З 1995 року відносини між Таджикистаном та Узбекистаном почали входити в смугу наростаючого та відкритого взаємного відчуження. Узбекистан вважав, що за нафту, нафтопродукти і газ Таджикистан має платити справедливу ціну.

Протягом 2009-2011 років узбецькі залізничники затримали близько 2000 вагонів вантажів, що призначалися Таджикистану. У січні 2012-го Узбекистаном під приводом ремонту було закрито 9 із 16 пропускних пунктів на кордоні з Таджикистаном. Того ж року Узбекистан припинив постачання до Таджикистану природного газу, що створило загрозу для роботи Таджицького алюмінієвого заводу.

Всі ці заходи були пов'язані з тим, що Узбекистан різко заперечував будівництво Рогунської ГЕС у Таджикистані, яке може призвести до обмілення Амудар'ї, що завдасть шкоди виробництву бавовни в Узбекистані. Крім того, гребля ГЕС, що будується, знаходиться в сейсмонебезпечній зоні і в разі її руйнування теоретично можуть бути затоплені населені пункти Узбекистану нижче за течією.

Також між Узбекистаном та Таджикистаном існував територіальний конфлікт навколо Фархадської ГЕС.

Після приходу до влади в Узбекистані президента Шавката Мірзієєва узбецько-таджицькі відносини помітно покращалися. У 2017 році було відновлено авіарейси між столицями двох країн, відновлено залізницю Галаба — Амузанг, відкрито міжнародний автошлях А-377 на ділянці Самарканд — Пенджикент, відновили роботу близько 10 пунктів пропуску на узбецько-таджицькому кордоні.

У 2018 році було досягнуто угоди про відновлення постачання узбецького газу до Таджикистану, досягнуто домовленості про те, що територія, на якій розташована Фархадська ГЕС, буде визнана територією Таджикистану, а сам гідроенергетичний об'єкт — власністю Узбекистану. Охорону об'єкта здійснюватиме таджицька сторона, а технічним обслуговуванням займатиметься Узбекистан.

Узбекистан також відмовився від критики будівництва Рогунської ГЕС. У лютому 2024 року, за ініціативою Blue Peace Central Asia уряду Швейцарії, на кордоні Узбекистану та Таджикистану було запущено два гідропоста для більш точного контролю та розподілу водних ресурсів між країнами. Гідропости "Патар" і "Сарвак" розташувалися вздовж транскордонних Великого Ферганського каналу і Північного Ферганського каналу.

У квітні 2024 року Узбекистан та Таджикистан підписали Договір про союзницькі відносини. Також було досягнуто домовленості щодо співробітництва у промисловій галузі, науковій сфері, продовольства, культури та туризму.

Таджикистан є однією з країн, з якими Узбекистан має позитивне сальдо в торгівлі. У 2023 року цей показник у торгівлі з Таджикистаном становив $453,2 млн.

Український Дощ писав раніше, що Китай пропонує організувати саміт Трампа і путіна без Зеленського - WSJ.