Ковбой з України: історія оскароносного голлівудського актора, що пишався своїм корінням
"Він пишався тим, що він українець" - так у Голлівуді згадують зіркового українця Джека Пеленса.
Герой вестернів, переконливий актор свого амплуа, "справжній ковбой" Джек Пеленс був одним із найяскравіших голлівудських акторів минулого століття. Однак, мало хто знає, що Джека насправді звали Володимир Палагнюк.
До сторіччя народження легендарного українця в Лос-Анджелесі зібрались його рідні і друзі. У 2020-му йому мало б виповнитись 101 рік. Володар премії «Оскар» та власної зірки на кварталі 6660 Голлівудського бульвару, відомий своїм іскристим поглядом і капелюхом, Джек Пеленс був одним із найбільш відомих акторів-характерників вестернів і мелодрам. Однак його унікальний образ сформувало не ковбойське, а українське коріння.
Родина Палагнюків емігрувала до США на початку двадцятого століття із Західної України до Пенсильванії, де і народився у 1919 році Володимир. У нього було четверо братів і сестер. Наймолодший брат Іван, згадує, що у родині говорили українською, а батько особливо турбувався про збереження свого коріння.
"Батько завжди розповідав про Україну. Ніколи не відрікався від свого походження. Моя мама також, але не так як батько. Він пишався тим, що він українець", - каже брат актора Іван Палагнюк.
Батько актора працював в шахті і помер рано від захворювання легенів. Володимира могла очікувати та ж доля – він теж почав працював на шахтах, однак він почав займатися спортом, виграє футбольний матч Університету, і закидає свою шахтну роботу. Він їде з Пенсильванії, аби грати в американський футбол в університетській команді.
Наприкінці 30-х років почав кар’єру боксера під ім’ям Джек Браццо. Йому пропонують зайнятися професійним боксом, що він і робить з великим успіхом. Крім гучних перемог в спорті він заробляє травму, від якої у нього на все життя залишається в голосі хрипота.
Під час Другої світової війни служив у лавах військової авіації - літав на бомбардувальнику. Одного разу літак загорівся, він врятувався, але опіки обличчя залишилися. Мав багато військових нагород.
Після війни навчався у Стенфордському університеті, який покинув буквально перед закінченням, заради акторської кар’єри. Спочатку грав на Бродвеї, а у 1950-му дебютував на великому екрані у картині "Паніка на вулицях". Тоді він і змінив своє ім’я.
"Ніхто не міг вимовити мого прізвища. Тоді вони сказали – ми тебе будемо кликати Поланскі. І вже від Поланскі я взяв Пеленс", - казав актор.
Завдяки опікам і хрипоті, Джек заробив амплуа негативного героя в бойовиках і вестернах. Хоча йому не подобалося це, бо він був людиною доброю і м'якою, любив поезію і мистецтво, і мріяв про більш «людяні» ролі.
З усіх кіношних жанрів Володимир найбільше любив комедію і мріяв в ній знятися. Йому представився такий щасливий випадок, і саме за комедійний фільм «Міські піжони» актор отримує «Оскар» в 1992 році. Потім було ще кілька комедійних ролей.
Володимир Іванович знявся більш ніж в 100 ролях, в таких відомих картинах як «Тенґо і Кеш», «Бетмен», «Професіонали» і ін. І хоч саме під ім’ям Джек Пеленс він став голлівудським улюбленцем і тричі номінувався на Оскар, Володимир ніколи не забував своє коріння.
У 1996-му році Джек приїхав в Україну. Тоді він передав гуманітарну допомогу від Фонду Допомоги Дітям Чорнобиля.
Його голлівудські колеги, однак, усвідомили, що Пеленс українець лише у 2004 році. Тоді мистецтвознавець Юля Волхонович працювала перекладачем на російському кінофестивалі у Лос-Анджелесі. Туди ж був запрошений і Пеленс, як почесний гість – в рамках фестивалю йому планувалося вручити приз і звання «Народного артиста Росії». 85-річний Володимир Палагнюк відмовився тоді від усіх російських нагород і наголосив, що він - українець і з російською культурою не має нічого спільного
"Викликали Палагнюка і він каже: "А чого ви мене сюди викликали? Я - українець, я з Україною. Що я тут роблю? Я не росіянин. Це помилка". І він вийшов з залу", - згадує мистецтвознавець Юлія Волхонович.
Через два роки, у 2006-му Джек Пеленс відійшов у вічність.
"Він був значно більшим українцем ніж я. Він вільно говорив українською, а я лише трішки. Він пишався тим, що він українець і першим брав участь у всьому, що було пов’язане з українцями", - згадує брат актора Іван Палагнюк
