НКВС провокував польсько-український конфлікт: Інститут нацпам'яті отримав архівні документи спецслужб

Служба зовнішньої розвідки України передала Українському інституту національної пам’яті архівні документи радянських спецслужб, які стосуються польсько-українського конфлікту на західноукраїнських землях у 1939–1947 роках. Про це повідомляє сайт Служби зовнішньої розвідки України.

Про це повідомив голова УІНП Олександр Алфьоров під час презентації історико-географічної програмної інфраструктури "Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років".

За його словами, документи містять свідчення про те, як радянські спецслужби намагалися використовувати конфлікт між українцями й поляками у власних цілях. У матеріалах, зокрема, йдеться про спроби радянської агентури проникнути до польського підпілля, діяти під виглядом українських повстанців, поширювати дезінформацію та провокувати сторони на акції відплати.

"Нам цікаві ці документи тим, що це, по суті, розвідка КДБ, тодішнє – НКВД. У документах ідеться про те, як агенти НКВД під виглядом поляків чи УПА вбивають цивільне населення", – розповів Алфьоров.

Радянські спецслужби також могли використовувати дезінформацію, аби провокувати взаємну ненависть між поляками та українцями.

"Це, наприклад, агентурні пошуки про польське підпілля, для того, щоб туди набирати агентів і через це польське підпілля маніпулювати, граючи на емоційних зривах. Наприклад, звинувачувати когось і таким чином підбурювати польське підпілля неправдивою інформацією до акції відплати, як це називалося", – сказав голова УІНП.
Окремо Алфьоров звернув увагу на документ про діяльність агентів НКВС, які видавали себе за бійців УПА. 

"Є в цих документах звіт, де пишуть про те, що переодягнуті агенти НКВД, переодягнуті у так званих упівців. Вони настільки вчиняли величезні звірства, що навіть у Москві сказали, що такі звірства не можна вчиняти над цим населенням. Що це надто жорстоко", – розповів він.

Водночас в Інституті національної пам’яті наголошують: інформацію з документів радянських спецслужб необхідно критично перевіряти. Сам факт наявності певного твердження в документі НКВС не означає автоматично, що описані події відбувалися саме так. 

В УІНП закликали польських істориків, незалежних дослідників та університети долучатися до опрацювання архівних матеріалів. 

"Ми закликаємо колег, незалежних дослідників, установи та польські університети долучитися до цієї справи. На жаль, ми не можемо фінансувати цю роботу за кордоном, але намагаємося зробити її спільною. І ще раз акцентую: база не є фільтрованою. Побачивши її, ви зрозумієте, що в ній є дуже складні моменти та злочини, які вчиняли українці. Є злочини, які вчиняли поляки. Є злочини, які вчиняли німці та совєти", – наголосив історик.

Передані Службою зовнішньої розвідки документи планують найближчим часом оцифрувати й опублікувати у відкритому доступі.

Нові матеріали презентували разом із базою даних УІНП "Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років". Вона містить понад 2700 оцифрованих подій. У 2027 році кількість записів планують збільшити приблизно до 5000. Платформа дає змогу шукати інформацію про окремі населені пункти та події, що відбувалися на їхній території в період польсько-українського конфлікту.

Український Дощ писав раніше, що Польща дозволила пошуки загиблих українців на Холмщині: Україна домагалася цього дозволу кілька місяців.