Луї Зон - українець, який писав статут для Гаазького суду
В умовах тотальної недовіри українців до сучасної судової системи їхньої держави, той факт, що уродженець наших теренів був причетний до формування статуту одного з найавторитетніших судових органів у світі і більш того, був одним з найбільш шанованих юристів ХХ століття викличе у більшості скептицизм.
Мова піде про випускника Львівського університету та викладача Гарварду – Луї (Людвіга) Бруно Зона.
Луї Зон народився 1 березня 1914 року у Львові, в сім’ї корінних львів’ян, перед самим початком Першої світової війни.
На початку 30-х він вступив до Львівського університету, де вивчає право. Зон згадував, що його студентські успіхи пояснюються тим, що, крім відвідування лекцій, він проводив решту часу в бібліотеці університету.
Після закінчення університету, Луї залишається працювати на юридичному факультеті Львівського університету. Він опанував близько 5 мов, оскільки його робота полягала в складанні каталогів відмінностей у законодавстві різних країн. З огляду на єврейське походження, кар’єра молодого перспективного юриста у Львівському університеті виглядала дещо туманно, тому Зон надіслав рукопис одного зі своїх текстів відомому професору Гарвардської юридичної школи, Джозефу Білу. Біл був настільки вражений прочитаним, що запросив Зона стати його асистентом у Гарварді. Луї приймає запрошення та відїжджає з Ґданська на захід, за два тижні до нападу нацистської Німеччини на Польщу.
Протягом наступного року Луї захищає дисертацію та отримує диплом доктора права та починає працювати з професором Менлі Хадсоном. В 1946-му він починає і викладацьку кар’єру у Гарварді. Окрім цього, він залучився і до суспільно-політичної діяльності.
Зокрема, Зон брав участь у створені Статуту ООН. Умови створення міжнародного суду і право на колективну самооборону в разі військового нападу на союзника були відображені в Статуті цієї організації саме завдяки його роботі.
Також Зон наполягав, що Декларація Прав Людини повинна бути прийнята усіма державами, і саме завдяки його невтомній праці, у 1968 році Генеральна Асамблея ООН прийняла тегеранське Послання, відкривши дорогу конференції в Гельсінкі у 1975, де Декларація була підписана главами держав.
У 1982-му Зон був представником США на конференції ООН з питання Конвенції морів. З цією зустріччю пов’язана кумедна історія, коли Зон умовно «замкнув делегатів у залі» і протягом 2-х тижнів замовляв їм лише одну і ту ж страву – бутерброди з копченою яловичиною. Пізніше він жартував, що делегатам ці бутерброди настільки набридли, що вони прийняли усі його пропозиції.
Після свого виходу на пенсію у Гарварді, він перебрався до університету Джорджії, де ще за його життя бібліотека юридичної школи університету була названа на його честь, як і ціла низка нагород Американської Колегії Адвокатів.
7 червня 2006 року, у віці 92 років він покинув цей світ і некрологи вийшли у всіх провідних світових виданнях. А генеральний секретар ООН Кофі Аннан виступив із заявою, зазначивши, що репутація Зона була «голосом розуму та джерелом мудрості», відзначивши його «тверде переконання у важливості Організації Об'єднаних Націй та верховенства права у врегулюванні міжнародних суперечок».
На жаль на батьківщині Луї Зона, його постать фактично забута і залишається лише сподіватись, що львів’яни рано чи пізно згадають і про цього славного уродженця свого міста.
